середу, 2 січня 2013 р.

Вікіпедія нам в поміч!

"Чи нам справді ще потрібні бібліотеки": така передноворічна стаття  з'явилась в New York Times. Нічого особливого, все те ж: потрібні - непотрібні - кому потрібні аджеєІнтернет etc. Як на мене,і завжди цікавіші обговорення, є шанс відділити зерно від полови знайти якусь нестандартну думку. 
От і тут, один з коментаторів нам, бібліотекарям,  радить хутчіш  перекваліфіковуватися в управдоми вікіпедісти: "Ви можете привести мільйон аргументів, чому бібліотекам слід довіряти більше, ніж інформації в Інтернеті, але це все ніц не варто. Все одно всі звертаються  за інформацією перш за все в Інтернет.  Видачі реальних книжок в бібліотеках - спадають. Я думаю, для бібліотекарів є лише один шанс врятувати свою професію:  Wikipedia.  Я чув, що багато хто з  бібліотекарів  критикують Вікіпедію за недостовірність інформації. Так чому вам не зробити її кращою???  Редагуйте статті, щоб покращити їх якість! Хай би з'явився новий статус для статті у Вікіпедії : щось на кшталт  "Схвалено бібліотекарем" (Супер! - Т.Я.) ... Гадаю, це може врятувати вашу професію".
Ну, і не кажіть, що це погана ідея...Ну, і не кажіть, що на "наш вєк фатіт", не факт...
Скільки статей Ви написали у Вікіпедію? А скільки відредагували? А чому?  
PS. А в цей час: в 2012 славетна Британніка припинила випуск в друкованому вигляді, як не зле, але тільки в електронному... 
В 2013 Україна нарешті "дозріла" до власної Вікіпедії. енциклопедії. Було б смішно, якби не так сумно. Уявляєте, що буде у 2020? 

10 коментарів:

  1. Завдання в енциклопедиста і бібліотекаря різні. Звузити наш дивосвіт до редактора Вікпедії - невже Ви це серйозно??!

    ВідповістиВидалити
  2. "Звузити наш дивосвіт" - да Ви романтик, Пане Б-рю! Мені ось такий "дивосвіт" трапився нині: серед серед завдань однієї непоганої бібліотеки: "Пошук в Інтернеті рефератів, курсових, дипломних робіт".. ничтоже сумняшеся.. А що поганого, якщо кваліфікований бібліотекар-бібліограф - кваліфікований! з "дивосвітом"! - перевірить джерела, уточнить статтю вікіпедійну достовірними даними, чому ні?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Софістика. Звісно нічого поганого якщо бібліотекар напише статтю для Британіки, чи Енциклопедії масажу. Але якщо н-лад порівняти завдання "вмонтованого бібліотекаря" і редактора Вікіпедії - хіба ж це не обтинання дивосвіту?

      Видалити
  3. Софістика. Все що мав би робити нині справжній бібліотекар, я здогадуюсь. Знаєте хоч одного embedded librarian в наших книгозбірнях? І навіть уявити собі, що такий є, чи є біля нього наукова група, якій він потрібен з усім цим?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. А звідки їм з'явитися, якщо у більшості заправляють на наш вєк фатіт? Організація, збереження, розповсюдження науково-дослідних і навчальних матеріалів дотичне до роботи інституційного репозитарію - Ви ж не станете стверджувати, що відсутні наукові групи яким потрібні електронні архіви? Спілкуванням з редакціями, розбір веб-іструментів, збір метрик, написання прес-релізів... Ви справді переконані, що вітчизняним науковцям це не потрібно?!

      Видалити
  4. В тім то й річ, що працюємо з Вами заради того, щоб було потрібно... Але, давайте відверто, скільком вітчизняним науковцям потрібні репозитарії? розповсюдження ідей? поширення результатів досліджень? дискусії навколо отриманих результатів? Оцінка ефективності цього? аналіз? і скільки знаєте кваліфікованих бібліотекарів, які б здатні були допомогти? А в країні 40 тисяч бібліотек..

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Наука неможлива без поширення ідей, дискусій... і те, що певна посвідка може випадково опинитись у випадкових людей - нічого не доводить (приміром, скільки іноземних високопосадовців попалися на плагіаті - міноборони Німеччини, президент Угорщини, міносвіти Румунії...).

      Для себе волію перевернути питання - "Скільком хорошим вітчизняним вченим я можу допомогти?", адже схоже вони успішні і без допомоги бібліотек. В умовах "без конкуренції" можна лише сумніватись, зневірюватись і деградувати, а от перевірити складно:(

      Видалити
  5. "Без конкуренції" - парадигма нашого часу, ні? "Хороші вчені"? "я їм потрібен", "вбудований бібліотекар"? не здається, що це все нині - аномалія, яка втім проявляється лише на тлі парадигми? тож не все втрачено:-)

    ВідповістиВидалити
  6. Вставлю свои "5 копеек" в эту сугубо профессионально-библиотечную дискуссию.
    После поздравления всех с Новогодними и рождественскими праздниками, конечно, и надеждой на скорую встречу с Татьяной:)
    Так вот: от студентов требую (как уже немножко библиотекарь тоже) использования проверенных, качественных источников; рассказываю им о них регулярно, даю конкретные задания по конкретным книжкам (которых в нашей библиотеке для каждого достаточно - я проверила).
    Но они предпочитают найти эту книжку в Интернете (легально или нет - для них не важно) и работать с ней на экране!!!
    Это же не удобно - говорю я.
    Да нет, наоборот - возражают они.
    Вспомнила это еще раз сегодня утром, когда смотрела ситком американский и там 10-летняя девочка не понимала шуток отца, когда он изображал пишущую машинку или говорил о заезженной пластинке.
    От вопроса - а что такое пишущая машинка и пластинка - не так далеко до удивления, что книга может быть напечатанной, а информацию можно искать где-то, кроме интернета.
    Резюме: книги в классическом виде умрут по историческим меркам совсем скоро, молодежь в этом даже не сомневается.
    А библиотекарям надо переквалифицироваться в информационных менеджеров. И википедия - отличный инструмент для этого

    ВідповістиВидалити
  7. Теж гадаю, що це неминуче, які б ще аргументи ми собі не придумували...

    ВідповістиВидалити