неділю, 20 березня 2011 р.

Ігри, в які грають бібліотекарі Або Бібліотекарі, які грають в ігри

     "Ніхто в Інтернеті не знає, що ми собаки". 

    Ця відома карикатура на світанку Інтернету облетіла весь світ. Ейфорію від співтворення контенту в Мережі на початку, свою присутність у світі віртуальному, часто яскравішому, багатшому на події та інформацію, ніж життя реальне,  вільному від будь-яких обмежень (а то й часто комплексів) "позначали" тоді  нікнеймами на формумах, в приватних е-мейлах тощо.  
      На зміну прийшли соціальні мережі, де вже наче й можна  "жити" під нікнеймом, але не варто: "одноклассники",  "фейсбуки", "лінкедіни" та інші і хочуть спілкуватися  з Вами особисто, Вашим друзям цікаві Ви як особа, людина, яку знають у реальному житті,  а не анонімний хтось невідомо звідки, і невідомо чи існуючий взагалі....  Блоггінг в епоху Веб 2.0.  запропонував ще більші можливості для кожного, хто хоче поділитися із світом інформацією, ідеями, власними думками й справами. А бібліотекам зрештою ще раз неформально представити себе  та знайти нових прихильників, і реальних і віртуальних.  
       Здавалось би, хоча б в професійно-орієнтованих блогах вже точно анонімність зійде нанівець,  принаймні для авторів блогів.  Здавалось би,  чому треба приховувати своє їм"я  (та й місце роботи, як на мене! якщо ти його не соромишся) авторам бібліотечних блогів, які активно дописують  на професійні теми? Адже за позицією автора стоїть не тільки його світогляд, але й те, що він робить у житті реальному, чи не так? Його справи, статті, презентації... 
      Аж ні.  Навіть побіжний аналіз української бібліоблогосфери  (до якого спонукав конкурс від "Бібліомосту", та деякі коментарі експертів) засвідчує протилежне. Анонімність зберігають не лише більшість авторів блогів а що дивує, частина бібліотек. Від кого і для чого? 
   Хай би це обумовлювалось лише креативністю в назвах. Але за найпопулярнішою російською "Мышью библиотечной  є профіль реальної Каті Єфімової (відомої -  завдяки блогу! на бібліотечних теренах якнайменше від Карпат до Тихого океану).  А за нашим без сумніву  всезнаючим, контраверсійним  та певно найбільш популярним блогом - лише  прикре "ПБ не пов"язує себе з жодною бібліотекою"... Чому, шановний Пане? Не менш популярний чудовий блог  Библиотека без барьеров (респект,пані Наталю! але лише можна здогадуватися, хто Ви).  Чому чернігівський колега називає себе "Товариство"? Бібліотечні гопаки, автобани, бібліофіли, кав"ярні, палати,  та інші "авторські" бібліоблого-хайвеї теж  здебільшого вирішили зберігати інкогніто, яке дещо все ж впізнається за орієнтованістю дописів.:-) То чому не "розкрити" профіль? Тільки не треба кивати на суворе начальство, не думаю, що хтось з директорів забороняє таку ініціативу професійного блогінгу. І на "большой брат следит за тобой". Можу  зрозуміти Нетикетку безпечну, яка "стукається" здебільшого до підлітків, а їм вочевидь цікавіше спілкуватися з віртуальною  симпатичною аніме, аніж не менш симпатичною, але реальною дорослою тітонькою:-).  Але чому  цікаві і корисні пости на популярному блозі Творчість та інновації " не підписати автору (чи авторам???) цих постів? і не прив"язати профіль блогу до УБА?  Чи авторці  чудового Бібліотечного гопаку не  розповісти, чому вона, "Небібліотекар" , звертається (і досить вдало!) до теми бібліотек?  Чому блог Психолог у бібліотеці тільки з додаткового пошуку дає змогу здогадатися, що авторка працює в славній Національній Бібліотеці для дітей (і як на мене, повага до такого блогу, пов"язаного з  брендом бібліотеки лише зростатиме, хіба ні?)
    Бог з ним, з авторськими блогами. Зрештою, на розсуд автора та ідеї блогу та його прихильників.  Хочуть дискутувати ідеї анонімного автора - "вперьод"!
    За останній рік  відбувся справжній вибух бібліотечних блогів. "Народженню"  цього всесвіту всіляко сприяють: 1.справді дуже прості технічні рішення по створенню блогу, доступні для будь-кого навіть без базових комп'ютерних умінь та знань  2.численні тренінги по "Веб 2.0", які відбуваються на всіх рівнях бібліотечної освіти та підвищення кваліфікації. Але в таких тренінгах, певно, не вистачає все ж порад по бодай вдалій назві блогу чи зрозумілому оформленню профілю, от і маємо до діла з численними "безіменними бібліотеками", або можемо лише здогадуватися "где эта улица, где этот дом". Чудовий приклад "як треба": простий блог простої сільської бібліотеки "Бібліотека села  Міжлісся". До нього приведе будь-який Гугл-пошук за назвою, і про цю бібліотеку на Вінничині дізнається світ. Або "Блог Кіровоградської ОУНБ". А от здогадатися, яка бібліотека за блогом "Спокушаючи книгою" треба постаратися. А чому б не дати хоча б підназву?  Абревіатури в назві блогу (ЦБС, КРУ, ДЗ, ХГНБ тощо) відомі, як на мене,  лише між колегами, теж ускладнюють шлях віртуального мандрівника до бібліотеки. А хіба не до цього прагне блог?            
      Окрема тема коментарів до блогів. Тут вже анонімів на будь-який смак:-) І злі, і добрі і невиліковні, і  безнадійні і т.д. Хай, це на власний розсуд. Тут часто і не хочеться знати "маска, хто ти". Але у професійних обговореннях  для тих, хто бере на себе сміливість  професійної оцінки, а ще частіше критики, наприклад, мені хотілось би все ж знати,  що цей "професіонал" зробив у житті реальному. Вам ні? 
      Знаю, що багато хто не погодиться зі мною, знаю, що не додам балів і до рейтингів конкурсу:-). Кожен освоює свій простір Virtual Life як може, і як хоче. Але завжди довірятиму будь-якій інформації в Мережі , яка не підписана безособовим Анонімом. І прийду в бібліотеку на блог до професіонала з реальним ім"ям. І на блог до реальної, а не придуманої бібліотеки. 

40 коментарів:

  1. ...не треба кивати на суворе начальство...

    Розкажіть про це БіблЬОтеці.

    Про себе:)

    1. Це рішення автора, який блоґ вести. Я веду його не для звіту, не для гонорарів... я вільний у своєму виборі. При цьому я жодного разу не відмовлявся від "не анонімної" співпраці.

    2. "Не прив'язуюсь" тому, що не впливаю на управлінські рішення. При цьому, мені не хочеться закопувати свої ідеї, чи інформацію... а яблуні байдуже чи їдять її плоди.

    Ну і про сам допис... "Бібліотека села Міжлісся" - як це вуґуґлити? Ви ж за 5 сек. вже забули назву села? Інша справа - "Психолог у бібліотеці"!

    ВідповістиВидалити
  2. На жаль, не всі СУВОРІ НАЧАЛЬНИКИ (це узагальнююче) адекватно оцінюють успіхи своїх підлеглих в блогосфері й не тільки ((. Можливо, тому й існують анонімні автори. А дехто, ймовірно, навмисне приховує своє реальне ім'я з якихось, тільки йому відомих причин. А може хтось дуже соромливий і не дуже впевнений у собі? Хай сваряться на аноніма!)) Але з часом, за умови, якщо блог буде успішним, всеодно всі дізнаються про авторство. Та це й не суть важно. Головне, щоб створений контент "зачіпав" того, кому він призначений, був конструктивним та корисним. Але це так - власні роздуми. Звичайно, приємніше спілкуватись з реальним автором. Ви праві, пані Тетяно.

    ВідповістиВидалити
  3. ПБ: "Я веду його не для звіту, не для гонорарів.." - а хтось це робить для звіту чи гонорарів? і не у вільний від роботи час? нема таких, думаю...

    А "не впливаю на управлінські рішення" - це даремно, Ваша бібліотека, впевнена! тільки б виграла від ідей, які Ви пропонуєте бібліотечній громаді через блог...Чи не хочете впливати?

    Втім, дійсно, всі вільні у своєму виборі. Блоги ніхто нікого не примушує вести, та й з примусу вийшов би не блог, а самозвіт бібліотеки...

    ВідповістиВидалити
  4. @Могилянська Бібліотекарка: Ви гадаєте я ці ідеї лише в блоґ пишу?! ну не сподобались одним, так що? чекати?, чи "прощавай суворий світе"?, викладу, може іншим сподобається.

    ВідповістиВидалити
  5. Ох, як все запущено, виявляється...А цікаво, чи Ваше начальство читає Ваш блог??? Я би такого працівника, як Ви цінувала:-), даремно Ви не хочете до мене на роботу:-)

    ВідповістиВидалити
  6. Сразу много интересных вопросов затронуто... Наверно, у каждого свои причины называть или не называть имя и библиотеку.
    Я начинала "Библиоманию" как "блог ЦБС г.Арзамаса", рекламируя наши библиотеки. Начальство долго не знало и не запрещало - трудно запретить делать что-то в свободное время. Но в то время, когда о блоге ЦБС г.Арзамаса начали говорить и высоко оценивать, оказалось, что он - "мой личный" и это я "хотела выпендриться" + прочий негатив. Теперь это - "блог для библиотекарей и читателей библиотек, которым интересны не только книги".
    Про имя: мне иногда хочется взять какой-нибудь новый ник, чтобы столько следов в интернете не оставалось. Насчет чужих ников - часто уже знаешь, кто за ними стоит. Вот анонимы действительно напрягают в комментариях, особенно когда дело касается библиотечной работы и конкретных событий.
    P.S. Начальство, кстати, всей деятельности в сетях теперь просто не замечает.

    ВідповістиВидалити
  7. Абсолютно підтримую пані Тетяну! Дуже хотілося б мати змогу побачити, хто є хто, читаючи блоги або коментарі. Дійсно, іноді хочеться порівняти реальну ситуацію в бібліотеці автора з ідеями блогу, які він (вона) пропагують.
    Хоча розумію: цікавий нік багато додає до викладених думок. Мабуть, найкращим варіантом було б збереження красномовних ніків у блогах, але з можливістю подивитися повний профіль (звісно, його повнота залишається на розсуд автора).

    ВідповістиВидалити
  8. П. Тетяно, цікаво було прочитати та дізнатися вашу думку. Навіть не знаю, з чого краще почати і чи варто починати взагалі, т.я. тема дуже широка, частково філософська, частково - професійна, іноді навіть з психологічно-психотерапевтичним відтінком :).

    Але одне можу сказати впевнено і з власного досвіду: у кожного автора є свої причини поводитися в мережі так, а не інакше. І не про все це варто (треба/доречно) писати в блозі. До того ж, трохи таємничості та загадковості ніколи не шкодило жодному блогу :)

    ВідповістиВидалити
  9. згодна з Іриною Огнєвою на 100 % !

    Моя думка: так, ми граємось - і це чудово! це гра продуктивна і повчальна. Можливо, незабаром з"являться справжні корпоративні блоги бібліотек, з власним піарщиком, плануванням і відповідним контентом. А мені буде цікаво чимось іншим тоді погратись.
    Бо коли у блогах з"являються дописи з підписом "лідер біб. справи" , то мені, як читачу, хочеться віддати салют і кудись подітись швиденько(нічого особистого!)

    До речі, Миша далеко не відразу свій профіль оприлюднила - вже коли слава прийшла .

    "Бібліотека села М." - на мій погляд, це приклад "як не треба". Бо у цьому випадку бібліотека - це автор, а не назва, і про неї можна сказати у розділі "про блог", або "про автора". Бо потім з"вляються блоги читальних залів, відділів мистецтв, тощо. Добре, що нема ще блогів гардеробу та буфету.(о! гарна ідея-створити фейковий блог електрика бібліотеки-це скільки ж там можна понаписувати цікавого і корисного)

    Мені, як читачеві, байдуже до структури бібліотеки, я хочу про щось цікаве читати, а хто там пише - директор чи адмін - вже друга справа.Хоч і якийсь бібліогном! - інтрига повиннна бути, інтрига...спитайте в ПБ. До того ж, у нашому вузькому колі бібліоблогерів вже всі друг другу відомі; а читачам, коли зацікавляться, неважко вигуглити всіх нас за півгодини. Я за те, що не треба читачеві все полегшувати і розжовувати - іноді свідомі його власні пошуки треба стимулувати))

    Категорично проти підназв після назви - воно все погано транслюється на фейсбук чи ще кудись, заважаючи основному контенту. Свою підназву (блог Центру......)додала вимушено і тимчасово, після закидів про те, що це мій особистий блог і т.д. Спочатку цього не було- і скоро знов не буде, руки ніяк не дійдуть лад навести, мені як "експерту" соромно ))

    Пані Тетяно, ви справді вважаєте оцей жах http://blog.library.kr.ua/ взірцем жанру? Блог, який був, мабуть, першим українським бібліоблогом за часом,але так і не знайшов ні себе, ні читачів, ні форми подачі матеріалу. Подивіться, як він у вас відображається у списку блогів...спробуйте підписатись на нього з адресного рядка браузера (якщо в вас фаєрфокс...)-це теж приклад,як не надо-і за назвою теж.

    Ще одне зауваження: наприклад, в мене кілька блогів на блоггері, і відкрити профіль до одного - це відкрити до всіх. Поки що я не придумала, як це дифференціювати.

    Отже, я сприймаю блоги скоріше як художню літературу, а не документалістику, і вважаю, що анчар має право бути отруйним - у певному контексті.

    ВідповістиВидалити
  10. Хтось справді вважає, що наші бібліотечні блоги приваблюють нових користувачів-прихильників до бібліотек? Здебільшого транслюють новини та "озвучують" календар знаменних та пам!ятних дат. Коментарів ЧИТАЧІВ щось не видно... Хоча кілька виключень.. Анонімно-авторські - згодна, скоріше фентезі, часом яскраві і дотепні (від авторів "яблунь", "анчарів" і т.п.) Часом нудні (скоріше ніякі), начебто дійсно начальство примушує створювати, а нема ні бажання, ні та талану особливого... Але і тут теж - не для бібліотек, не для читачів, для себе і колег-бібліотекарів. Не хотіла зачіпати психологічні аспекти творців контенту в Мережі:-), але Гомо Бібліотекаріус, вочевидь, звичайна людина з усіма притаманними їй і чеснотами, і слабкостями:-) Ну що ж, граємось далі.

    ВідповістиВидалити
  11. Кіровоградський блог у мене і відкривається, і читається...

    ВідповістиВидалити
  12. Так, але не про те мова. В вашому списку блогів він застряг на запису Зрічної давности,і не тільки у вас - у всіх, хто брав фід з адресного рядка . Візьміть через їхню кнопку підписки (зліва велика помаранч. ) - і відчуйте різницю.

    Слухайте, вам не подобаються наші укрбібліоблоги? - та ви просто їх готувати не вмієте! ))

    до того ж ми /беремо приклад з Євпропи!

    ВідповістиВидалити
  13. "застряг на запису Зрічної давности" - Упс, дійсно:-), не звертала уваги:-)
    Ті, що не подобаються - не читаю:-), але мова ж не про те. "Бібліотека йде до читача", це призначення нашої бібліоблогосфери, здебільшого, не реалізоване і не збирається бути таким.

    ВідповістиВидалити
  14. ...наші бібліотечні блоги приваблюють нових користувачів-прихильників до бібліотек?..

    Сам лише блоґ читачів не привабить, але для мене н-лад блоґосфера відмінне знаряддя для обміну досвідом, ідеями... між бібліотекарями і відповідно є багато шансів, що блоґи здатні покращити якість бібослуговування, а відтак впливають на к-сть читачів.

    Для тих бібліотекарів, що ведуть блоґ не бібліотечної тематики - завдання важче, оскільки конкуренція серйозніша. Але від цього тільки цікавіше=) Зрештою, без спеціалізації бібліотеці у 21-му буде важко.

    Поки що, мало незалежних укрбібблоґів, багато авторів пишуть озираючись. І справа не в тому, що в іншому випадку вони б обов'язково писали якісь капості, а просто - важко писати під прицілом.

    Щоправда, ще не так давно бібблоґів.ua було обмаль. Можливо, як пише Іріна, все скоро бібліотекарі захочуть взяти нові ніки)

    @Могилянська Бібліотекарка: Анонімність має і інший бік. Це нам всім повезло, що блоґ у Вас добротний. А писали б Ви якусь повну дурню? І ще б пропагували його на конф-х? Підбадьорювали підлеглих для милих коментарів? Як гадаєте, скільки людей сказали б Вам відкрито правду про блоґ?

    ВідповістиВидалити
  15. "Поки що, мало незалежних укрбібблоґів, багато авторів пишуть озираючись": Помітьте, не я це озвучила:-) Отже, авторський блог як вияв незалежности? ну що ж, може бути. Може мені дійсно пощастило в житті говорити те,що думаю, і діяти, як вмію і розумію... І навряд чи я колись схочу взяти інший нікнейм. Чи заохочувати підлеглих до написання коментарів (до речі, самій цікаво чому, але "тут" моїх підлеглих немає чи майже немає. Принаймні в коментарях. Так як і Вашого Шефа, очевидно у Ваших коментах)

    ВідповістиВидалити
  16. По поводу читателей библиотек в библиотечных блогах: Давайте вспомним известную статистику, что из 100 человек 5 пишут, 15 комментируют, а остальные просто читают. Может, хорошо уже и то, что библиотекари комментируют блоги? Может, наши читатели еще "не созрели" для комментариев?

    ВідповістиВидалити
  17. Ну, я тоже не сразу сообщила миру о том, кто я такая и где работаю...
    Я за то, чтобы авторы сами решали - писать от настоящего имени, или от вымышленного. И действительно, если мне интересна публикуемая в блоге информация, то мне важно не имя автора, а его позиция, его мысли...

    ВідповістиВидалити
  18. Меня вопрос количества комментариев от читателей тоже волнует. Наши читатели тусуются (с большим количеством комментариев на других рекомендательных книжных ресурсах). Почему?
    Во-первых, большинство библиотечных блогов обсуждают темы, интересные только библиотекарям.
    Во-вторых, сами библиотекари плохо разбираются в современной литературе (отчасти потому, что современной литературы в библиотеках нет)

    ВідповістиВидалити
  19. Катя, если читатели уже где-то тусуются, то их сложно перетянуть к себе - не проще ли библиотеке вступить в дискуссию на уже созданной и работающей площадке?
    Что касается тем обсуждения, то это уже вопрос позиционирования блога библиотеки и его целевой аудитории.
    Ирина, если блог не интересен читателям библиотеки, то виноваты в этом уж точно не читатели, а авторы блога. Ведь мы же не будем читать книгу или смотреть фильм, которые нам не интересны...

    ВідповістиВидалити
  20. @Могилянська Бібліотекарка: питання в тому чи Ваша не-анонімність не впливає на коментаторів?

    ВідповістиВидалити
  21. Ого! Яку зачепили цікаву тему, судячи з кількості коментарів. Просто "бути чи не бути" (анонімом у блозі)!
    Мені, як більше читачу, ніж бібліотекарю іноді хочеться все ж таки побачити, наскільки тверде підгрунтя під ногами того чи іншого дописувача.
    Бо я ж не знаю усіх поважних членів бібліотечної тусовки:)
    Хоча певна загадковість додає якогось шарму...
    Завжди трохи заздрила гуманітаріям у їх вмінні точно підібрати дефініції для роспливчастих речей :)

    ВідповістиВидалити
  22. Ну а питання "чи не-анонімність не впливає на коментаторів?" від пана бібліотекаря до могилянської бібліотекарки: певна, що не впливає. адже коментувати можна завжди анонімно (при бажанні)

    ВідповістиВидалити
  23. В мене теж питання до пані Тетяни: ви кажете
    "Бібліотека йде до читача", це призначення нашої бібліоблогосфери, здебільшого, не реалізоване і не збирається бути таким. (с)
    Поділиться, будь ласка,своїм баченням шляхів такої реалізації (саме через блоги, все інше поки що облишим). Можливо, ви можете навести гарні приклади?

    Бо, чесно кажучи, в мене трошки інше уявлення про призначення бібліоблогосфери; але коли ми всі ці наші уявлення складемо- можливо, щось вималюється?

    Поки що я вважаю, що реальні читачі б-ки і читачі біб.блогів - це дві цілком різні категорії; але однаково потрібні. І трохи пізніше про це розповім з прикладами. Зараз часу катасторфічно не вистачає.

    ВідповістиВидалити
  24. Я тоже считаю, что сейчас читатели библиотек и читатели библиотечных блогов - разные категории.
    Но наша "Библиомания", например, ориентирована в первую очередь на библиотекарей и на наши собственные интересы. Если ставить во главу угла читателей библиотеки, то уж лучше этим заниматься на официальном сайте.
    И еще: невозможно сказать, кто приходит по запросам в блог, читатель библиотеки или нечитатель. Важно то, что кто-то нашел (надеюсь, нашел!) нужную информацию. И потребности комментировать у него просто не возникает при этом.

    ВідповістиВидалити
  25. Каждый волен поступать так, как он хочет. Но мне приятнее, когда автор блога представляет себя и свой блог. Это повышает доверие к блогу. Понимаешь, что автор несет ответственность за свои слова.

    ВідповістиВидалити
  26. Наталья: Але "Бібліотека йде до читача" - девіз конкурсу бібліотечних блогів, не я придумала?:-)
    Всім: Очевидно, однією з функцій бібліоблогосфери є і залучення віртуальних читачів (до обговорень, до ідей, до коментарів у сфері бібліотечного життя-буття). Хоча напряму, звичайно, не пов"язую існування блогу та чергами на запис до бібліотеки:-) Теж поділяю Вашу думку, що читачі блогів і реальні користувачі Вашої бібліотеки - різні категорії. Скоріше, бібліоблогосфера мала б на меті створення живого (позитивного?) іміджу сучасної бібліотеки, її сервісів та ресурсів в суспільстві в цілому. Додатково до офіційних сайтів та ін., бо ж інтерактивність... До речі, сторінка Бібліотеки у Фейсбук в цьому випадку "спрацьовує" краще, як на мене, судячи з відгуків, коментарів тощо...
    Наші ж (здебільшого) бібліотечні блоги виконують функції комунікативні (професійні теми чи апробація думки (ідеї), коментар новини "для колег, між колегами", в т.ч. "далекими". Тобто навіть така собі соцмережа укр.бібліоблогосфери утворилась (судячи з кола авторів-коментарів). Ну, і певною мірою функції самореалізації та самопрезентації, певною мірою меморіальні (для авторів блогів) і т.д., все Вам відоме. Я не кажу що це погано! Очевидно, в ході розвитку вималюються яскравіше і різні типи бібліотечних блогів: і корпоративні від імені бібліотек, і авторські від реальних авторів чи "прихованих" за нікнеймами. Мій пост стосувався всього лиш моєї власної думки щодо останнього, і всі коментарі цю думку не змінили...За реальним автором - відповідальність.

    ВідповістиВидалити
  27. @Могилянська Бібліотекарка: іншими словами автори анонімних блоґів безвідповідальні?

    Ну і попереднє питання в силі.

    ВідповістиВидалити
  28. ПБ: Погодьтесь, що набагато менш відповідальні. Імярек такий-то, вказуючи своє реальне ім"я, несе більшу відповідальність за кожне сказане ним слово, адже слово це пов»язане з його прізвищем, його репутацією професійною і людською. Від цього слова вже ніколи не відмовишся, не видалиш, все що сказано (зроблено) тобою впливатиме на твій імідж... Погодьтесь, це складніше, ніж сховатися під ніком, який в принципі можна і змінити, якщо щось не так, чи не в гуморі було сказане-написане:-). Я розумію, що підписуючи свій блог реальним ім"ям, можливо, й не додаю собі авторитету (хоча я тут не за тим:-), а може і навпаки, мої думки можуть бути і нецікавими, і недоречними для когось, а можливо і образливими, правда ж? Але я несу за них відповідальність!
    Питання про страхи підлеглих коментувати "брєд" начальства? Ну чому ж, мені, наприклад, всі коментарі важливі і цікаві, для того і пишеш, щоб дізнатися відгуки на свої новини-ідеї, так? а колеги, які не хочуть бути впізнаваними, легко можуть це зробити під анонімними коментарями:-)
    PS. До речі, можете додати мені балів, певно, мій блог поки що чи не єдиний (?), який веде директор бібліотеки:-) Так що про «страхи підлеглих»та інші «комплекси» навколо блогів керівників можна зробити дослідження на моєму прикладі:-).

    ВідповістиВидалити
  29. Це не єдиний блоґ який веде директор бібліотеки.

    ВідповістиВидалити
  30. "Це не єдиний блоґ який веде директор" - нагадайте який ще? крім Скалабана?

    ВідповістиВидалити
  31. Може автор не хоче? Не буду нагадувати.

    ВідповістиВидалити
  32. @Могилянська Бібліотекарка: Повернусь до анонімності і відповідальності.

    Колись Ви згадували, що знаєте і бачили навіть більше ніж хотілося керівників-параноїків. Водночас, Ви закликаєте бібліотекарів не заводити анонімних блоґів.

    Припускаю, що просто якісний (навіть без негативу) блоґ може викликати у неадеквата гнівну реакцію з неприємними наслідками.

    Звідси, через призму відповідальності - Чи свідомі Ви, що у такій ситуації автора ніхто не захистить?

    У випадку з неанонімною БіблЬОтекою (згаданому в 1-му коментарі) закінчилось тим, що бібліоблоґосфера.ua втратила оригінальний, цікавий блоґ. Не допомогли ні скромні спроби колег-блоґерів (далеко не всіх), ні організації, які ставлять собі за мету захищати інтереси бібліотекарів.

    Я поважаю Вашу думку, не намагаюсь будь-що переконати ітд., я застерігаю "зелених"-колег.

    ВідповістиВидалити
  33. Хай кожен сам для себе обирає свій шлях.
    Я би не переконувала, і не застерігала...

    ВідповістиВидалити
  34. Не знаю, может это покажется не очень вежливым, но всё-таки чувствуется, что пост писала директор библиотеки. Бывает у высокого начальства (и ещё как бывает!) привычка спрашивать у того, кто рот открыл: А вы, собственно, кто? ("Що цей "професіонал" зробив у житті реальному?") А, если, к примеру, "цей професiонал" десять лет в фонде научной библиотеки оттрубил простым библиотекарем, он что, второго сорта профессионал? Прошу прощения, если резко говорю, но Интернет - это такая замечательная вещь, где ещё есть возможность сбросить "бронзовый кафтан" и вспомнить, что ты человек, такой же, как другие, где есть возможность поставить собственную пьесу, поменять амплуа, в том числе, и профессиональное. А для профессиональной оценки под собственным именем есть и другие места.

    ВідповістиВидалити
  35. Вітання, Алатамар! А що якщо блог для директора теж "возможность сбросить "бронзовый кафтан" и вспомнить, что ты человек, такой же, как другие"? Чи ми не люди:-)...

    ВідповістиВидалити
  36. "Нашёл свой первый ник и вдруг заплакал..."

    ВідповістиВидалити
  37. Конечно, люди!:))) Только в последнее время что-то всё больше памятники попадаются (памятники самому себе). И, когда понимаешь, что внутри у такого памятника только бронза, тогда не жалко. А когда за бронзой живого человека чувствуешь, тогда горько бывает: что ж тебе, думаешь, люди такого сделали, что ты себя при жизни в бронзу закатал.

    ВідповістиВидалити
  38. Для багатьох блог став своєрідним щоденником життя. За правильного розвитку блог здатен стати маяком, навколо якого гуртуються не байдужі люди, які цікавляться тими чи іншими питаннями. І навпаки. Велике вам людське спасибі за такий цікавий і корисний блог.

    ВідповістиВидалити
  39. Стремление сохранить анонимность при использовании интернета - это трусость." (c) Марк Цукерберг

    ВідповістиВидалити