субота, 6 квітня 2013 р.

Читай легально!


"ЧИТАЙ ЛЕГАЛЬНО" - такий проект і відповідний сайт відкрився позавчора у наших північних сусідів. За фінансової підтримки Федеральної агенції з друку та масових комунікацій Російської Федерації. Вартість не дуже оголошується, відомо що "Роспечать выделила пол миллиона рублей, а Литрес «в разы больше». 
Тепер - тут можна знати всіх легальних провайдерів е-книги, запосиланнями - вийти на їхні сайти, купити легальнуе-книгу і підтримавши автора й видавництво, насолоджуватися книгою та тішитися вчинком чесного громадянина. 
      Хоч питань ще багато (головне: якщо книги немає в легальному продажу  призводить знову більш до декларації  "Вопрос о том, что делать если е-книги нет в легальной продаже вызвал ожидаемое озлобление и слова на тему «ну вы же не пойдёте в подворотню покупать кокаин только потому, что его нет в аптеке»"), проект почався. Що ж, успіхів проекту!
        Будемо знати, де купити легальну російську е-книжку. А у нас?  


Джерело 

четвер, 4 квітня 2013 р.

Спасибі Ісидору Або 4.04 = HTTP 404

" У жертв запутавшихся в паутине сети, злобный Интернет, подкравшийся на тонких лапках проводов, высасывает до последней капли всё свободное время"
Ю.Татаркін 

З Святом, дорогенькі юзеритяни! Всіх, хто потрапив у тенета, і тішиться тим, і вже не мислить свого життя без світу віртуального: 4 квітня – Міжнародний день інтернету. Так, саме сьогодні в багатьох країнах світу святкується День Всесвітнього Павутиння. Приурочено до дати смерті святого Ісидора Севільського (Isidorus Hispalensis), покровителя учнів та студентів, який створив першу в історії енциклопедію «Etymologiae» (в 20 томах). Як пише Вікіпедія про історію свята: У 1998 році католицька церква визнала всесвітню мережу скарбницею людського знання.   У 1999 році були представлені кандидати на посаду заступника Інтернету — Святий Ісидор, свята Текла і святий Педро Регаладо.  Ватикан досить довго вибирав між кандидатами і тільки в  2000-му почав схилятися до думки, що кращим покровителем Мережі буде святий Ісидор. Аргументуючи своє рішення призначити саме цього святого покровителем інтернету, Іоанн Павло II сказав, що інтернет — це і є свого роду енциклопедія людських знань. Крім того, саме Ісидор Севільський вперше застосував у своїй праці систему перехресних посилань, віддалено нагадує гіперпосилання, використовувані в Мережі.
Ні, уявити  молитву Теклі чи Педро...:-). Тільки Ісидору! 
Тим більше ще один іспанець з таким же ім"ям не дає спокійно спати  університетам та їхнім сайтам.
Так що всім Ісидорам: храніть нас в Інтернеті і Інтернет в нас!:-)   
PS.  Також вважається, що дата 4.04 схожа на помилку HTTP 404, ну це вже як у кого і як коли.:-)

середа, 3 квітня 2013 р.

І ще раз про е-книжки

На березневій конференції If Book then (The future of publishing) в Мілані було презентовано  результати дослідження ринку е-книжок, проведене агенцією AT KearneyКоротко:
  • Обсяг світового ринку е-книжок (маю на увазі контент) у 2012 склав понад 3,5 млрд.Євро
  • Найбільша частка (2,5 млрд.) припадає на Північну Америку, зокрема США (2,35 млрд). Європа - 540 млн. євро. Азія - 440 млн.євро.
  • У США продаж  е-книжок ск лав 23,9%.сукупного обсягу книжкового ринку. Разом з тим, зростання вже не таке бурхливе, і становило у 2012 лише 32%. 
  • В Азії прирост ринку е-книжок склав у 2012 - 69%.  Тут серед лідерів Японія та Південна Корея (приблизно по 30%), Китай (23%), Індія (9%) 
  • Європа "прокинулась", зростання ринку е-книжок тут склало 200%. Найвищі результати у Сполученому Королівстві (майже дві третини континентального ринку -64%). Далі Німеччина (22%), Франція — 4%, Італія та Іспанія — по 3% кожна.
  • Експерти прогнозують, що до 2015 р. кожна п"ята продана в Європі книжка буде електронною.
Дослідники нарікають, що доволі складно було оцінювати південно-американський ринок, відмічено лише що "він розвивається доволі помітними темпами", половина всього обсягу припадає на Бразилію, але доля е-книжок тут не перевищує 0,1%  сукупного обороту книжкового ринку. 
Про Україну (втім як і інші країни колишньої Шестой части земли) - нічичирк. Що ж тут досліджувати, якщо на ґрунті вкоріненого совковим прагненням до халяви  повсякчас й повсюду розцвітає піратство. "Як викажете? Права автора? Видавництва?- Ні, не чули".


Джерело
І ще тут 

субота, 30 березня 2013 р.

Від кожного - по монографії?

Оце так.  То для здобуття кандидатського ступеню потрібен був підручник (хоча щось не спостерігалось бурхливого зростання останніх, наприклад, в царині бібліотекознавства, чи я пропустила?). Відмінили. 
То підняли планку до обов'язкових міжнародних публікацій, і нарід ринувся досліджувати, чи публікація, скажімо, в азербайджанському часописі буде така ж цінна (з точки зору чиновників), як в якому американському чи європейському...Наче призупинили. 
Але - ненадовго. Зустрічайте, в суворі дні  51 лютого 21 березня Міносвіти затвердило нові вимоги: Не лише для докторів, але й для кандидатів потрібна...монографія. І не менше 12 публікацій....:
"Опублікована монографія, що подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук, повинна:
  • бути надрукованою без співавторів;
  • містити узагальнені результати наукових досліджень автора, опубліковані раніше в наукових фахових виданнях України та інших держав, у кількості 12 публікацій;
  • мати обсяг основного тексту для здобуття наукового ступеня кандидата наук у галузі гуманітарних та суспільних наук не менше 8 авторських аркушів, а в галузі природничих та технічних наук – не менше 6 авторських аркушів;
  • містити відомості про рецензентів - фахівців за спеціальністю дисертації, один з яких повинен бути доктором наук";
  Видавництва, агов, зустрічайте нові замовлення! Щоправда, наче відсутні вимоги до накладів, тож...

вівторок, 26 березня 2013 р.

"Касiў Ясь канюшiну" або про білоруський комбайн

Знайшла інфо про те, що в сусідній Білорусі запущено власний гарвестер.  Пораділа за колег!
Відкриваємо "Портал республиканского межвузовского репозитария открытого доступа", і що ж бачимо? 
Місія якось незграбно прописана, моя філологічна сутність аж зіщулилась від : "Целью создания Республиканского межвузовского портала репозитария открытого доступа является автоматизация процессов по интеграции и использованию электронных научно-образовательных информационных ресурсов вузов Республики Беларусь на основе современных информационно-коммуникационных технологий и технологий электронных библиотек, организация единой точки доступа к ресурсам для своевременного удовлетворения информационных потребностей профессорско-преподавательского и научного персонала, студентов, магистрантов и аспирантов вузов".
 Ясна справа, все ще тестуємо, колеги, ну, хоча б напишіть що це бета-версія?

неділя, 24 березня 2013 р.

"Хто боїться Відкритого Доступу? "

"Qui a peur de l'open access ? (Хто боїться відкритого Доступу?) " -
Під такою назвою французька  Le Monde опублікувала 15 березня Заяву, підписану 60 відомими членами академічної спільноти (президентами університетів, бібліотекарями, видавцями, дослідниками. Оригінальний текст Заяви тут. Текст англійською тут
Автори Заяви впевнені, що знання - не можуть розглядатися в якості товару, а їхнє поширення -  життєво важливе для суспільства. Інтернет надає унікальні можливості у поширенні знань, інновацій, появи нових ідей. Науковці, які не підтримують ідей ВД, зокрема в галузі соціальних та гуманітарних наук (які найбільше опираються), рано чи пізно опиняться в ізоляції чи взагалі в небутті...  І ще багато гарних і потрібних декларацій: "Не бійтеся відкритого доступу! Це можливість змінити наукову комунікацію,  видавничі та ділові стосунки між дослідниками, видавцями, бібліотекарями та читачами". 
Підтримуємо? Додати свій голос до  Заяви можете тут .

пʼятниця, 22 березня 2013 р.

Світова копірастія проти прогресу

Хто слідкує за справою  «Супап Кіртсенг проти видавництвв John Wiley & Sons»: є новини! 
Нагадаю, відоме видавництво подало в суд на аспіранта за порушення прав на еклюзивні продажі власних підручників на території США ще у 2008:  тайський аспірант приїхав вчитися в США і жахнувся, що за один підручник треба викласти  кревних 100 - 150 доларів (нагадаю, університетські бібілотеки США НЕ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ студентів підручниками). Супап вирішив купити ці ж підручники на батьківщині, де вони коштували в десять разів дешевше. Проробивши цей трюк для себе, вирішив допомогти й однокурсникам, а потім взагалі почав продавати книги на  eBay. Вийшов такий собі бізнес: за оцінками юристів з  John Wiley & Sons аспірант з родиною вторгували понад 1 млн.доларів. Суд же визнав прибутки в  37 тисяч доларів, але  ухвалив виплатити моральну компенсацію видавництву - 75 тис.доларів за кожну назву або 600 тис. в цілому. 
Кілька програних апеляцій, ну, і зрозуміло, що справа набула розголосу як прецедент: "світова копірастія проти прогресу" (слово копірастія тут не мат те, що одразу спада на думку, див. : Копірастія - система посередників-паразитів, які існують між творцем креативного контенту та кінцевим користувачем з єдиною метою — привласнити собі чужу працю та отримати з неї прибутки, які не виправдані абсолютно жодними затратами чи собівартістю" . Юридична сутність протистояння: розбіжності між принципом "першого продажу" (first sale) та правом власників  копірайту встановлювати різні ціни на один й той же товар в різних регіонах світу. Тож аспірант (за правом «першого продажу») вважав, що він власник кожної конкретної копії книжки, з якою потім може винити що завгодно: подарувати, позичити, поміняти, продати...
Кілька днів тому, я19 березн член Верховного Суду США Стівен Брейер оголосив вердикт: 6 голосів «за» й  3 «проти» за Супапом Кіртсенгом визнали законне право продавати на території США підручники John Wiley & Sons, які були ним придбані в Таїланді!  Як повідомляє Сергій Голубицький: "вся антикопирастическая рать рукоплескала постановлению Верховного Суда США стоя"
John Wiley & Sons обіцяє боротися й надалі, в т.ч. через лобіювання змін до законодавства.... 
PS. У нас все сумніше простіше складніше: Див. коментарі про Заяву УБА "Бібліотеки України – проти порушень Закону про авторське право та суміжні права та неприпустимість отримання прибутків за рахунок відтворення бібліотечних фондів": добалакались навіть до такого : "Інтернет - вільна зона, кожна з е-бібліотек самостійно визначає своє ставлення до питання авторського права" або "Право володіння на скарб має той, хто скарб знайшов". :-)  
Джерело: Сергій Голубицький. Триумф первой продажи
Читайте про це також: Як оплатити навчання закордоном