пʼятниця, 26 червня 2015 р.

Creative Commons українською

Зверніть увагу: здійснено переклад четвертої (найостаннішої) версії ліцензій Creative Commons українською мовою і тепер 6 ліцензій опубліковані на сайті Creative Commons українською:
Ліцензії Creative Commons пропонують перевірений часом гнучкий і справедливий підхід до використання об’єктів авторського права у цифровому середовищі. Вони дозволяють авторам та іншим суб’єктам авторського права самим визначати засади подальшого використання їхніх творів і створюють легальне середовище для вільного обміну контентом. Користувачі ж здобувають можливість вільно використовувати цифровий контент за згодою авторів та інших суб’єктів авторського права.
Україна стала четвертою країною, яка переклала тексти ліцензій національною мовою, після Нідерландів, Норвегії і Швеції.

Джерело

четвер, 25 червня 2015 р.

Увага: фейкові публікації

Епоха Інтернет-технологій відкрила безмежні можливості у поширенні інформації, знань, публікацій. Здається, тільки б радіти. 
Але ті ж Інтернет-технології "народили" й купу неприємних речей: фейкова наука, фейкові журнали, фейкові автори, фейкові публікації...
Кинути тінь на автора легко, реєструєшся   під його іменем, публікуєш казна-що, і пішло гуляти тенетами. А там як в анекдоті: "чи то він вкрав, чи то в нього вкрали, але щось було"...
Кому і для чого це потрібно? Навіщо???
Залишимо на розгляд психіатрам   історії.
Але це ось друга в мої науковій біографії історія, коли мені приписали КАЗНА-ЩО. 
У власному Google Scholar профілі - стаття , начебто від достойних колег, вкупі зі мною: 
 СТАВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ФАКУЛЬТЕТУ КОРЕКЦІЙНОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ОГІЄНКА ДО ТРАДИЦІЙНИХ ТА ІННОВАЦІЙНИХ МЕТОДІВ РОБОТИ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ
Авторы:Т Ярошенко, ВГ Дригайло, ТМ Костирко, Л Костенко
Дата публикации:2013
Журнал:ДО 140-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ СТЕПАНА СІРОПОЛКА
Страницы:232
Описание:У дослідженні подано опитування на предмет зацікавленості та ставлення студентів факультету корекційної та соціальної педагогіки і психології Кам'янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка до традиційних та інноваційних форм та методів роботи бібліотек університету. 
Ключові слова: традиція, інновація, бібліотека, бібліотечний фонд, комп'ютеризація.
Ясна річ, що у лінку на сам збірник статті немає, та й бути не може.... 
Про етику, мораль та елементарні норми порядності до автора "ідеї", певно, апелювати безрезультатно.  Бог Вам суддя. 
Моє звернення до авторів: перевіряйте Ваші профілі, бо ж безособовий Інтернет може проковтнути, що завгодно. А комусь це зіпсує репутацію. 
Офф-топ: тішить, що у цій "колективній псевдотворчості" маю таки справді достойні прізвища "співаторів", з якими мала б за честь попрацювати разом.  
Кому це потрібно??? 
Лишаю на кілька днів для Вашого перегляду, потім , звісно з власного профілю вилучу. Але хто цей брєд вилучить з Мережі? 

четвер, 18 червня 2015 р.

Бібліотеки, позичаємо?

Чого тільки, крім книжок, не позичають американські бібліотеки: і IPads, і ноутбуки, і роутери для WiFi (про це колись писала тут і тут).
На що завжди отримувала коментарі наших колег: панські витребеньки "де взяти гроші?".
А от таку дрібничку, як зарядний пристрій для ноута? Дивіться, як це роблять в Бібліотеці Колумбійського університету.
Скажете дорого? Неможливо?  
 

вівторок, 16 червня 2015 р.

Наукометричний футбол

"Адекватним аналогом УЄФА у сфері науки є наукометрична база даних Web of Science, яка є власністю світового медіагіганта Thompson Reuters".  І як же ми "граємо"?

Так от: "...Науковці України опублікували 6317 наукових праць (з них науковці НАНУ — майже 4300), тобто лише на 20% більше, ніж 1992 р. Темпи зростання ганебно низькі порівняно з країнами-конкурентами: тепер Україна продукує у п'ять разів (!!!) менше наукових праць, ніж Іран чи Туреччина, і майже вдвічі менше, ніж Румунія."

 На жаль, у науці значно важче зробити якісний стрибок, ніж у футболі, в якому достатньо вкласти мільярд доларів у клуб, і він уже за кілька років "гримить" в усьому світі...
Більше читайте тут

субота, 13 червня 2015 р.

І ще раз про журнали

"..з'являється дуже багато журналів  — набагато більше, ніж якісних статей, бо  публікуватися потрібно усім, а дослідження з гарними результатами трапляються рідко. Крім того, знижується якість статей. Всі знають, що потрібно написати три статті на рік, тому з однієї якісної статті продукують три не дуже якісних, або публікують приблизно одну й ту ж статтю, змінюючи назву... Для тих, хто все ж читає журнали, сам процес читання стає більш проблематичним: журналів багато, в них  складно орієнтуватися, в них публікуються в основному слабкі статті. Із статтями, певним чином, все відбувається так само, як із дисертаціями — опублікувати ретельно зібраний, але мало оригінальний текст набагато легше, ніж супер оригінальний. В історії науки ХХ століття є купа історій в стилі Джоан Роулінг: статтю, за яку можуть дати  Нобелівську премію, не приймають кілька провідних журналів — надто незвичайно, та й рецензенти не впораються. Якщо над душею ніхто не стоїть, статтю можна послати і в інші журнали, допоки її десь не зрозуміють. Але якщо  попереду захист чи просування, краще відразу взятися за простіший сюжет, щоби напевне опублікували. Журнал припиняє працювати як комунікативна система та перетворюється в джерело сигналу". 

понеділок, 8 червня 2015 р.

Редакція журналу вибачається...


Дзвін — щомісячний літературно-мистецький і громадсько-політичний часопис Національної спілки письменників України. Видається у Львові.
Засновано 1940 під назвою «Література і мистецтво». Від липня 1945 до лютого 1951 виходив піж назвою «Радянський Львів» як журнал Львівської організації Спілки радянських письменників України. 1951—1989 виходив під назвою «Жовтень». Від 1990 виходить під сучасною назвою...
І як тоді оце?