"Читав я довго. З полудня, коли
по вікнах струмені дощу пливли.
Я навіть вітру за вікном не чув, —
у книгу тяжко так впірнув.
Я в сторінки її вдивлявсь, як в тіні
облич, стемнілих з роздумів своїх,
і зупинивсь в читанні часу біг".
(Рільке в перекладі Бажана (навіяне Малковичем нині:-)
У нас знову дощ, а у вас? Пора будувати ковчег :-).
Ну і нехай цей вічний літній дощ! Коли вихідний. І так затишно з Книгою наодинці. І гарячий запашний чай. І забути про метушню буденних справ. Тільки Книга. Тільки Дощ.Тільки Справжнє.
Спасибо! Красиво и умиротворяюще. И без переводчика все понятно!
ВідповістиВидалитиЮлія@: Дякую, і все ж до "без переводчика":-), російською чудовий переклад у Пастернака, памятаєте?:
ВідповістиВидалитиЯ зачитался, я читал давно,
с тех пор как дождь пошел хлестать в окно.
Весь с головою в чтение уйдя,
не слышал я дождя.
Я вглядывался в строки, как в морщины
задумчивости, и часы подряд
стояло время или шло назад...
Пастернака помню. Но перевод Бажана немного с иным смыслом. Если бы не вы, никода бы и не познакомилась с ним. Еще раз спасибо. У нас тоже дожди почти каждый день. Проливные, но короткие. Читать под такой дождь сложно - потоки воды завораживают. И
ВідповістиВидалитине дописала )))) жара невозможная. Тропики!
ВідповістиВидалитиЄ ще переклад Стуса, там теж зовсім інше звучання...
ВідповістиВидалитиА у нас нарешті сонечко!!!