суботу, 5 грудня 2015 р.

Гіперавторство: нова модель в науковій комунікації?

 Скільки потрібно фізиків, щоб розігнати колайдер вкрутити лампочку написати статтю? 
У 2015 році рекордсменкою  по кількості співавторів стала стаття, опублікована в журналі Physical Review Letters, до якої долучились... 5154 осіб
Стаття зайняла 9 сторінок, а ще 24 - власне перелік прізвищ причетних. 
Власне публікація містить результати дослідження щодо більш точної оцінки маси бозона Гіггса , що здійснили у співпраці дві дослідницькі групи: ATLAS (A Toroidal LHC ApparatuS) та Compact Muon Solenoid, які працюют на обох детекторах Великого Адронного Колайдера (LHC) в знаменитому CERN. 
Власне серед співавторів були перераховані не лише дослідники, але й інженери та всі хто підносив чайок технічні фахівці.
За статистикою Thomson Reuters Web of Science, помітне зростання кількості авторів статей розпочався приблизно з 2009 року, що обумовлено не лише глобальною колаборацією у дослідженнях, але й зростаючими вимога щодо кількості публікацій та цитувань, і вже викликає жарти щодо вимірювання кількості колег у "кілоавторах". 
Фахівці з досліджень науки говорять про нове явище в сучасному науковому знанні – «гіперавторстві» (hyperauthorship). Термін вперше був запропонований Блейзом Кроніним (Blaise Cronin) з США ще у 2001 році. 
Згадаємо перші "ластівки" такого гіперавторства: стаття 2003 р. з проблематики  секвенування геному людини містила прізвища 272 дослідників. Вже 1014 співавтори долучились до написання статті з описом послідовності генів Muller F у мухи-дрозофіли. "Серед авторів мусить бути кожен, хто колись бачив дрозофілу», — іронізує з цього приводу нейроетолог  Зен Фолкес (Zen Faulkes) з університету Техас в Ріо-Гранді (США).
Що приховується за експоненціальним зростанням авторів в сучасних наукових публікаціях, і чи це справді нова епоха  в організації наукових досліджень та наукової комунікації?    Що думаєте? 
А у нас? Вітчизняні ж наукові журнали все ще, як правило, чомусь бережуть папір міряються стандартами минулого століття, і вимога "Число співавторів не має перевищувати двох осіб" присутня в багатьох редакційних політиках. Змінюємо?    
 
Офф-топ: переліки прізвищ в таких гіперавторських статтях, як правило, розташовуються за абеткою, а посилання містять лише прізвище першого за абеткою (Аа.. та ін.). 
Ех, невже міняти прізвище?:-)   

 
 

3 коментарі:

  1. Кілоавтори - це клас, треба запровадити!

    ВідповістиВидалити
  2. І на рахунок прізвища: я - однозначно у більш виграшному становищі. Головне - ліквідувати усіх на А та Б :)

    ВідповістиВидалити