"Побачити слона"

Ми всі бачимо лише те, що здатні й готові побачити. За давньою індійською притчею про сліпців, яких запитали "на що схожий слон". Один відповів "на стіну"  (доторкнувшись до тулуба слона), інший "на змію" (доторкнувшись до хоботу), "на мотузку" (до хвоста), "на дерево" (до ноги) і т.д.  За словами Олександри Коваль, Президента знаменитого Львівського форуму видавців, приблизно так само виглядаємо й  ми:  автори книжок, книговидавці, книгорозповсюджувачі, бібліотекарі. Кожен з своєї дзвіниці, кожен має свої чорно-білі фарби для оповідок про читання й читачів. Як побачити "цілого слона"? Про це йшлось на

засіданні Міжвідомчої комісії 24 липня. До бібліотек - досить високі очікування.Кажуть люде, що наш бібліотечний слон виглядає ось так  що бібліотекам  треба (далі цитую з Проекту програми розвитку читання в Україні", що його запропонувала О.Коваль) "перетворитися на інформаційно-дозвіллєві суспільні центри.  Для цього потрібно: 

- постійно оновлювати бібліотечні фонди  (це льогко! який відсоток оновлення пропонується і де взяти на це  кошти?) 

- забезпечити бібліотеки комп'ютерами та безкоштовним інтернетом (так само!)

- створити єдиний бібліотечний каталог (спочатку треба гармонізувати правила каталогізації, ні? а  є сенс у загальному каталозі, н-д, публічних та академічних б-к? медичних і сільскогосподарських? І навіть якщо є, що зміниться від того, що читач з Маріуполя, наприклад, побачить , що потрібна йому книжка є в Ужгороді чи Ніжині?)

- оптимізувати бібліотечну систему  (тут  невизначена форма дієслова, тут кожен бачить свого слона.. В країні - майже 40 тис. бібліотек. Статистика користувачів та книговидач - зашкалює, а от за дослідженнями майже 43% українців за рік не читають ЖОДНОЇ книги.. Отож. Скільки бібліотек і яких має бути в країні - питання актуальне, але вже певно риторичне. Спробуймо посягнути на святе...)

- провести капітальний ремонт будівель, збудувати нові приміщення  (тут, як на мене, не вистачає конкретики: яких будівель, яких нових і де).

- передати бюджетні кошти на закупівлю книжок бібліотекам. (Так! а ще краще просто "скасувати тендер на придбання книжок для бібліотек!"  Спростити систему закупівель: зловживання будуть меншими (ооо, меншими !!!), закупівлі - прозорими за умови введення єдиної системи каталогування (тут я пас - як система каталогування знищить чи зменшить корупцію та "професійну апатію"  - не второпала)

І нарешті останнє: "підвищити компетентність бібліотечних кадрів та ефективність роботи бібліотекаря через як думаєте що: освіту -самоосвіту - підвищення кваліфікації : ні!, тільки "підвищити зарплату і створити конкурс на ці посади". 

От вам і хобот - тулуб - хвіст. А ми видавцям : "Хочемо більше академічної книги ( нині лише 3% на ринку України!),  "Хочемо науково-популярної книжки!" "Хочемо електронної книжки і можливості її випозичання читачам на їхні читанки!", "Хочемо україномовної книжки!", "Хочемо сучасної системи інформування про нові книжки від різних видавництв!", "Хочемо знижок для бібліотек, бо ми ваші партнери намбер ван!" і т.д. Хто продовжить список наших сподівань від партнерства з видавцями - продавцями: пишіть. Обіцяю просувати всі Ваші зауваження, враження та ідеї.