Мій перший ювілей

   Нині, 21 квітня -  4 місяці моєму блогу (вітання приймаються:-). Експеримент завершується? За тиждень - додому, а там, боюсь, не до блогу...    Як все починалось? Вчити інших веб 2.0. і не спробувати самому все, це гріх:-) Отже, хто читав (правда, з іншого мого блогу) це було так: "Блог та перший запис тут створено 21 грудня 2010 р., 21/12 – гарне число, чи не так?...  Найкоротший день  року переріс  в довгуууу ніч. І я, директорка Могилянської книгозбірні, закинута добровільним Фулбрайтівським відлученням від рідної Бібліотеки за океан вирішила: Все, без власного блогу Могилянській книгозбірні більше просто непристойно існувати надалі:-) Отже, зимовий вечір в тихій хатці на 65-й вулиці Мангетенну, трохи енергетики Нью Йорку, трохи чаклунства (блог, як відомо створити не просто, а дуже просто!), і ми в бібліоблогосфері!". 

Ну що ж, "Могилянська Бібліотекарко": 142 пости,  46 "прихильників", 14688 переглядів (власні відключила відразу), з них 10807 - з України (дякую, колеги!), але ще десятки три-чотири країн (750-Росія, 124 - Франція, 95-Німеччина, 85- Бразилія (?), 69 - Канада і т.д. Thanks a lot, dear colleagues! ( з географії сама дивуюсь:-) Я не знаю, чи це гарна статистика, чи не дуже, але не це головне, правда ж? Навіть, якщо  мої пости були корисні і цікаво хоч кільком  колегам, я втішуся. Серед найпопулярніших постів - не ті, на які я сподівалась. Теми наукових комунікацій  збирають набагато менше коментарів, а то й нульові (аж опускались руки, чи продовжувати, але зазирну в статистику - "читають" все ж), ніж "рекламно-розважальні" пости, чи загальні роздуми "за жизнь":-) Але, це теж цікаво! Вносить особливу різноманітність у сірі заумні будні :-)  Особлива подяка Пану Бібліотекарю: через Ваш блог до мене "заходять" найчастіше (після лінку з сайту бібліотеки, але перед FB!). Ну, і , звичайно за приємність активного спілкування-обговорення!  Що ще? Да,  вітання конкурсу блогів і поцілунок Томенка мені обіцяли передати після повернення:-) 

Спасибі всім,хто приєднався до обговорень, коментував, дискутував, ЧИТАВ мої твори! Чесно признаюсь тепер, задуманий експеримент затягнув. Змінилась навіть  послідовність "життя в онлайні": корпоративна пошта, БЛОГ - коменти,  і вже тоді приватна пошта і "Укр.правда", і вже тоді - робота. Ну і посеред дня-вечора-ночі як трапляється:-) позазирати, і до себе, і до колег по бібліоблогосфери:-)  

Так що, сподіваюсь, доведеться вам терпіти мене і надалі:-), не обіцяю, правда щоденних постів, але спробую залишатися цікавою  і потрібною! Всім спасибі!