"...лишь библиотекарь, понимающий смысл расстановки томов, по степени доступности данной книги может судить, что она содержит-тайну, истину или ложь. Он единолично решает, когда и как предоставить книгу тому, кто ее затребовал, и предоставить ли вообще... Ибо не всякая истина – не всякому уху предназначается, и не всякая ложь может быть распознана доверчивой душой...» (Умберто Еко)
Чи завжди спраглі до знань звертались з питаннями до бібліотекаря? Як Ви думаєте, скільки років довідковим службам в бібліотеках? В далекому вже 1884 році Мелвіл Дьюї (Melvil Dewey) організував фактично першу в світі Довідкову Службу в Колумбійському коледжі (нині Колумбійський ун-т, США). В 1876 р, на першій Конференції Американської Бібліотечної Асоціації, Самуель Грін (Samuel Green) вже вперше представив 4 функції довідкової служби в бібліотеці:
- Навчити користувачів користуватися бібліотекою та її ресурсами;
- Відповісти на інші специфічні запитання і запити користувачів;
- Рекомендувати джерела, з яких користувач може отримати потрібну йому інофрмацію;
- Популяризувати бібліотеку серед громади
Летіли роки, мінялись бібліотеки, але ці основні 4 функції бібліотечної довідкової служби лишились незмінними, чи не так? Хіба що Інтернет невпинно й невпізнанно зменшив репутацію бібліотекарів як універсальних ерудитів...
Що поміняти в Довідковій Службі сьогодні?
Чи можемо і яким чином, якщо так, на дверях бібліотеки (і реальних, і віртуальних) почепити таке оголошення: "Тут Ви знайдете відповіді на запитання, на які Google не може відповісти!"
Оголошення класне, але почепити його можна у тому випадку коли штат бібліотеки складається із фахівців, які справді можуть знайти відповіді на запитання
ВідповістиВидалитиПогоджуюсь. бо якщо ні, то ніякі курси йоги між стелажами не допоможуть... От де знайти таких, і як привабити?
ВідповістиВидалити