За океаном якось починаєш шукати старі контакти. Один з віднайдених несподівано привів до досить цікавого дослідження: Пані Оксана Заваліна, наша колєжанка, влітку завершила свої докторські студії в Університеті Ілліной (Урбана-Шампейн), і захистила дисертацію на здобуття доктора філософії в бібліотечних науках "Рівні предметного доступу до колекцій: використання та застосування метаданих" (Collection-Level Subject Access in Aggregations of Digital Collections: Metadata Application and Use".
Пані Оксана закінчила бакалаврат з бібліотечних студій Київського інституту культури в 1993 р., трохи згодом здобула магістерський диплом з економіки та бухгалтерського обліку Державної академії культури в Києві. Працювала в Національній парламентській бібліотеці України, розпочавши в 1992 р. з посади бібліографа, із 1996 – головного бібліографа. Мала можливість короткотермінового стажування в університетах США (Іллінойському та Йельському), до першого подалась на навчання і в 2002 р. отримала ступінь магістра бібліотечних та інформаційних наук . В 2002-2004 роках, повернувшись в Україну, очолювала невеличку бібліотеку Магістерської програми з економіки при НаУКМА. З 2004 навчалась в Докторській Школі Бібліотечних та Інформаційних наук Університету Іллінойс в Урбані-Шампейн, одночасно працюючи на різних посадах в бібліотеці цього ж університету. За цей час пані Оксана підготувала ряд цікавих публікацій, виступала на різних конференціях, допомагала у викладанні, приймала участь у дослідженнях (в т.ч. з 2006 р. проекту «Цифрові колекції та зміст» Центру Інформаційних Ресурсів Науки у своєму університеті).
Здобуття докторату в американських університетах – це справді складна і натхненна праця, що триває від 5 до 7 років, і включає крім власне дослідження, причім доглибинного й багатоаспектного, ще й обов’язково здобуття досвіду викладання, оприлюднення результатів своїх досліджень на різних конференціях, професійне удосконалення тощо. Власне, дисертація, що розглядається – результат цієї наполегливої праці пані Оксани, яскраво свідчить, що професіонал, дослідник відбувся!
Проблеми організації предметного доступу до інформаційних систем, в тому числі бібліотечних, були і залишаються актуальними для бібліотекознавства. Дослідники завжди звертали увагу на складнощі в такому доступі, недосконалість чи нерелевантність їхніх пошукових запитів отримуваним результатам тощо. Бібліотекарі ж в свою чергу, завжди говорили про недостатній рівень знань, навичок, умінь користувачів у формуванні їхніх пошукових запитів. Як же вирішити цю проблему? Особливо, з урахуванням того, що бібліотечні колекції все більше мають цифрову складову (електронні журнали, електронні книги, бази даних тощо). Яким чином метадані можуть стати посередником у доступі до таких колекцій?
Власне, ці питання і лежать в площині дослідження пані Оксани.Студія базована на поглибленому порівняльному контент-аналізі метаданих кількох відомих проектів чи електронних бібліотек: «Відкрита Історія» (Opening History), «Пам'ять Америки» (American Memory) та «Європіана» (European Library); проаналізовано пошукові запити користувачів (на прикладі цифрової колекції «Відкрита історія»; проведені інтерв'ю та спостереження вчених-істориків (щодо цифрових колекцій «Відкрита історія» та «Пам'ять Америки»). Дослідниця встановила, що предметно-орієнтовані пошуки значною мірою визначаються якістю та багатством метаданих. Такі «збагачені» метадані можуть бути не лише на рівні опису предметів колекції, але й представляють предмет у різних полях метаданих, а також у полі вільного тексту метаданих (free-text Description field), додаючи відомостей не лише про предмет, але й про види та типи цифрових об’єктів колекції, їхні жанри, географічні та часові ознаки тощо. Аналіз взаємодії користувачів з цифровими колекціями доводить, що користувачеві найчастіше потрібен не опис всієї колекції, а окремих об’єктів у ній. При цьому користувач використовує частіше «перегляд», аніж власне «пошук», в тому числі перегляд предметів. Більшість пошукових запитів потрапляють в 3 групу FRBR (Functional Requirements for Bibliographic Records): об'єкт, концепція, місце. Отже, пошук в цифрових колекціях найчастіше відбувається саме за переглядами предметних рубрик, тому предметні словники мають містити інформацію не лише про предмет та його часові та географічні ознаки (Temporal Coverage, Geographic Coverage, Subjects, and Objects), але і «витягати» інформацію з полів вільного тексту метаданих, що збагачує пошуки. Дисертація насичена фактичним матеріалом, і буде корисною всім, хто студіює проблеми каталогізації, предметного пошуку в бібліотечно-інформаційних системах, метаданих, цифрових колекцій тощо.
Повний текст дисертації знаходиться у відкритому електронному архіві (інституційному репозитарії) Університету Іллінойс в Урабана-Шампейн - https://www.ideals.illinois.edu/handle/2142/16620
Нині пані Оксана працює викладачем в Департаменті Бібліотечних та Інформаційних наук Університету Північного Техасу (США),.а ми щиро вітаємо землячку із отриманням цієї посади та успішним дослідженням, яке стане у нагоді і бібліотечним фахівцям України.
PS. Рецензію на дисертацію також надіслано до "Бібліотечної планети"
Немає коментарів:
Дописати коментар