четвер, 27 січня 2011 р.

Імпакт-фактор: pro & contra

     Трапились такі дані: 89 відсотків імпакт-фактору журналу Science за 2004 забезпечили всього 25% публікацій цього журналу.  Подібна історія з Nature: 90 відсотків імпакту за 2004 рік забезпечили знову ж таки 25 % публікацій. (Джерело: The Future of the Academic Journal /B.Cope, A.PhollipsChandos Publishing, 2009) 
Чи означає це, що решта 75%  в обох журналах з одними з найвищих в світі IF були  неважливими? Чи можна говорити про імпакт-фактор  як панацею у визначенні критеріїв важливості журналу в науковому світі? 

Нагадаю: Імпа́кт-фа́ктор (або IF) — кількісний показник важливості наукового журналу, є одним з формальних  критеріїв, за яким можна порівнювати рівень наукових досліджень. Науковий рейтинг дослідників (в т.ч.його індекс цитування) багато в чому залежить від  імпакт-фактору журналу, де він публікується. При присудженні грантів, висуванні на наукові премії (включаючи Нобелівську) експерти неодмінно звертають увагу на наявність у здобувача публікацій у журналах, охоплюваних JCR.  З 1960-х років розраховується Інститутом наукової інформації (Institute for Scientific Information (ISI), нині називається  Thomson Reuters. ІF  публікується в журналі  «Journal Citation Report». 
         Розрахунок IF базовано на трирічному (інколи дворічному) періоді. Наприклад, IF журналу в 2010 р.  I2010 буде обчислено таким чином:
I2010 = A/B,  де:
  • A — кількість цитувань (протягом 2010 р. в журналах із списку Інституту наукової інформації) статей, опублікованих в даному журналі  у 2008-2009 роках;
  • B — кількість статей, опублікованих в даному журналі у 2008-2009 роках.
NB: нині доступні останні дані за 2009 рік. Топ-журналів з найвищими IF: CANCER JOURNAL FOR CLINICIANS  - 87,925; ACTA CRYSTALLOGRAPHICA SECTION A – 49, 926; NEW ENGLAND JOURNAL OF MEDICINE  - 47,050; NATURE REVIEWS MOLECULAR CELL BIOLOGY   - 42, 198; ANNUAL REVIEW OF IMMUNOLOGY  - 37, 902; PHYSIOLOGICAL REVIEWS  - 37, 726; CHEMICAL REVIEWS  - 35, 957; NATURE  - 34, 480.  CELL  - на 12 місці (31,152),  LANCET – на 13 (30, 758), SCIENCE  - на 15 (29, 747). Журнали відкритого доступу теж потрапили в першу сотню: PLOS MEDICINE  (13,050), PLOS BIOLOGY (12,916)
       Українських журналів не більше 2 десятків (досить складно порахувати за відсутності відповідного пошуку).  Відомий приклад єдиного українського журналу, який має імпакт більше одиниці – «ФИЗИКА НИЗКИХ ТЕМПЕРАТУР» ( Low Temperature Physics) я в переліку УКРАЇНСЬКИХ не знайшла, хіба що Харківський ФТІ низьких температур ім..Веркіна,  що видає журнал, не лише  робить це спільно з Американським Інститутом Фізики, але й ідентифікує себе, на жаль, як Росію…
Див. витяг із запису: 
Full Journal Title: LOW TEMPERATURE PHYSICS 
Language: ENGLISH
Journal Country/Territory: RUSSIA
Publisher: AMER INST PHYSICS

   
Поза тим, повертаючись до "pro et contra" оцінки ІФ. Позитивні характеристики IF відомі:
  • Широке охоплення наукової літератури — індексуються 7387  назв  журналів з 60 країн;
  • результати публічні та легкодоступні; зрозумілі у використанні та розумінні;
  • журнали з високим IF зазвичай мають більш жорстку систему рецензування (а отже, якість).
Але, звернемо увагу на такі речі:

  • Незрозумілим є наскільки число цитувань свідчить про якість статті (дослідження), (хоч про це багато писали, але питання лишається риторичним, певно)   
  • В багатьох галузях (наприклад природничі науки) дворічного періоду абсолютно недостатньо для аналізу, є потреба охопити хоча б 7-10 років  Класичні статті, як знаємо, цитуються і кілька десятиліть…
  • Як бути з самоцитуванням?
  • Що з негативним цитуванням?
  • Як бути з різними IF для різних галузей знань (ІF 1-3 в математиці чи фізиці  приблизно тотожний IF  5-8 в біологічних науках)
 І т.д.

Агітувала і буду агітувати  впровадження бібліометричних показників (імпакт-фактор, індекс цитування, присутність в міжнародних реферативних базах тощо) у оцінку вітчизняних наукових досліджень, все ж не можна однозначно довіритися якомусь з них. 
Хоча Україні до цього так далеко…  


PS. Минулого року Наукова Фундація Німеччини (Deutsche Forschungsgemeinschaft ) прийняла рішення НЕ ВКЛЮЧАТИ бібліометричної інформації (H-index and the impact factor) у оцінку роботи дослідників  при визнанні кваліфікації, фінансуванні грантів тощо.

8 коментарів:

  1. Єдине, тільки не бийтесь книжкою=) , імпакт-фактор визначає частоту цитування типової статті журналу за певний рік і лише звідси - він може слугувати для оцінки значущості журналу.

    ВідповістиВидалити
  2. Маю на увазі середньостатистичну статтю з журналу, статтю на яку можна посилатись.

    ВідповістиВидалити
  3. На додаток: Мені надіслали ось таку цікаву інформацію: "Імпакт фактор цьогорічного номера 2 в списку журналів з найвищим імпактом - ACTA CRYSTALLOGRAPHICA SECTION A. Підвищення IF з 2 в 2008му році до 49 в 2009му забезпечила всього-навсього одна стаття- “A short history of SHELX “ by GM Sheldrick 2008го року- її на даний момент відцитували 12500 раз!!! "

    ВідповістиВидалити
  4. я також переглядаю коментарі на Ukrainian Scientists Worldwide=)

    ВідповістиВидалити
  5. ага, там якось жвавіше.. Бібліотекарів не дуже цікавлять питання бібліометрії:-(((

    ВідповістиВидалити
  6. це швидше - питання наукометрії

    ВідповістиВидалити
  7. Адміністратор блогу видалив цей коментар.

    ВідповістиВидалити