середа, 28 вересня 2011 р.

Наш самвидав - в Торонто

Якось проводили виставку в Могилянці "Український періодичний самвидав і неформальна преса 1964-1991 рр.», фактично з приватної колекції Вахтанга Кіпіані, лишень яку дещицю додали від своєї книгозбірні. Тоді ж обговорювали як важливо зібрати бодай повний каталог, а бажано й електронну бібліотеку цих унікальних свідчень тоталітарної епохи:  рукописні та машинописні часописи й вісники, що передавались й поширювались в студентських аудиторіях та інтелігентських колах... І які, на жаль, розпорошені по світу, передусім в приватних колекціях, і лише фрагментарно представлені  в бібліотеках України (найбільші колекції у Вернадці та Архіві-музеї українського самвидаву «Смолоскип»). Не секрет, що закордонні бібліотеки, архіви й інформаційні установи, із зрозумілих причин,  краще і надійніше зберігали (й зберегли) та упорядкували ці документи: Бібліотека Конгресу США, дослідницький відділ Радіо «Свобода» в Мюнхені, Українська Пресова Агенція в Лондоні, архів Бременського університету, Каліфорнійський університет у Берклі, Міжнародний інститут соціальної історії в Амстердамі та ін. 
     Від слова до діла, і невеличкий каталог  радянського самвидаву ось створила Бібліотека Університету Торонто.  Нині тут 300 "самвидавних" назв різних країн Радянського Союзу за період з 1956 до 1986.  Найбільше - російських (249), литовських (30).  Українських - небагато, лише 9 назв: Український вісник, Український Католицький Вісник, Поступ, Скриня, Меморандум, Воля і Батьківщина, Рок-кур"єр.та ін.. Інфо про видання доповнюють різноманітні нотатки, бібліографії тощо. Можливі обговорення-зауваження заохочуються на форумі (англійською чи російською). Проф.  Komaromi - ініціатор проекту, каже, що  буде вдячний за відповідні повідомлення - лінки для Ваших користувачів.  Тож - зазирніть самі, і повідомте зацікавленим. 

Немає коментарів:

Дописати коментар