Серед частих запитань щодо впливу публікацій у відкритому доступі на індекси цитування, часто звучить скептичною нотою: як це оцінювати? як відстежити використання? за кількістю завантажень? Хто вимірює це і як? Традиційно відомо, як це працює в традиційній для наукових журналів метриці. А як для відкритого доступу? а як оцінити цитування з матеріалів, розміщених в репозитаріях?
Тут вам і
- Статистика використання статей -к-ть переглядів в HTML, чи завантаження в PDF чи XML
- Дані про цитування з Web of Science, PubMed Central, Scopus та CrossRef
- Соціальні закладки з CiteULike та Connotea
- Коментарі чи нотатки, що залишають читачі статей
- Нотатки чи замітки в блогах, в т.ч. з Nature Blogs, Bloglines та ResearchBlogging.
- Рейтинги – знову ж з вимірювання попудярності (затребуваності) тіє чи іншої статті
Щоправда, слід зізнатися що подібних метричних "забавок" ще не часто зустрінеш у видавців чи агрегаторів, до того ж автори цього проекту теж зазначають про деякі похибки, бо ж перші спроби... А про те, що метрики онлайнової інформації різняться і для різних типів статті, і від галузі знань, і від піків "активності" звернень тощо - ми з вами знаємо.Про деталі цієї метричної системи можна не тільки почитати, а й подивитися різні відео. (А ще мені подобається, як працює на цьому сайті слайдер:-)
Ну що ж, вітчизняний проект "Наукова періодика України" вже теж експериментує з подібними метриками. Може і вималюються скоро стандарти.
Немає коментарів:
Дописати коментар