"..з'являється дуже багато журналів — набагато більше, ніж якісних статей, бо публікуватися потрібно усім, а дослідження з гарними результатами трапляються рідко. Крім того, знижується якість статей. Всі
знають, що потрібно написати три статті на рік, тому з однієї якісної статті продукують три не дуже якісних, або публікують приблизно одну й ту ж статтю, змінюючи назву... Для тих, хто все ж читає журнали, сам процес читання стає більш проблематичним:
журналів багато, в них складно орієнтуватися, в них публікуються в основному слабкі статті. Із статтями, певним чином, все відбувається так само, як із дисертаціями — опублікувати ретельно зібраний, але мало оригінальний текст набагато легше, ніж супер оригінальний. В історії науки ХХ століття є купа історій в стилі Джоан Роулінг: статтю, за яку можуть дати Нобелівську премію, не приймають кілька провідних журналів — надто незвичайно, та й рецензенти не впораються. Якщо над душею ніхто не стоїть, статтю можна послати і в інші журнали, допоки її десь не зрозуміють. Але якщо попереду захист чи просування, краще відразу взятися за простіший сюжет, щоби напевне опублікували. Журнал припиняє працювати як комунікативна система та перетворюється в джерело сигналу".
Немає коментарів:
Дописати коментар