В один і той день дві замальовки: доповідь на Міжнародній конференції пройшла випробовування рецензентами і слухачами і була рекомендована (лише одна з 12 подібних!) до публікації у фаховому журналі. Завантажили з співавтором рукопис в журнал, аж нова процедура: знову сліпе рецензування, попередження про суворий відбір й вимоги... Оце, справжній контроль за якістю публікації.
І в це же день: дзвінок з бібліотеки одного досить поважного університету (вже з України).
"-Ви маєте науковий ступінь?
- Так, наче...
- О, Ви нам підходите. Ми маємо (!) статус наукової бібліотеки (!!!), і нам для цього треба писати статті (!!!). А Ви будете науковим керівником!" (тут мої знаки оклику закінчуються)...
Сумно, але ж це зміниться, правда ж?
Немає коментарів:
Дописати коментар