"Українська книга 2011: рух по сходинках униз "

Під такою назвою нині оприлюднено Звіт  Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів. Як то кажуть, з назви все ясно, і все ж тезово: 

- "український книжковий ринок протягом понад двадцяти років незалежності держави так і не зміг сформуватись і набути рис, притаманних більшості європейських країн"

-"показники друку книжок 2010 року у 2011 році перевищено за назвами на 1,2 %, а за накладами — на 3,3 %. Хоча в абсолютних цифрах все це виглядає не так оптимістично, бо сумарний річний наклад усіх видань у 46,5 млн — це все та ж одна книга на одного мешканця України."

-"офіційна статистика друку не є свідченням гарантованої наявності у вільному доступі друкованої продукції, зафіксованої нею по обов’язкових примірниках"

-"пропозиція вітчизняних видавництв на ринку книги, що вийшли друком протягом 2011 року, склала приблизно 27—28 млн примірників"

-"зростання грошового обігу відбулося не стільки за рахунок збільшення обсягів продажу фізичної книги, скільки за рахунок збільшення вартості самих видань"

-"подальше «просідання» ринку загальнодоступної книги і досить суттєве зменшення обсягів споживання вітчизняної друкованої продукції різними прошарками населення України"

-"Найбільших втрат, до 50 %, відчули видавці словникової, енциклопедичної, довідкової літератури, науково-популярних видань. Дещо менше падіння, однак все одно значне, 20—25 %, торкнулося мистецьких видань і підручників для ВНЗ, окремих видів навчальної літератури для школярів"

-"навіть враховуючи відтік (за нашими оцінками, дуже і дуже незначної) частини споживачів в царину електронної книги, стрімке падіння споживання вітчизняного інтелектуального продукту в межах 20 % протягом року — це жахлива цифра"

-"понад дві третини видавців працюють «на склад»"

-"на фоні стрімкого падіння рівня читацької культури і попиту на книгу, видавництва продовжили гарячкову практику пошуку нових авторів і жанрових ніш, нарощуючи кількість назв і намагаючись за рахунок дрібних тиражів дорогих книжок хоч якимось чином повернути вкладені у видання кошти"

-"60 % видавців, задіяних у виданні довідкової, енциклопедичної, науково-популярної та юридичної літератури, зменшили свої середні наклади на 29,9 %. ...в окремих випадках це зменшення сягає 45—55 %"

-     "58,6 % назв книжок із 22 826, що зафіксовані як такі, що вийшли друком протягом минулого року, мали наклад менше 500 примірників." 

-"64 % видавництв підвищили відпускну вартість своєї продукції в середньому на 30 %. Максимальне зростання, близько 40 %, стосується навчальної, художньої, дитячої і науково-популярної літератури. На менший відсоток (20—25 %), зросла вартість мистецької та юридичної літератури."

Отак от. Ми повністю погоджуємось з нашими пертнерами-видавцями, що "стан книги і читання є віддзеркаленням стану морального, культурного та інтелектуального здоров’я будь-якої нації й відображає реальний потенціал держави до реалізації завдань своєї демократичної, цивілізаційної розбудови". 

От тільки, що за цією декларацією? Щоб це питання не було риторичним...