Вчора в КНУ ім.Шевченка відбулось таки велелюдне засідання: семінар з питань співробітництва між вищими навчальними закладами України і компанією «Elsevier» та використання контенту інформаційно-наукової системи бази даних «Scopus».
Яким чином доступ до бібліографічної наукометричної бази SCOPUS від Elsevier забезпечить "входження провідних українських університетів до основних міжнародних рейтингів найкращих університетів світу" - невідомо.
Чи прийнята політика чіткого використання Scopus в якості дослідницького інструментарію для наукових досліджень в країні?
Поки що пропонується таке: для 62 університетів країни (список наче відкритий, охочих приймають, чим більше тим краще:-) річна передплата доступу. Вартість залежить від кількості студентів-викладачів у кожному виші (від 3 до 16 тис.євро на рік для кожного ун-ту). Сплата у валюті напряму на Нідерланди. (Привіт казначейству!).
МОН відшкодує (потім - колись -якось) 50%.Позитив: МОН почав говорити ректорам про необхідність доступу до світових наукових ресурсів. І ректори уважно записували у свої блокноти:-) Може, спрацює? Бібліотекарі, користайтесь при формуванні бюджетів!
Жаль, що МОН не виторгувало який хоча б 2-місячний тріал для всіх охочих, тільки відразу "товар-дєньгі-товар".
Жаль, що не Консорціум.
Жаль, що не Science Direct (повнотекстові ресурси цього майже монополіста на світовому ринку наукової інформації), без доступу до SD Scopus-щм можна тільки подражнити...
Жаль, що не просуваємо відкриті журнали цього видавництва
Жаль, що нема загальної політики "Як просунути власні наукові журнали до міжнародних наукометричних баз", "Як навчати академічному письму", "Що таке міжнародні стандарти бібліографії" і т.п.
Ну, але маємо те, що маємо.
Про наслідки акції оскопусіювання (?) наших вишів - поживемо-побачимо.
PS. А в цей час тихо-спокійно, і всього за тисячу доларів Scopus (і ще купа ельзевірівських журналів) все ще доступні через проект HINARI.
...МОН не виторгувало який хоча б 2-місячний тріал для всіх... Ось це надзвичайно дивно і неекономно... хіба що у МОН і не знають про можливість тестових доступів. Можливо я помиляюсь, але ніби білоруси отримали були тест на півроку.
ВідповістиВидалитиТа можна було, звісно. Хоча Springer за відомим колись проектом дав тест на півроку (тягнулось кілька років), а обіцяних коштів німці так і не дочекались. Може десь у провайдерів є кейс "як працювати на українському ринку або "вечером деньги-утром стулья"? :-) Тож діляться з колегами:-)
ВідповістиВидалити"МОН відшкодує (потім - колись -якось) 50%" - наскільки пам'ятаю з міністерського листа: до 50%
ВідповістиВидалити