вівторок, 29 січня 2013 р.

Напередодні

Завтра - в Могилянці довгоочікувана конференція. Багато планів, зустрічей, сподівань. Говоритимемо про наукову періодику, наукову комункацію, відкритий доступ, науку 2.0, оцифровування та й взагалі про всі деталі -секрети у створенні -розповсюдженні - використанні -зберіганні й збереженні електронних ресурсів. 
А щойно - з фейсбуківської стрічки - таке гірке "одкровення" від одного з серйозних наших дослідників: "Я  б радо публікувався тільки у журналах відкритого доступу, якби вони не вимагали від авторів платити за публікацію. Недобре платити за право споживати чуже, ще гірше платити за право віддавати вироблене власноруч. Добре було б справді мати журнали професійних організацій, утримувані із членських внесків, хоча є ризик, що тоді члени організацій почунть сприймати публікацію як право для всіх, без жодних там рецензувань. Але хоч би яку модель вибрали західні науковці, залишається проблема несумірності фінансових можливостей Заходу й більшості інших країн, зокрема нашої, де науковці не можуть платити ні за читання, ні за публікацію, тим паче що уряд зазвичай не хоче допомагати...."
Так отож, і нема що додати, і запропонувати. А Ви кажете "вмонтований бібліотекар" може все... 

2 коментарі:

  1. "Вмонтований бібліотекар" не виходить за бюджет, а у наукових держгруп кошти є... несумірні, але все-таки.

    ВідповістиВидалити
  2. а нашо нашим (більшості) науковим держгрупам бібліотекар?

    ВідповістиВидалити