неділя, 18 жовтня 2015 р.

Міжнародний Тиждень Відкритого Доступу: 19-25 жовтня

#OAWeek

Вже восьмий рік поспіль в світі відзначається Міжнародний Тиждень Відкритого Доступу. Девіз цього року "Відкриті для співпраці". 
Відкритий доступ – практика надання необмеженого, безкоштовного і постійного доступу до наукових документів через мережу Інтернет задля наукового прогресу людства. Ініціатива Відкритого доступу розвивається вже понад 13 років, і спирається на такі вікопомні документи, як Будапештська ініціатива Відкритого доступу (2002 рік), заяву Біфезда, Берлінську декларацію про відкритий доступ до наукових та гуманітарних знань тощо. У 2012 році на 19-ій Міжнародній конференції у Криму (Україна) була прийнята Кримська Декларація Відкритого Доступу. 
Хоча ми працюємо для цього весь рік, але саме в цей тиждень всі наші зусилля щодо промоції важливості відкритого доступу до інформації активізуються. Через презентації, семінари, конференції, листівки, флеш-моби та інші численні засоби - поширюємо ідею ВД і залучаємо нових її адептів! 
Долучайтесь, колеги! 
Свої заходи можете зареєструвати тут (і про них дізнаються у всьому світі!). На цьому ж сайті - безліч корисної інформації, постерів, відео - просто роздрукуйте! Поставте банер на сайті, зробіть розсилку користувачам, роздрукуйте постер, покажіть Вашим адміністраторам відео про ВД в Україні, винайдіть ровера, роздайте цукерки чи печєнькі - зробіть щось!  
Про Ваші заходи корисно буде дізнатися, поділіться?  

неділя, 11 жовтня 2015 р.

Статті з журналів відкритого доступу частіше цитуються: ще одне дослідження

Статті з журналів відкритого доступу частіше цитуються та поширюються через  Twitter. Такого висновку дійшов Кім Голмберг (Holmberg), науковий співробітник Університету Турку у Фінляндії, проаналізувавши 4 мільйони "altmetric- подій". Дослідник зазначив, що те ж саме стосується Facebook, хоча меншою міроою. Разом з тим, у цитуваннях на на Mendeley  та у Вікіпедії все ще переважають статті з журналів платного доступу. Джерело

пʼятниця, 25 вересня 2015 р.

Перевір, подумай, завантажуй

Подумай, перевір, тоді завантажуй - #thinkchecksubmit  

Як обрати "правильний " журнал для поширення результатів власного дослідження?
Як не втрапити на шахраїв, які лише збирають кошти, обіцяючи скопусівський etc. рай? Як перевірити авторитет журналу?
#pubmet2015 презентує новий сервіс для дослідників, які прагнуть відіслати статті у незнайомі журнали.  Перш, ніж зважитися на завантаження статті до незнайомого журналу, пропонується відповісти позитивно, як мінімум на такі запитання (перепрошую, переклад досить вільний + дещо додаю від себе):

  • Чи Ви чи хтось з Ваших колег знають цей журнал? Чи читали Ви хоч одну статтю з цього журналу? Чи рекомендував якусь статтю з цього журналу Ваш колега?
  • Чи виглядає професійним веб-сайт-журналу?
  • Чи досить легко знайти останнє число журналу?
  • Чи вказані контакти видавця на сайті журналу, і чи вони достовірні(хоча б виглядають достовірно)? Чи є крім е-пошти, також телефон? поштова адреса?
  • Чи назва видавця відображена в назві домену журналу?
  • Чи цей видавець також продукує інші журнали, відомі Вам чи Вашим колегам?
  • Чи журнал оголошує про перед- чи пост-публікаційну рецензію (peer review)?
  • Чи статті цього журналу індексуються відомими Вам сервісами? 
  • Чи прозоро й чітко вказано про сплату за публікацію (якщо така є)? І якщо є то чи вказано, за що саме сплачуються кошти?
    Чи є авторитетною редколегія? Чи Ви знаєте цих вчених? Читали їхні публікації? Чи вказують вони про участь в редколегії цього журналу на власних вебсайтах? 
  • Чи видавець підтримує якусь ініціативу, наприклад, чи належить до Committee on Publication Ethics (COPE)? 
  • Чи журнал відкритого доступу? Чи зареєстрований від у Directory of Open Access Journals (DOAJ)?
    Якщо журнал відкритого доступу, чи видавець належить до Open Access Scholarly Publishers' Association (OASPA)? Чи якоїсь іншої Асоціації? 
 У нас нині теж з'явиться купа пропозицій, фірм і фірмочок, тож будьте обережні! Перевіряйте, думайте, радьтеся!

субота, 12 вересня 2015 р.

Вінтажна інфографіка

Нині інфографіку не створює хіба лінивий. Все частіше трапляється цікава і від бібліотек, і у колег, і у нас
Гадаєте, винайшли ровер? А от і нині, гляньте, як це було ще у 30-х роках, щоправда за океаном: 
 
Просто, ясно, доступно. 
Більше тут.






Офф-топ: за Совітів щось на зразок було у вигляді мотиваторів плакатів 

 
 

четвер, 27 серпня 2015 р.

Чим коротше, тим краще!

"Будьмо стислими. Світ перенаселений словами." 
(Станіслав Єжи Лец)

Вчені Adrian Letchford, Helen Susannah Moat таTobias Preis з University of Warwick (Сполучене Королівство) проаналізували 140 000 наукових статей, що були опубліковані з 2007 до 2013 р. та мали високі показники цитування в Scopus. 
Вердикт: чим коротший заголовок статті - тим вище цитування!
Пояснюють це трьома факторами: по-перше, рейтингові журнали з високим імпакт-фактором обмежують довжину заголовку. По-друге, для справжніх наукових відкриттів не потрібна довга назва (на відміну від тих, що лише доповнюють вже вивчені галузі знань). Ну, і рівень сприйняття коротких заголовків - значно вищий. 
Четвертий- а може ліньки вставляти довгі посилання? 
Про дослідження та його методику читайте тут.
Трохи по темі ще - тут
Будьте стислими і буде вам щастя цитування! 

середа, 26 серпня 2015 р.

Європейські газети - у вільному доступі.

Europeana Newspapers project  звітується: позаду 38 місяців натхненної роботи, і до однієї з найбільших цифрових бібліотек світу додано:
–  понад 20 мільйонів сторінок газет! Дивіться відразу на  Europeana
– Майже 12 мільйонів сторінок також шукаються через The European Library.
 Подібні проекти були виконані раніше лише в Chronicling America, чи Australian Trove. 
Проект також створив стандарти та кращі практики у галузі оцифровки газетних колекцій, а також - не менш важливо! - використав можливості застосунків програмного забезпечення з відкритим кодом  (які саме можна переглянути на project website and also at GitHub.Спеціальний звіт проекту доступний за посиланням Final Report.

четвер, 13 серпня 2015 р.

Ворог атакує книжками



«Люди должны знать, сколь хорошо я ими правлю. А как они смогут узнать это, если мы им не расскажем?"— Герцог Лето Атрейдес, «Дюна» Фр.Герберта

Розмах та засоби пропаганди сусідньої північної країни-агресора вражають, не гребують росіяни використовувати і геть "заборонені" прийоми. Ну от як вам таке: видавництво АЛГОРИТМ не довго думаючи, випустило серію книжок про вождя (Серия: Путинская Россия) під ... прізвищами відомих політиків, політологів чи журналістів. Один з таких "авторів"- Люк Хардинг кілька днів тому зробив заяву про те , що не має ЖОДНОГО відношення до книжки «Никто, кроме Путина. Почему его признает российская „система“», яка нещодавно зявилась у світ з його прізвищем. Стало відомо, що й інші праці серії (серед яких тексти американського журналіста Майкла Бома, оглядача The Economist Едварда Лукаса, колишнього держсекретаря США Генрі Кіссенджера та ін.) також пішли в світ без узгодження з авторами, і насправді є неавторизованою компіляцією шматків їхніх текстів з різних джерел - з ганебним перекладом, вільним скороченням та вставками й повтореннями. А що, "нєт пророка в своем отечєствє"? Так ми вам його намалюємо, дивіться, росіяни, яка повага і увага до Пуйла, а сумнівні думки - випустимо, що треба - підрихтуємо, допишемо, пошлемось, зрештою , на перекладача... 
А те що автори вперше чують про ці книжки, так це - хунта винна. А хто ж?

Джерело (про скандал довкола піратської серії) - стаття в The Guardian