суботу, 2 липня 2011 р.

"...по вікнах струмені дощу пливли"

"Читав я довго. З полудня, коли
по вікнах струмені дощу пливли.
Я навіть вітру за вікном не чув, —
у книгу тяжко так впірнув.
Я в сторінки її вдивлявсь, як в тіні
облич, стемнілих з роздумів своїх,
і зупинивсь в читанні часу біг".
        (Рільке в перекладі Бажана (навіяне Малковичем нині:-)  


У нас знову дощ, а у вас? Пора будувати ковчег :-). 
Ну і нехай цей вічний літній дощ! Коли вихідний. І так затишно з Книгою  наодинці. І гарячий запашний чай. І забути про метушню буденних справ. Тільки Книга. Тільки Дощ.Тільки Справжнє.

5 коментарів:

  1. Спасибо! Красиво и умиротворяюще. И без переводчика все понятно!

    ВідповістиВидалити
  2. Юлія@: Дякую, і все ж до "без переводчика":-), російською чудовий переклад у Пастернака, памятаєте?:
    Я зачитался, я читал давно,
    с тех пор как дождь пошел хлестать в окно.
    Весь с головою в чтение уйдя,
    не слышал я дождя.
    Я вглядывался в строки, как в морщины
    задумчивости, и часы подряд
    стояло время или шло назад...

    ВідповістиВидалити
  3. Пастернака помню. Но перевод Бажана немного с иным смыслом. Если бы не вы, никода бы и не познакомилась с ним. Еще раз спасибо. У нас тоже дожди почти каждый день. Проливные, но короткие. Читать под такой дождь сложно - потоки воды завораживают. И

    ВідповістиВидалити
  4. не дописала )))) жара невозможная. Тропики!

    ВідповістиВидалити
  5. Є ще переклад Стуса, там теж зовсім інше звучання...
    А у нас нарешті сонечко!!!

    ВідповістиВидалити