А от російські колеги згадують, який вигляд мала типова бібліотека середини минулого століття так: "Если спросить коллег (да и любого взрослого), какой была российская библиотека 40–50–70-х годов ХХ века, многие нарисуют интересную картину.Главный предмет в библиотеке — массивный барьер: то ли прилавок, то ли невысокий шкаф, то ли стол. Это кафедра выдачи. За ней стоит библиотекарь. За его спиной шкафы с книгами. Библиотекарь выдаёт читателям (особенно детям) те книги, которые считает нужными, да ещё прикладывает в нагрузку к художественной литературе пару книжек из научно-познавательных отделов. Для статистики. А читателей, между прочим, огромная очередь, даже на улице стоят, ждут. Все классические определения связывают библиотеку с фондом. Его комплектуют, раскрывают, сохраняют. В былые времена именно от читателей и охраняли. Чего стоит только знаменитый «ушкапчик» в кабинете заведующей! Заведующая лично охраняла «самые-самые» и выдавала только «самым-самым».
Хто пам'ятає ті часи, поділіться? А що таке "ушкапчик"? А як "заведующая" лично охраняла"?:-) А хтось дійсно пам. черги до бібліотек на вулицю? Чи то може тільки у наших сусідів таке було:-) Зруйнуємо стереотипи чи розвінчаємо міти? А мо" й навпаки...
Було таке (щоправда ушкапчиком не називав), не все що в каталозі - міг отримати. Пояснювали просто - тобі дай, так не принесеш=(.
ВідповістиВидалитиа як це визначали, по вигляду?:-)
ВідповістиВидалитиХто зна? По вигляду, по відомостям з читацького формуляру...
ВідповістиВидалитиОй, не знаю. Я також записалась до бібліотеки ще до школи (а в школу йшла в 6-річному віці). Мене привела подруга. Я й досі пам'ятаю свою дитячу бібліотеку (також районне містечко)і завжди згадую наших бібліотекарів з вдячністю. У нас також був відкритий доступ і ні про які шкапчики я не пам'ятаю. Навпаки, при дозволених 5 примірниках, мені завжди видавали більше, коли побачили, що я швидко читаю. ))
ВідповістиВидалитиМоже ті ушкапчики були винаходом нашим північних сусідів:-)? А ПБ певно "фуліганив" вже в дитинстві, то ж бібліотекарі його виховували методами рекомендаційного бібліографічного обслуговування та вибіркового розповсюдження інформації??:-)
ВідповістиВидалитиОтож бо!! :-)
ВідповістиВидалити@ALL: Я просто колись "Гаврош" вчасно не здав :D
ВідповістиВидалитиПБ: перечитуєте й досі?:-)
ВідповістиВидалитиНе люблю Гюго.
ВідповістиВидалитиЯ, здається, записалася до Львівської дитячої обласної бібліотеки вже в шкільному віці. І то не для того, щоб позичати книги (у нас в родині чи не єдиною мат цінністю, яку накопичували та діставали за дефіцитних радянських часів були книги, отже їх було більше ніж достатньо - досі перечитати не можу :)), а щоб позичати вінілові музичні диски.
ВідповістиВидалитиТому не пригадую ані жодних ушкапчиків, ані злісних бібліотекарів, які б мені щось нав'язували - чи то з радянської муз. естради, чи то з літератури. Все було якраз навпаки і навіть більше -у нашого класу в бібліотеці відбувалися найкращі літературно-розважальні свята з музикою та танцями, ще в 80-ті :))
Гм, "вінілові музичні диски" геть не спостерігалися в моїх дитячих-юнацьких бібліотеках... Це ж не Львув:-)
ВідповістиВидалити