неділю, 31 липня 2011 р.

"Сознания отпустим тормоза..."


"Субъективное восприятие однородно диссонирует поток сознания, таким образом в некоторых случаях образуются рефрены, кольцевые композиции, анафоры. Обсценная идиома существенно интегрирует коммунальный модернизм..."

" Но высохнут лужи -исчезнет река...Пускай без названья побудет пока!"

 
     Не бійтесь, не лекція:-) Просто: всім вітання з останнім в 2011 р. липневим днем, гарного настрою та погоди на морях-в горах-лісах-хто би де не був у відпустках/на вихідних. А раптом хто нині на роботі, працюємо з насолодою! 
   А для відпочинку від СПРАВЖНЬОЇ роботи з книгою, ось така інсталяція від іспанської мисткині Аліції Мартін (Alicia Martin). (Правда, 2009 року, може вже всі бачили, а я тільки зараз випадково відкрила:-)

       Тож, як відомо, свідомість — це ріка, в якій думки, враження, спогади, випадкові асоціації постійно переплітаються, перебивають один одного (див. Вільяма Джеймса). "Хіба книги не те ж саме?",- подумалось Аліції, до того ж за її словами "книги живуть своїм життям, і більше не можуть знаходитися в задушливих стінах бібліотеки". Тож, потік фантазії іспанки вилився в цей книжковий, що виривається з вікна бібліотеки в містечку Кордоба (Іспанія). Книжковий потік здається рухомим, коли вітерець перегортає сторінки...(Їм би наші дощики червневі, чи сніги-завірюхи січневі...).На все про все пішло 5 тисяч книжок. Взагалі ця Аліція, мабуть, була боржницею в дитячій бібліотеці в свій час, бо її знущання над книгами таки постійно-навязливе... І ще трохи тут

PS. Що ще витворяють з книгами бук-урбаністи можна переглянути тут , а ще я колись писала тут.
PPS. А куди ви діваєте списану літературу? :-)

2 коментарі:

  1. А меня почему-то удручают такие инсталяции. Книга должна существовать так, чтобы ее можно было взять в руки. Я даже в музейных экспозициях не воспринимаю книги.

    ВідповістиВидалити
  2. Та мене теж, власне...Форма й зміст, а коли це розірвано, сумно.

    ВідповістиВидалити