четвер, 31 березня 2011 р.

Україна в Scopus

Ще раз до даних про публікації, що реферуються в Scopus.  Нижче даю оновлену (станом на 30 березня ц.р.) табличку щодо кількості публікацій за інституціями України. Нагадую, в Scopus реферуються нині вже 18,000 назв журналів від 5,000+ видавництв світу. А дані про кількість публікацій, шо тут реферуються, впливають на більшість відомих світових рейтингів (крім придуманого нашими сусідами).  В табличці перші 50 за рейтингом  інституцій, далі вибрані лише університети з не менш, ніж 240 публікаціями.Неозброєним оком видно, що деклароване повернення науки в університети, на жаль, ще далеке від результатів: наші НДІ мають набагато більше публікацій, і їх переважна більшість у "верхніх позиціях". Досвід? Культура публікацій? Вимоги публікуватися у "правильних журналах"? Вимоги щодо публікацій в цілому? Чи все таки рівень досліджень в наших університетах?  Звичайно, не коментую, і не порівнюю. Лише кілька цифр про кількість публікацій в SCOPUS від найбільш рейтингових ун-тів світу: Massachusetts Institute of Technology  -111907, University of Cambridge 116347? University of California, Los Angeles   -117117, Harvard Medical School  - 80227, Harvard School of Public Health  -22585, Columbia University in the City of New York-76938. Ну, і від сусідів: Moskovskij Gosudarstvennyj Universitet  -68461

А тепер наші: 

Назва
Кількість публікацій
1.
National Academy of Sciences in Ukraine
24380
2
National Taras Shevchenko University of Kiev
8665
3
Institute for Problems of Materials Science National Academy of Sciences in Ukraine
5853
4
Kharkiv National University
5212
5
B Verkin Institute for Low Temperature Physics and Engineering Nasu
3639
6
Ivan Franko National University of L'viv
3585
7
National Technical University of Ukraine, Kiev Polytechnic Institute
3369
8
Institute of Semiconductors Physics, National Academy of Sciences in Ukraine
3125
9
Institute of Physics, National Academy of Sciences in Ukraine
2702
10
Institute of Radiophysics and Electronics of National Academy of Sciences of Ukraine
2515
11
L.V.Pisarzhevskii Institute of Physical Chemistry of National Academy of Sciences of the Ukraine
2466
12
Institute of Metal Physics National Academy of Sciences of Ukraine
2335
13
National Science Center Kharkov Institute of Physics and Technology
2284
14
S. P. Timoshenko Institute of Mechanics of the Academy of Sciences of the Ukraine
2169
15
Dniepropetrovsk National University
2151
16
National Academy of Sciences in Ukraine, Institute of Mathematics
2121
17
Bogomoletz Institute of Physiology
2111
18
Karpenko Physico-Mechanical Institute Nasu
2075
19
Bogolyubov Institute for Theoretical Physics Nasu
2064
20
Lviv Polytechnic National University
1993
21
Odessa National University
1990
22
Institute of Organic Chemistry of NASU
1813
23
Palladin Institute of Biochemistry of the National Academy of Sciences of Ukraine
1547
24
Donetsk Institute for Physics and Engineering National Academy of Sciences in Ukraine
1380
25
Institute of Nuclear Research, National Academy of Sciences in Ukraine
1347
26
V.M.Glushkov Institute of Cybernetics
1301
27
Institute for Single Crystals
1289
28
Chernivtsi National University
Цей же ун-т під іншою назвою - Yu. Fedkovich Chernovitsy National University  - ще на 106 місці з 115 публікаціями.
1283
29
1276
30
Uzhgorod National University
1217
31
V. Bakul Institute for Superhard Materials of the National Academy of Sciences of Ukraine
1174
32
G.S.Pisarenko Institute for Problems of Strength National Academy of Sciences of Ukraine
1130
33
Donetsk National University
1128
34
Institute of Surface Chemistry National Academy of Sciences in Ukraine
1085
35
Institute of Molecular Biology and Genetics National Academy of Sciences of Ukraine
1082
36
Ukrainian Scientific-Research Institute of Refractories
1039
37
Institute of Microbiology and Virology, National Academy of Sciences of Ukraine
948
38
Vernadsky Institute General and Inorganic Chemistry
945
39
Institute for Condensed Matter Physics Nasu
895
40
881
41
Institute of Bioorganic Chemistry and Petrochemistry of National Academy of Sciences of Ukraine
845
42
Donetsk State Medical University
819
43
784
44
Institute of Colloid Chemistry and Water Chemistry, National Academy of Sciences of Ukraine
773
45
Institute of Radio Astronomy National Academy of Sciences of Ukraine
691
46
Ministry of Health of Ukraine
685
47
Crimean Astrophysical Observatory
684
48
Institute of Gerontology Academy of Medical Sciences of Ukraine
659
49
Institute of Magnetism
659
50
Main Astronomical Observatory Nasu
658
55
Odessa State Polytechnic University
504
56
Taurida National V.I. Vernadsky University
Цей же ун-т під іншою назвою Vernadskiy Tavricheskiy National University  ще на 65 місці з 414 публікаціями...
503



57
500
62
Odessa State Medical University
453
64
National Aviation University of Ukraine
438
67
Sevastopol National Technical University
406
68
National aerospace university Kharkov Aviation Institute
382
70
379
75
Danylo Halytsky Lviv State Medical University
304
76
Nacionalna Farmacevticna Universytet
303
80
Volyn State University
250

Таврійський та Чернівецький ун-ти, зверніть увагу на присутність в різних місцях рейтингу, повідомте SCOPUS про правильну назву афіляції.

середу, 30 березня 2011 р.

Галасує Україна – всі ярмаркувати!

        Не пропустіть : 11 квітня в Києві  відбудеться Ярмарок інноваційних бібліотечних послуг.  Метою ярмарку, як повідомляють організатори,  є представлення широкій громадськості інноваційних послуг, які бібліотеки надають місцевим громадам, використовуючи Інтернет та інформаційні технології. Свої презентаційні стенди оформлять найкращі 30 бібліотек зі всієї України, які мають досвід успішного впровадження таких послуг". Детальніше тут

Чим відрізняється політика відкритого доступу інституції від політики репозитарію

     Збагнула з деяких обговорень, що у нас є деякі непорозуміння у тлумаченні інституційних політик відкритого доступу, які частіше сприймаються як політики репозитаріїв, а рішення (положення, мандат, політика) щодо репозитарію часто ототожнюється з стратегією університету/інституту  щодо відкритого доступу в цілому. Що ж, цей шлях проходила і Могилянка, але щоби не повторювати помилок, колеги, прошу звернути увагу: 
      В Політиці (Положенні) про репозитарій ми прописуємо як , на яких засадах будується репозитарій, прописуємо його власні "політики": щодо колекції, змісту, форматів, подачі депозитів, ліцензії (авторської угоди), можливого вилучення чи ембарго, збереження, прав та обовязків, сервісів тощо. Певним чином це теж віддзеркалює ставлення інституції до відкритого доступу, але ж є значно вужчим.  Політика (мандат) університету щодо відритого доступу - це стратегічний документ, за яким університет збирається оприлюднювати результати наукових  досліджень своїх науковців у Мережі, окреслює права і обовязки сторін (ун-ту та науковців), в т.ч. у сприянні публікації авторів у журналах відкритого доступу, розміщення депозитів у власному та інших репозитаріях тощо. Інституційна політика може бути мандатом (обовязкове розміщення у інституційному репозитарії), чи мати рекомендаційний характер (роботи можуть бути розміщені, але обовязкової вимоги немає).  Від України мандати прийняті (принаймні зареєєстровані  в Roarmap) на державному рівні (Законом від 9 січня 2007 № 537) та в 2-х ун-тах (Тернопільський технічний та Харківський національний). Іншим не вдалось "подолати" Вчену Раду?  Це довгий шлях, в Канзасі мені розповідали, що прийняття мандату  тривало понад 2 роки, і це непростий шлях поступового лобіювання університетської громади...Так що працюємо над цим. 
    До успішного торування цього шляху нагадую:  Перший такий мандат був прийнятий ще в 2004, в  Queensland University of Technology в Австралії. Зараз таких інституцій 117.  Перелік інституційних політик (університетів, інститутів та фондів, що підтримують відритий доступ) підтримується University of Southampton і розміщений тут.Тут же можна ЗАРЕЄЄСТРУВАТИ свій мандат (чи політику), якщо Ви цього не зробили раніше.
Ще деякі корисні ресурси щодо інституційних політик: 
- Institutional Policies section in the Open Access Scholarly Information Sourcebook
- The Optimal Open Access Policy for Institutions
Open access policy options for funding agencies and universities written by Peter Suber, SPARC Open Access Newsletter, issue #130, February 2, 2009
    Готуватиму драфт політики Могилянки, поділюсь, кому це цікаво. Буду вдячна, якщо хтось надішле свої пропозиції. Всім успіхів!   

 

вівторок, 29 березня 2011 р.

Е-книжки на EBSCOhost

  EBSCO Publishing - один з провідних світових агрегаторів наукової інформації (понад 300 повнотекстових та реферативних баз даних, з яких українським колегам відомі 10-12 з базового передплатного пакету  "Інформатіо") оголосив в березні, що колекція е-книг (відома раніше як NetLibrary від OCLC, яку EBSCO прикупив минулого року) інтегрована тепер і доступна через платформу EBSCOhost. Колекція нараховує  вже понад 250 тисяч назв (30 мов) від провідних видавництв світу. Предметний пошук. Бібліотекам - MARC записи без додаткової за це сплати. Переваги eBooks на  EBSCOhost  - єдина платформа та єдиний інтерфейс (і для книг, і для статей (зручно для користувача), всі можливі пошукові сервіси, аутентифікація, звіти, статистика тощо. Є можливість (власне, завжди була, чомусь з наших ніхто не скористався:-(  налаштувати брендінг своєї бібліотеки.  Планується значне поповнення колекції також  аудіокнигами. Книжку можна переглядати, завантажувати в свій кошик, робити помітки ...

Тестуємо? 

Для тих, хто передплачує бази даних, йдемо на  preview of eBooks on EBSCOhost: Go to the New Features area on EBSCOhost within your existing EBSCO database subscription.

Джерело:  eBooks on EBSCOhost Support Site.Тут же Інструкції по користуванню-завантаженню-пошуку.

понеділок, 28 березня 2011 р.

"Чи є в Україні гаряча вода": більйон питань-відповідей на ChaCha

Поки бібліотеки освоюють простір віртуальних довідкових служб, виявилось, що у них є досить потужні конкуренти. Такі, наприклад, як портал миттєвих  запитань-відповідей ChaCha 
Сервіс безкоштовний, питання приймаються і он-лайн, але популярніше через мобільний звязок, у  форматі  “ask-a-smart-friend”, відповіді миттєві sms та он-лайн (подивіться як швидко оновлюється стрічка відповідей). Сервіс починався як довідкова для мобільного звязку в січні 2008, а тепер це найпопулярніша довідкова служба для мобільного звязку, яка, звичайно, ж освоїла і віртуальний простір. 
      Вражає статистика: щомісяця надходить  32 МІЛЬЙОНИ запитань (через  mobile text, mobile video, phone apps, online та соціальні мережі), на які дають відповіді понад 63,000 волонтерів, відомих як Guides. Може серед них і є бібліотекарі?:-) 
    Щоправда, сервіс лише англомовний. Але в архіві виконаних довідок, як би у нас це назвали, вже понад більйон відповідей. Архів поділено за тематикою : політика, культура, мандрівки, гумор і т.д. Можна зробити пошук за ключовим словом, наприклад, подивилась, що питають про Україну: "Чи є Україна частиною Росії", "Чи є Україна в Європі", "Хто Президент", "Яка столиця" і т.д. - традиційний набір питань середньостатичного американця про нашу країну (дивно, не зустріла питання, яке мені тут кілька разів задавали "Що буде, як повернуться комуністи":-) 
      Відповіді  короткі,  смс-стилю, за детальнішими - вперед до Гугелка та до бібліотек:-) 
Але цікаво переглянути деякі. Наприклад, на питання про найкращий анекдот про Україну: "В Америці на кранах з водою  літерою "C" позначають холодну (cold), "H" - гарячу (hot). В Західній Європі червоним позначають гарячу, синім - холодну. В Україні - синім позначають "вода", червоним "нема ". Ось так. Тому, певно, і запитують про комуністів:-)
   Серед питань про бібліотеку (крім численних типу "Як пройти ..." (адреси, години роботи тощо), наприклад такі: "Чи Бібліотека Конгресу - реальна бібліотека"? , "Що можна робити в бібліотеці":-) На останнє питання така відповідь: "спланувати відпустку, заповнити податкові декларації, взяти додому книжку, почитати газету:"-)"

неділю, 27 березня 2011 р.

Бібліотеки можуть "позичати" е-книжку лише 26 разів: видавці проти бібліотекарів

    Бібліотеки можуть "позичати" е-книжку лише 26 разів, після чого повинні деактивувати її, і в разі потреби купувати  ще раз.  Таку вимогу оприлюднило нещодавно потужне американське видавництво Harper Collins, що  викликало бурхливі дискусії серед бібліотекарів. Видавництво мотивувало своє рішення, тим, що начебто за 26 разів прочитання в середньому  і паперова книга приходить вже в непридатний для користування стан, а отже потрібно купувати нову. Теж пропонується і для е-книжок.
        Бібліотечна система .Virtual Library of the Pioneer Library System. оприлюднила відкритий лист до видавництва та виклала на You Tube ролик, який демонструє прекрасно збережені книжки цього видавництва з видачею набагато більше ніж 26 разів

Зрозуміло, що подібні обмеження впливають на бюджети бібліотек, які і так значно скорочені внаслідок кризи. Термін "видачі" електронної книги в різних бібліотеках - від 2 до 3 тижнів, після чого книга деактивується, в бібліотеку як правило для цього йти немає потреби.  А отже нову доведеться купувати ще раз фактично через рік чи півтора (множимо на 26 видач). Слід  зазначити, що видача е-книг в бібліотеках навіть в США - справа все ще нова, механізми, стандарти невідпрацьовані, деякі видавництва (н-д Macmillan та Simon & Schuster) зовсім не дозволяють циркуляцію своїх е-книг в бібліотеках. 
    Не знаю прикладу ще жодного щодо технології "видачі" е-книг в наших публічних  бібліотеках, може хтось поділиться? Університетські ж е-колекції, якщо вони є,  як правило все одно розміщені у локальній мережі, а отже доступні для завантаження  лише авторизованим  користувачам. Ну, і, на жаль, все купа прикладів з розряду "як не треба" (з огляду на повагу до авторських прав).       
    

пʼятницю, 25 березня 2011 р.

Відкритий доступ в країні вранішнього сонця

Повертаючись до теми відкритого доступу для Японії, ще раз переглянула інформацію про відкриті архіви в цій країні. Виявляється, маленька Японія - третя чи четверта в світі країна за кількістю інституційних репозитаріїв - їх тут від 135 до 150 (за різними агрегаторами). Зважаючи на загальну кількість університетів в країні (понад 550, з них 400 приватні, чисельність студентів - понад 2,5 млн., до ун-тів тут (як і у нас, зрештою, відносять і  коледжі), майже 30% підтримують відкритий доступ та розвивають власні репозитарії... 92 репозитарії - на DSpace, на EPrints - лище 7... Серед найбільших архівів  - від Кyoto University (102675 депозитів), Tohoku University (35195),  Tokyo Institute of Technology  (171934), National Institute of Informatics (161469), Nagoya University Academic Knowledge Factory (58081) та ін.  

    Перший репозитарій від Chiba University  з"явився лише в 2004 р., а на початку 2011 - понад 760 000 статей та інших результатів досліджень Японії  у відкритому доступі.  Створена Федерація Цифрових Репозитаріїв (DRF) країни, що об"єднує 122 університети. 
Нещодавно DRF опублікував цікавий звіт про лобіювання відкритого доступу в Японії:  кампанію під назвою "hita-hita", особливе східне певно намагання не активного та агресивного (хоч, і в гарному розумінні:-) підтримки ідей відкритого доступу, а ненав"язливого, м"якого, толерантного... Подивіться  звіт чи сайт Федерації. 

Джерело

PS. Вчора проводили тренінг по відкритому доступу для бібліотекарів  в одному цікавому  закладі в Україні. Серед відгуків, наприклад, отримали і такий: "Зважаючи на те, що на "дикому заході" переважна більшість наукових розробок є власністю університетів, вони активно пропагують свої публікації. Але, здається, у повністю відкритому доступі є тільки статті в наук. журн., а якщо ви хочете отримати доступ до першоджерела (наукового дослідження), вам пропонують внести символічну (для них) платню. Таким чином універи трошки заробляють..". Цікава точка зору, чи не так:-)

College & Research Libraries - у відкритому доступі!

З 1 квітня 2011 р. важливий фаховий журнал College & Research Libraries (C&RL) - щомісячне видання Асоціації бібліотек коледжів та дослідницьких бібліотек (підрозділ Амариканської Бібліотечної Асоціації) повніcтю у відкритому доступі!  Таке рішення Асоціація ухвалила на своїй січневій конференції, декларуючи реальне впровадження підримки ідеї відкритого доступу. Читайте всі нові випуски журналу, а також весь архів з 1997 року, абсолютно вільно і безкоштовно.
Цікаво, що для охочих мати друковану копію, зберігається передплата (для нашої країни (і не для членів Асоціації:-) - 85 доларів на рік).

PS. Згадуючи недавню не дуже бурхливу дискусію на одному з блогів, про  те, чи читають бібліотекарі фахову періодику, нагадую, що вищезгаданий журнал є досить важливим, але не єдиним безкоштовним (вільного доступу) журналом, який варто читати, або хоча б переглядати. На додачу до наших рідних (доступ через портал Наукова періодика України) , зазирніть на Директорію журналів відкритого доступу  . Журналів з теми "Бібліотечні та інформаційні науки" тут 117, серед них відомі Ariadne, D-Lib Magazine, Journal of Electronic Publishing, Liber Quarterly : The Journal of European Research Libraries, Library & Information Research та ін.

Про "Хлопчика, вихованого бібліотекарями" або ще раз про імідж бібліотекаря

   Трапилась мені така дитяча книга: "Хлопчик, вихований бібліотекарями" (The Boy Who Was Raised by Librarians). Здригнулась від недобрих ассоціацій про можливого бібліотечного Мауглі, залишеного батьками в юному віці десь на поличці між книжками в якій-небудь бібліотеці Гарлему (нічого особистого:-), і бібліотекарш,  що замислили його виховати в стінах книгозбірні, позбавивши бідну дитину сонячного світла і радощів дитинства.... От бачите, Фройд би плакав:-) 
     Аж нічого подібного, весела дитяча книжечка  (як пишуть для дітей від 4-х до 8 років) про хлопчика Мелвіна, який ЩОДНЯ відвідує публічну бібліотеку містечка Лівінгстон. 
А на допомогу йому завжи приходять чарівні і всезнаючі бібліотекарки - Мардж, Бетти, й Леолла, які не тільки завжи цікавляться його справами, але й дійсно допомагають, радять, виховують. Якщо Мелвін робить якісь помилки, бібліотекарки спішать на допомогу і "всі помилки ідентифіковані, класифіковані та каталогізовані протягом 20 хвилин!"  
 Хлопчик виріс, вивчився, і, здається, теж став бібліотекарем. От який геппі-енд, і взагалі дуже позитивна історія про бібліотеку та її працівників. 
       Авторка цієї популярної в США книги, Карла Морріс - сама дитячий бібліотекар, працює в міській бібліотеці Прово, штат Юта.  Гарна книжка, весела, яскраво ілюстрована, здобула купу перемог на всіх можливих конкурсах дитячої літератури... Як на мене, чудова промоція бібліотечної справи та іміджу бібліотекаря. Чи хтось  знає хоча б один подібний твір української дитячої літератури? Де би бліотекар не був злою тітонькою в окулярах на сторожі книжкових полиць?  ("Тишина должна быть в библиотеке":-) А може у когось з бібліотекарів "в шухляді" подібна написана книга?  Було би добре видати, чи не так?

середу, 23 березня 2011 р.

Бібліотека від Google програла суд

Невтішна новина всім прихильникам проекту books.google. Вчора окружний суд Мангеттену визнав неправомірними дії кампанії щодо оцифровки книг без згоди авторів. Ну от, а ми недавно раділи швидкому розвитку проекту.
      Сутність справи, яку розглядали майже 6 років така. Майже відразу від початку проекту "Гугл-книжки" Гільдія американських авторів та Асоціація американських видавців подала в суд, звинувативши Гугл в порушенні авторськиз прав. Тоді Гугл запропонував проект угоди з видавцями, виділивши $125 млн. на створення Реєстру авторських прав на книги, в якій автори та видавці змогли б вносити свої книжки та отримувати коменсацію за їхнє розміщення в публічному доступі. Головна особливість пропозиції: вносити в Цифрову Бібліотеку ті книги, автори чи видавці яких не заявили про протилежне, так звані "сирітські" книги. (Цікавий підхід до авторського права, чи не так? Десь я таке вже чула «Не питай, не говори":-) Проти Світової БІбліотеки Гугл, як відомо, виступили також корпорації Amazon, Microsoft, ну, звісно, і Yahoo!, проти виступили урядовці з кількох європейських країн, де твориться Europeana. Всі вони проти монополії Гугл на світову цифрову бібліотеку та несправедливі привілеї. Що далі? Гугл може подавати апеляцію, але скоріше за все, готуватиме новий проект Угоди, який задовольнить вимоги суду і сторін. Але, не зупиниться:-) у своїх планах та проектах по доступу до книжок через Google Books и Google eBooks.

    PS. Нещодавно Українська Асоціація Видавців звернулась до авторів та видавців підручників з проханням підтвердити законність розміщення підручників для середніх шкіл на порталах:
http://shkola.ua/book/index
http://company.shodennik.ua/news/1511
З точки зору Закону України «Про авторське право та суміжні права», вважає логічно Асоціація, це є грубою формою порушень прав як автора, так і видавництв, якщо вони не передали власникам сайту це право. Цікаво, як і чи спрацює наша машина правосуддя у захисті прав авторів? Чи розгляд теж тягнутиметься роками? а там чи віслюк, чи падішах...
Джерело
Джерело
і ще одне - на Укрправді 
і в New York Times  коментар.