суботу, 25 червня 2011 р.

Бібліотекарі, на вулицю!

І хоч ця бібліотечна "інновація" вже облетіла за кілька днів світ, не втримаюсь і я. "Вуличний бібліотекар": так зветься це проект, який придумала і з початку червня втілює в місті Портленді (Орегон, США) письменниця та журналістка Лаура Моултон ( Laura Moulton) за фінансової підтримки Регіональної Ради з Мистецтва та Культури Ідея досить проста: двічі на тиждень Лаура на ровері з причепом, в якому  чотири десятки книг, роз'їжджає містом, і як трапиться бездомний (упс, неполіткоректно! тра' казати  "люди, які не живуть в будинках" (? - people living outside), і...ощасливлює  такого аутсайдера книгою.  Не знати, як вмовляє взяти, але з розданих вже таким чином  25 книжок, шість навіть повернулись, тобто не просто роздача "духовної їжі", а дотримана бібліотечна технологія випозичання:-) .. Лаура чесно визнає, що крім "бібліотечної" складової, її проект націлений і на інше, адже кожен з ощасливлений сфотографований, зафільмований, опитаний... Очевидно, вже зріє книга, щось, наприклад, "Як я була вуличним бібліотекарем або Що читають люди, які не хочуть жити в будинках". О, ще, на сайтику проекту можна клікнути-перерахувати дєнюжку на цю доброчинність, або ж подарувати книжки...
       Ложку дьогтю  шукайте в коментарях. В США абсолютно вільне користування публічними бібліотеками,  і бездомні мають ті ж права для користування, як і всі інші громадяни. Ліньки дійти до книгозбірні? Ок, слідкуватимемо за проектом? Може почуємо, чим скінчиться: чи продовжиться-) : І чи приєднається до ініціативи місцева книгозбірня? І чи то бездомні запишуться до бібліотеки, чи бібліотека теж "вийде" до них, і повчить на різних курсах-тренінгах, допоможе написати-розіслати резюме та знайти роботу. а відтак і змінить їх безмежне задоволення  від життя "аутсайд"..
     Цікаво, що думають наші публічні бібліотеки з приводу таких не просто маскарадних "походів в світ "на трамваях-тролейбусах", а роботи із залучення до читання та книгопочитання ось таких непростих категорій. І чи справді "всє срєдства хороші" для цього? 

19 коментарів:

  1. ...залучення до читання та книгопочитання ось таких непростих категорій...

    А чим залучати прості категорії? На скільки багатий і актуальний фонд? Можливо справді воспомінаніями членів Палітбюро мож лише безхатченків залучити?!

    ВідповістиВидалити
  2. О, щось несподіване, нарешті про фонди!!! Фонд - "актуальний,багатий", що розвивається, і т.п. - головна складова бібліотеки! Все інше - "ритуальні танці" довкола. Щось ми про це забуваємо, на жаль... Але питання лишаю, хіба, перефразовуючи: Ну, якщо не "ганятися" на ровері за безхатченками, якщо той раптом забреде у нашу книгозбірню, пускаємо? (В одній з бібліотек в США розповідали про таку "леді", яка фактично жила в б-ці в усі відкриті години її роботи...)

    ВідповістиВидалити
  3. ...якщо той раптом забреде у нашу книгозбірню...

    У більшості з них нездоровий вигляд. Питання - Ви, як директор, погодились би ризикувати здоров'ям підлеглих?

    ВідповістиВидалити
  4. Вони - теж громадяни нашої держави, яким би мусив гарантуватися соціальний захист, чи ні? І за Законом про бібсправу наші б-ки відкриті для всіх. Але закон законом, а у нас всіх на сторожі наші "Правила користування", де запис на підставі документу... До того ж, здебільшого ще й фейсконтроль на вході, так що...Але, думаю, цим нещасним навіть в голову не прийде у нас прийти в бібліотеку.

    ВідповістиВидалити
  5. @Могилянська Бібліотекарка: Одна справа розмірковувати в коментах про рівність і соціальний захист, а інша зберігати прохфесіоналізм, коли безхатько почне кашляти на тебе. Чи ні?

    ВідповістиВидалити
  6. Чому ж ні? Тут Ви праві... Хоча, якби я працювала в публічній бібліотеці, або хоча б Лаурою Моултон, щось би придумала:-)

    ВідповістиВидалити
  7. ...якби я працювала в публічній...

    Залишається придумувати для академічних=)

    ВідповістиВидалити
  8. В публічні такі громадяни заходять... але не за книгою. Щоб погрітися або подрімати в тиші. Лаура письменниця і журналістка. Так, очевидно збирає матеріал для чергової книжки. Моя власна думка щодо ролі публічної бібліотеки в соціальній реабілітації таких громадян така: звичайно, ми готові надавати допомогу в пошуку роботи і ін, після того, як з ними попрацюють соц. служби, медичні, сан.-епід. заклади. Якщо людину "кинули" з житлом, і вона опинилася на вулиці, так, безперечно, бібліотека зобов'язана надати інформацію, що допоможе у цій проблемі. А якщо це деградована особа з явними ознаками хронічних хвороб, який бібліотекар візьметься допомагати їй писати резюме. А з таким резюме, ви візьмете цю людину, пані Тетяно, хоча б у прибиральники і надасте їй комірку для проживання? Це дуже серйозна проблема нашої держави. І візок книжок для таких громадян її не вирішить.

    ВідповістиВидалити
  9. Ольга@ А Ви візьмете? А якщо ознаки хронічних хвороб "не явні"? А ступінь "деградації" визначається на око? Я запитувала взагалі, чи можна в наші публічні бібліотеки в Києві записатися без будь-яких документів? В національні однозначно ні. А в звичайні районки?

    ВідповістиВидалити
  10. Заплутався: питання в маскараді і срєдствах, чи питання як записатися?

    ВідповістиВидалити
  11. Так які питання до "маскараду", тут все ясно. "Весь світ ПіАр,і люди в ньому-актори":-)
    А от чи насправді бібліотеки забезпечують виконання ст.5 Закону про бібсправу: "Громадяни незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, віку, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання, а також підприємства, установи і організації мають право на доступ до бібліотечних фондів та одержання бібліотечних послуг".

    ВідповістиВидалити
  12. Цих положень типових правил користування бібліотеками в Україні ми дотримуємось:
    2.9. Особи, які тимчасово проживають у зоні обслуговування бібліотечного закладу, мають право користуватися тільки його читальними залами або одержати документи додому у порядку, зазначеному в пункті 2.7 Типових правил.(йдеться про грошову заставу)
    як і цих : 3.8. ...Особи в нетверезому стані й неохайному вигляді до бібліотеки не допускаються. Палити дозволяється тільки в спеціально відведеному місці.

    Спочатку з такими категоріями мають попрацювати соц. служби

    ВідповістиВидалити
  13. тра' - невже так вміють говорити в Києві? Я гадав це притаманно лише Західній Україні ...

    А от замість "дєнюжку", "всє срєдства хороші" - можна було вжити українські аналоги ...

    Щодо самої ідеї "Вуличний бібліотекар" ... Ідея цікава, але на мій погляд зовсім не актуальна для України. Оскільки в Україні багато людей намагаються принаймні вижити, а бомжі часто просто помирають на вулицях від голоду фізичного, а не духовного ...

    ВідповістиВидалити
  14. Василь@: Ідея - актуальна і для України... Ми просто приховуємо-прикриваємо часто негараздами загальними наші конкретні проблеми: "Навіщо безхатченку бібліотека, хай помиється і вилікується спочатку"):-(
    PS.За мовний урок, дзенькую бардзо, я взагалі-то з Донецьку:-). Але виправлюсь, "Донбас порожняк не гонить!":-)

    ВідповістиВидалити
  15. Та невже з Донецька? вражена! Ніяк про донецькі враження не допишу . om222. om222

    ВідповістиВидалити
  16. Наталю, а Вас якими вітрами туди "занесло"?:-) Хоча скоро - сподіваюсь, нас всіх запросять на відкриття нової бібліотеки Донецького технічного! Це справді грандіозний проект!

    ВідповістиВидалити
  17. була в подруги, староста нашої групи-з Донецька, зараз в Україні буває нечасто, і ми з Донецька поїхали на зустріч випускників :-)була в подруги, староста нашої групи-з Донецька, зараз в Україні буває нечасто, і ми з Донецька поїхали на зустріч випускників :-)

    ВідповістиВидалити
  18. Дуже пасуватиме до назви цього поста: шановні колеги, див. мій останній твіт (там лінк)-і спробуйте після цього спокійно заснути!:'(

    ВідповістиВидалити
  19. Безхатченки не завжди без документів. Та й історія опинення на вулиці інколи наче списана з сюжету п'єси Шекспіра. Можу сказати, що такі читачі у нас в бібліотеці були , є і на превеликий жаль будуть.
    Більшою проблемою є люди з особливими потребами. Досить часто, важко пояснити пересічному читачу, що ми не можем не записати до бібліотеки людину психічний стан якої викликає занепокоєння. Якщо людина не в спецзакладі то не має підстав відмовити їй користуватись бібліотекою..

    ВідповістиВидалити