неділя, 5 травня 2013 р.

Куди рухається світова наука: версія Thomson Reuters



Світова мапа наукових досліджень, як відомо, надзвичайно різноманітна, цікава й взаємопов'язана. Водночас, це пейзаж, що постійно змінюється. Де відбуваються найбільш значущі зміни? Де зароджуються нові знання? Де пріоритети у світовій науці? Хто рулить? На ці та багато інших питань відповідає медіакорпорація Thomson Reuters, яка почала в цьому році публікувати дані про так звані «фронти досліджень» («research fronts»). Напрямки відслідковуються, як тільки дослідники в своїх працях починають цитувати публікації інших дослідників. Таким чином, взаємне цитування утворює концентрацію робіт, які часто цитуються разом. Коли такий процес досягає певного рівня інтенсивності й узгодження (обчислюється через кількісний аналіз), утворюється "фронт" (край) дослідження, ядром якого є взаємопосилання. Такі дані віддзеркалюють звязки між дослідниками, які працюють над спорідненими науковими темами в так званому "невидимому коледжі" («invisible college») — неінституціалізованій групі дослідників з різних країн, різних інституцій, різних галузей, але пов'язаних між собою вільним обміном інформацією. Наприклад, один такий "фронт досліджень" об'єднав у вирішенні спільних проблем представників математичних, комп'ютерних наук та інженерії.

Такий аналіз "фронтів досліджень" дозволяє об'єктивно й неупереджено побачити, як (і де!) розвиваються (розділяються, зникають) науки: власне, самоорганізацію системи. З 8 тисяч напрямків наукових досліджень, виявлених у базі Essential Science Indicators (ESI) (агрегатор-надбудова над відомою Thomson Reuters-івською бібліометричною системою Web of Science) було відібрано 100 найбільш затребуваних напрямків, що активно розвиваються, в галузі природничих та соціальних наук (за цитуваннями в 2007–2012рр,,потім за певним ранжуванням). Таким чином, було визначено найбільш перспективні "фронти досліджень" в 10 галузях наук: сільське господарство, екологія, геонауки, клінічна медицина, біологія, хімія, фізика, астрономія, математика, соцнауки (кожна з яких в свою чергу містить десяток основних тем).
В сільському господарстві, наприклад, серед пріоритетних виявились: вплив змін клімату на продовольчі культури, класифікація грибів, геномний відбір, дослідження бджолиних сімей (гм, знане бджільництво в Україні, хіба ні?:-). Весь перелік дивіться самі, боюсь, мій переклад буде непрофесійним. Але відразу глянемо, хто ж з інституцій - країн "рулить" у цих дослідженнях? Знамо: США (24%), Китай (21%), далі Японія, Австралія, Бельгія і т.д. Ні тобі наших "пасічників", ні згадки про наші славні здобутки...Втім, як і слід було чекати, на жаль, українських дослідників й досліджень на всіх передніх фронтах науки не спостерігається...Де ж вони?

Джерело

Немає коментарів:

Дописати коментар