четвер, 31 грудня 2015 р.

Новорічні вітання

Дорогі друзі, шановні читачі блогу! 
Дякую, що були зі мною, повсякчас відчуваю вашу підтримку. Хоча з новою роботою все складніше слідкувати за новинами, все ж намагатимусь і надалі залишатися "граючим тренером". 
Рік, що минає, був цікавим і насиченим подіями - ідеями - проектами. 
Зичу всім нам чудового Нового Року 2016! Хай буде він щедрим на нові успіхи, звершення та цікаві події на бібліотечній ниві! Всім щастя, кохання, здійснення мрій! Хай новий рік принесе мир Україні! 
 З Новим Роком!

пʼятниця, 25 грудня 2015 р.

Наука в Законі

26 листопада 2015 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про наукову і науково-технічну діяльність», який визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування та розвитку у сфері наукової і науково-технічної діяльності. Нині під вечір Президент Украіни ратифікував Закон. Це важлива перемога. Ще потребуватиме змін чи редагувань у 54 підзаконних документах, вироблення нових. Але - стратегія України у науковій сфері значно підкріплена. А університети зрештою атестовані як наукові установи. А бібліотеки університетів - як наукові підрозділи (п.19 ст.1)!
Це, безумовно, вплине на діяльність й університетських книгозбірень, які набуватимуть нових цінностей у вбудованому партнерстві з науковцями, дослідниками, університетами в цілому: через створення баз знань, електронних бібліотек, інституційних репозитаріїв, відкритих електронних журналів, через аналітичну наукометричну та бібліометричну діяльність, через активну співучасть у творенні нових політик університетів в галузі публікаційної активності, інтелектуальної власності, відкритого доступу і т.д.
Вітаю, колеги! 
Обговоримо ці завдання на нашій конференції?

вівторок, 15 грудня 2015 р.

Бібліотека як видавець

Сучасні бібліотеки все частіше починають виконувати раніше не притаманні їм функції - вбудованість в сам процес творення нового знання, поширення результатів досліджень через бази даних та бази знань, інституційні репозитарії тощо. І навіть більше - у власне видавничу сферу, через видання не лише суто бібліотечної продукції (покажчиків, каталогів, путівників, або ж книгознавчих монографій), але й різноманітних видань: від наукових журналів до монографій чи збірок від академічної спільноти чи громади. Свідчення цьому - свіженький Довідник Бібліотек-видавців (Library Publishing Directory ) від Library Publishing Coalition за ...2016 р., що містить інформацію про понад 115 бібліотек США, Канади, Австралії, Сполученого Королівства, ПАР, Швеції та Німеччини. Довідник цікавий, перегляньте. 
Вражає статистика щодо "журнальної" активності: 404 назви академічних журналів - відповідальність цих 115 бібліотек, за ними ж 773 монографії...
Оцифровування рідкісних видань, сприяння у публікації нових,  у виданні журналів відкритого доступу чи трансфері до відкритих електронних для паперових, публікація й поширення "сірої" літератури (звітів тощо) через репозитарії - ось неповний перелік суто видавничих функцій. А ще ж купа "допоміжних". 
Як правило, видавнича діяльність в бібліотеках - за новоствореними підрозділами (про які давно мрію в наших книгозбірнях) - відділи Digital Scholarship, Digital Initiatives, Scholarly Communications and Collections тощо. Як і про такі посади: Scholarly Communication Librarian,Head of Digital Scholarship or Digital Scholarship Librarian, Director of DigitalPublishing, and Digital Initiatives Librarian, які займаються питаннями інтелектуальної власності (93% з опитаних у вищезазначеному Довіднику), тренінгами (91%), створенням метаданих (88%), оцифровуванням (82%), хостингом (77%), аналітикою (73%), каталогізацією (68%), сприянням у отриманні ISSN (58%) та іншими корисними речами.
А що видає чи сприяє виданню Ваша бібліотека?


понеділок, 14 грудня 2015 р.

Про наболіле

Всім відомо, що Верховна Рада підтримала за основу законопроект про створення Інституту книги? Який начебто опікуватиметься не лише книговидавництвом, але й бібліотечною справою,ба більше: "надання методичної, наукової, організаційної та іншої підтримки діяльності державних і комунальних бібліотек".  Наукової, Карл! Методичної! Організаційної! Чи від цього з'являться реальні програми розвитку вітчизняних книгозбірень? створення корпоративних проектів? національної електронної бібліотеки? впровадження інновацій? гармонізації стандартів? зняття обмежень у витраченні бюджетних коштів на цивілізований (а не централізований!) розвиток бібліотечних колекцій та сервісів? Чи лише  про централізовану закупівлю та розподіл між бібліотеками книжок вітчизняного книговиробника? й програми розвитку читання  на кшталт хоровод навколо книжки, ніч в бібліотеці, йога в бібліотеці тощо?
Хоча автор законопроекту й стверджує, що "Інститут книги не займатиметься управлінням бібліотеками",це неочевидно з прикладу польського Інституту, де левова частка якраз націлена на бібліотечну галузь. 
Не можна минути відкритий лист - звернення очільника однієї з найбільших книгозбірень країни : "Змішування фактично приватизованої книговидавничої галузі та слабо дихаючої на ентузіазмі бібліотечної сфери із прогнозованими  наслідками їх об'єднаного існування розглядаю як певний цинізм, а не світле європейське і тим більше демократичне майбутнє".
Чому справді не створити, а власне поновити (!) діяльність Координаційного органу між Мінкультом, МОН, НАН і т.д., який би схвалював стратегію розвитку бібліотечної справи та розвивав національні проекти в цій царині? Хто каже, що їх нема? Тільки не чути...


мішування фактично приватизованої книговидавничої галузі та слабо дихаючої на ентузіазмі бібліотечної сфери із прогнозованими наслідками їх об’єднаного існування розглядаю як певний цинізм, а не світл... http://www.golos.com.ua/article/262174
Змішування фактично приватизованої книговидавничої галузі та слабо дихаючої на ентузіазмі бібліотечної сфери із прогнозованими наслідками їх об’єднаного існування розглядаю як певний цинізм, а не світ... http://www.golos.com.ua/article/262174
Змішування фактично приватизованої книговидавничої галузі та слабо дихаючої на ентузіазмі бібліотечної сфери із прогнозованими наслідками їх об’єднаного існування розглядаю як певний цинізм, а не світ... http://www.golos.com.ua/article/262174
Змішування фактично приватизованої книговидавничої галузі та слабо дихаючої на ентузіазмі бібліотечної сфери із прогнозованими наслідками їх об’єднаного існування розглядаю як певний цинізм, а не світ... http://www.golos.com.ua/article/262174
Змішування фактично приватизованої книговидавничої галузі та слабо дихаючої на ентузіазмі бібліотечної сфери із прогнозованими наслідками їх об’єднаного існування розглядаю як певний цинізм, а не світ... http://www.golos.com.ua/article/262174
Змішування фактично приватизованої книговидавничої галузі та слабо дихаючої на ентузіазмі бібліотечної сфери із прогнозованими наслідками їх об’єднаного існування розглядаю як певний цинізм, а не світ... http://www.golos.com.ua/article/262174

середа, 9 грудня 2015 р.

Фейкові журнали, фейкові видавництва...

Наступ фейкових журналів (видавництв) - продовжується. Втім, поки є попит на швидке розміщення сумнівних публікацій результатів сумнівних досліджень задля галочки ступеня кар'єри CV чищехтознадлячого, такі пропозиції житимуть! (Віват, О.Бендер відпочиває!)
Тримайте:  черговий кейс. Маємо два видавництва. 
Обидва наче зі США: перше -  DESTech Publications, Inc. , друге -  Science and Engineering Publishing Company
Перше - випускає 22 журнали. 
Друге - 77. 
20 журналів (за назвами) - спільні. 
Мають ті ж назви, той же склад редколегій, однакових  головних редакторів... і однакові граматичні помилки в  назвах журналів. 
 Адреси журналів ведуть, як правило, на ось таку геолокацію: невинний будиночок з сайту продажу нерухомості десь в одноповерховій Америці...
Обидва видавництва хочуть "небагато": по триста баксів з автора за публікацію...
Підозрюють,  що обидва сайти "народились" не без участі Піднебесної, але це вже інша історія...
"Пока живут на свете дураки, Обманом жить нам, стало быть, с руки" .
Не попадіться! 



Джерело
 
   

вівторок, 8 грудня 2015 р.

Творити естетику: з директором чи без!

"у випадку, коли директор самодур не входить в команду, яка подається на конкурс)." (не дуже зрозуміло, яка і від кого рекомендація тут спрацює)  -   все одно подавайтесь! Києво-Могилянська Бізнес-Школа - варта того!

Цитую: "Києво-Могилянська бізнес-школа (http://kmbs.ua/) та Українська бібліотечна асоціація (http://ula.org.ua/) запрошують на унікальний курс для зміни бібліотечного середовища України. Це програма для всіх, хто вірить, що бібліотека і книга є каталізаторами розвитку суспільства. Для тих, хто вірить, що «книгосховище» може перетворитися у «книгодіяння». Ми маємо навчитися ставити перед бібліотеками амбітні цілі:
  • Комбінувати візуальний, слуховий, чуттєвий досвід.
  • Творити естетику разом з читачами.
  • Стати частиною повсякденного життя людей.
  • Дискутувати про ідеї, думки, бути відкритим простором для всіх.
  • Охоплювати нові аудиторії, виходити зі старих меж.
Курс безкоштовний, учасники відбираються на конкурсній основі.
Кінцевий термін подання заявок – 15 січня 2016 року.
Детальніше тут 

неділя, 6 грудня 2015 р.

Web of Science йде в Україну: місія виконувана!

Це таки відбулось. І навіть у гламурному престижному  готелі Києва - Прем"єр-Палаці (дожили таки дослідники та бібліотекарі до рівня бізнесменів чи держслужбовців високого рангу:-), а деякі виглядали не менш органічно. І навіть за сприяння МОН і НАН, та за активної співпраці з Консорціумом e-Verum та проекту "Українські наукові журнали". 
Повна назва заходу 4 грудня: семінар «Наукометричні бази даних як інструментарій реалізації наукового та науково-технічного потенціалу в контексті інтеграції до Європейського наукового простору», який проводить Міністерство освіти і науки України та Національна академія наук України спільно з консорціумом e-VERUM за сприяння компанії Thomson Reuters.
Програма та презентації тут. Все, що Ви хотіли знати про наукометричні бази даних, і не тільки. Моя презентація тут
А для тих, хто планує передплачувати Web of Science - достатньо заповнити декларацію, і навіть у випадку, як не знайдете раптом коштів - майже двомісячний тестовий доступ забезпечено. Звичайно ж, повноцінна робота - вітається, але трохи коштує, закладайте в бюджети.    
І останнє, але найважливіше, як на мене: для 26 університетів та наукових інституцій, переміщених з тимчасово окупованих територій України, до баз даних Web of Science буде надано безкоштовний доступ.  
Про наш семінар тут

субота, 5 грудня 2015 р.

Гіперавторство: нова модель в науковій комунікації?

 Скільки потрібно фізиків, щоб розігнати колайдер вкрутити лампочку написати статтю? 
У 2015 році рекордсменкою  по кількості співавторів стала стаття, опублікована в журналі Physical Review Letters, до якої долучились... 5154 осіб
Стаття зайняла 9 сторінок, а ще 24 - власне перелік прізвищ причетних. 
Власне публікація містить результати дослідження щодо більш точної оцінки маси бозона Гіггса , що здійснили у співпраці дві дослідницькі групи: ATLAS (A Toroidal LHC ApparatuS) та Compact Muon Solenoid, які працюют на обох детекторах Великого Адронного Колайдера (LHC) в знаменитому CERN. 
Власне серед співавторів були перераховані не лише дослідники, але й інженери та всі хто підносив чайок технічні фахівці.
За статистикою Thomson Reuters Web of Science, помітне зростання кількості авторів статей розпочався приблизно з 2009 року, що обумовлено не лише глобальною колаборацією у дослідженнях, але й зростаючими вимога щодо кількості публікацій та цитувань, і вже викликає жарти щодо вимірювання кількості колег у "кілоавторах". 
Фахівці з досліджень науки говорять про нове явище в сучасному науковому знанні – «гіперавторстві» (hyperauthorship). Термін вперше був запропонований Блейзом Кроніним (Blaise Cronin) з США ще у 2001 році. 
Згадаємо перші "ластівки" такого гіперавторства: стаття 2003 р. з проблематики  секвенування геному людини містила прізвища 272 дослідників. Вже 1014 співавтори долучились до написання статті з описом послідовності генів Muller F у мухи-дрозофіли. "Серед авторів мусить бути кожен, хто колись бачив дрозофілу», — іронізує з цього приводу нейроетолог  Зен Фолкес (Zen Faulkes) з університету Техас в Ріо-Гранді (США).
Що приховується за експоненціальним зростанням авторів в сучасних наукових публікаціях, і чи це справді нова епоха  в організації наукових досліджень та наукової комунікації?    Що думаєте? 
А у нас? Вітчизняні ж наукові журнали все ще, як правило, чомусь бережуть папір міряються стандартами минулого століття, і вимога "Число співавторів не має перевищувати двох осіб" присутня в багатьох редакційних політиках. Змінюємо?    
 
Офф-топ: переліки прізвищ в таких гіперавторських статтях, як правило, розташовуються за абеткою, а посилання містять лише прізвище першого за абеткою (Аа.. та ін.). 
Ех, невже міняти прізвище?:-)   

 
 

вівторок, 1 грудня 2015 р.

3D – 3December

Не пропустіть: 3 грудня – Всесвітній день комп’ютерної графіки (3December). Відзначається щорічно за ініціативи компанії Alias неофіційно як свято всіх, хто працює з комп’ютерною графікою та дизайном. День 3 грудня обраний не випадково: це єдиний день у році, що має знакове поєднання символів 3D – 3December.