пʼятницю, 17 липня 2015 р.

Кому потрібні науковці?

Невже все так печально? 
"Внутри системы нет ни малейших стимулов выкладываться в научном процессе – ведь от количества твоих импакт-факторных публикаций – не изменится величина твоего оклада, ни ускорится карьерный рост, не возрастет социальный статус. Это не гарантирует тебе получение государственного финансирования. Ну, даже чёрт с ним, с госфинансированием «хозтем», но безнадегу вселяет слабость «сайнс комъюнити» кооперироваться вокруг реальных смыслов современного научного мейнстрима".
Джерело 

3 коментарі:

  1. Науковець, як і поет, рухається з внутрішніх причин. Матеріальне стимулювання - то для продавців супермаркету.
    Вчений - просто різновид персоналу, звісно має мати стимули, так, більш витончені, але...

    ВідповістиВидалити
  2. Звісно, лише внутрішня мотивація, не лише люмпеньска чи інструментальна. Але ж мова не лише про компенсацію (хоча без неї теж складно:-). Багато що залежить не від компенсації а від середовища, в якому креативність підтримується,оцінюється і визнається.

    ВідповістиВидалити
  3. Взагалі здоров'я - то баланс. Мабуть, не треба протиставляти, все має бути якось збалансовано й узгоджено: спочатку нормальна зарплатня, то на хліб, потім стимули чи бонуси, то вже на масло.

    ВідповістиВидалити