середа, 8 червня 2011 р.

Про відкритий доступ у Бельгії: реферати чи повні тексти?

Як відомо, нині вже понад  20% наукової інформації знаходиться  у Відкритому Доступі:  8.5% через журнали відкритого доступу та  11.9% - через інституційні репозитарії. Серед понад 2000 репозитаріїв світу вже 28 українських, вимальовуються потроху шляхи-стратегії-політики. Від чогось відмовляємось, щось удосконалюємо. От одна з політик щодо змістів, яку я і сама палко пропагувала: лише повні тексти. А от трапилась інформація про репозитарії Бельгії, серед 620 тисяч записів повні тексти складають далеко не 100%. Дивіться самі:
  • UGent Institutional Archive (142,176 записів, 10,315 з повним текстом)
  • IRUA : Universiteit Antwerpen (57,597 записів)
  • LIRIAS : KULeuven (242.050 записів, 22.572 з повними текстами)
  • Document Server@UHasselt (10,417 записів, 2,599 з повними текстами)
  • DIAL : Académie Louvain (55,506 записів, 12,330 з повними текстами)
  • DI-fusion : Université Libre de Bruxelles (56,669 записів, 7,517 з повними текстами)
  • ORBi : ULg (60,110 записів, 36,200з повними текстами)
Звичайно, записи з рефератом, але все ж... Що думаєте, колеги? 

2 коментарі:

  1. Все-таки вважаю, що принцип відритого доступу та одна з політик репозитарію - це поний текст. Абстракт виставляють в якості "реклами". Але можливо поміняю свою думку, хоча зараз вважаю, що відмова від повнотекстових публікацій це недотримання принципів та відкат назад. Краще вже повнотекстові публікації, але з обмеженням доступу, як зауважив Стівен Гарнард - "оптимально обміркований й налаштований доступ"

    ВідповістиВидалити