вівторок, 25 листопада 2014 р.

Про равликів, руно, космос і... бібліотеки

Фінансові служби (університетські, принаймні) почали вимагати закласифікувати будь-які бюджетні витрати згідно Державного Класифікатора продуктів та послуг.
Ні купити книжки, ні передплатити періодику, не кажучи вже про е-ресурси і т.п. без вказанння коду. Довелось погортати. Багато цікавого. Всі наша професійна діяльність в Класифікаторі зводиться до кількох куцих пунктів : "91. Послуги бібліотек, архівів, музеїв та інші послуги у сфері культури". Ні тобі типів-видів документів у бібліотечно-інформаційному фонді, ні переліку послуг-сервісів довкола фонду та діяльності... Ні чіткого розуміння за яким кодом купувати книжки - видавничі? передплачувати періодику - інформаційні агенства чи знову ж видавничі? купити ПЗ чи е-ресурси?
Натомість, який "польот мислі", н-д, у розділах продукти харчування: "равлики, живі, свіжі, охолоджені, заморожені, сушені, солені чи в розсолі, крім морських равликів", чи "тістечка, з екстрактом лакриці; блоки, палички та пастилки з умістом сахарози більше ніж 10 мас. %; але без умісту жодних інших речовин"? а які кулінарні тонкощі, виявляється у приготуванні спаржі ("спаржа, законсервована (крім готових овочевих страв і сушеної, замороженої чи законсервованої оцтом чи оцтовою кислотою спаржі)" Чи "вовна овець і кіз, стрижена, необроблена, зокрема мита, як руно" або "яйця іншої птиці у шкаралупі (а як інакше? яєшнею?) свіжі (свіжі!!!)"? і це ось продукт першої необхідності "Віск і спермацет комах, очищений чи неочищений, забарвлений чи незабарвлений", явно... А продукти "льогонькой" промисловості, що так і просяться на шпальта модних журналів "спідниці та спідниці-штани, жіночі або дівчачі, трикотажні":-) або "Комбінезони з нагрудником та шлейками, жіночі або дівчачі, з текстилю (крім виготовлених з бавовни, трикотажних, виробничих чи професійних) та шорти, жіночі або дівчачі, з вовни чи тонкого волосу тварин (крім трикотажних)". І це я Вам ще не розповіла про "Частини та аксесуари до ляльок, що зображують людей" чи "послуги, суміжні з космічним перевезенням"...







субота, 22 листопада 2014 р.

"Алєкс-Юстасу" або Хто кому приймач?

Нове число БібВісника. 
Риторичне питання: кому це все потрібно....
От хоча б :  1. "Книгу коментуватимемо, з певним ступенем умовності, джерелом інформації. (SIC! SIC! SIC! не можу втриматися! - достойні автори дозволяють, ох спасибі! а Гутенеберг нєрвно куріт....), "хоча  ... "з певним ступенем"!!!
2. "Передавачем можна вважати бібліотекаря, адже завдяки його старанням інформація надходить до приймача, тобто до читача (користувача) книгозбірні" (а без бібліотекаря - ніяк??? )
3."Каналом, безперечно, виступає сама бібліотека, оскільки лише завдяки накопиченню в її  фондах певної інформації, зафіксованої на різних носіях, відбувається формування середовища, яке і сприяє безпосередній передачі інформації" (тут вже зовсім не комільфо, колеги, бібліотека втратила монополію в якості каналу розповсюдження інформації вже років з 20 + тому, нє?)
 "Приймачем інформації є читач, бібліотекар, через свідомість яких проходить інформація, там вона отримує суб’єктивне відтворення – декодування" (при чім тут бібліотекар, соромливо через кому??? і зауважте, я не питаю про декодування:-) 
" І вже інший читач, якому рекомендовано книгу, стає приймачем, якому ця
інформація призначається. (Єдине, з чим я можу погодитися у цьому оксюмороні:-)
ЗВІДСИ   : Кунанець, Ржеуський. Соціокомунікаційні канали передавання інформації в електронних бібліотеках //Бібліотечний вісник - 2014.- № 5
 Приймається  без заперечень. Бо ж що тут заперечиш?:-)

середа, 19 листопада 2014 р.

Що в світі цитували найчастіше?

Nature аналізує  top-100 найцитованіших статей всіх часів та наук  за даними Web of Science.
Увесь перелік тут. 
Висновок: не завжди найчастіше цитовані статті справді несуть результати проривних досліджень, скоріше просто виявились більш корисними більшості дослідників. Для прикладу,найбільш часто  цитована стаття в галузі біології (Protein measurement with the folin phenol reagent,1951 р.) зібрала понад 305 тисяч посилань, що завжди спантеличувало її першого авторабіохіміка зі США Олівера Лоурі...
Офф-топ, Google Scholar постарався і уклав власний  top-100 list для Nature (див. Google Scholar Top 100.xls)

неділя, 16 листопада 2014 р.

Місце для книжок vs Місце для громади

Публічна Бібліотека Колумбус (штат Огайо, США) провела опитування через свою сторінку на Фейсбуці: назвіть п'ять слів, якими б Ви охарактеризували бібліотеку своєї молодості і ще п'ять, якими б Ви змалювали бібліотеку майбутнього, ну хоча б за 20 років.
Перша хмарка тегів вийшла ось така: Книжки, Дослідження, Тиша, Читання...











Бібліотека майбутнього: Громада,Технології, інформація, книжки, дослідження, доступ, місце для зустрічей... 



Цікаво було б провести таке опитування у нас?

А ця бібліотека нині ось така.
Коротка статистика (якій чомусь більше довіряєш, ніж нашій): Бібліотечна система штату нині має 800,000 власників читацьких квитків,  6.5 млн. персональних відвідувань до бібліотек, 6.9 млн. відвідувань веб-сайту, 15 млн. виданих додому книг, понад 800 000 завантажених eBook.  
Коли у нас буде така статистика, з'являться , певно, і реальні дослідження "якою бути бібліотеці майбутнього".

понеділок, 10 листопада 2014 р.

Рай для книголюбів

Як гадаєте, про який це заклад? У якій країні?  
" ...Перший поверх відчиняє двері о сьомій ранку, другий о дев'ятій. Обидва зачиняються лише о другій вночі. І так щодня"
"Книжки та газети можна погортати у стильному залі для читання..."

"парковка на 120 місць"
"...книжки з мистецтва можна почитати з філіжанкою кави чи бокалом вина..."
"сорок місць для прослуховування музики"
"стійка туроператора"
"можна прийти з песиком..."
 і ще купа всього... 

І не кажіть, що це нездійсненне. Така книгарня - кафе існує. Правда, не у нас.

Звідси
Беремо ідеї? і почнемо з годин роботи наших книгозбірень, колеги. Робіть щось... 

субота, 1 листопада 2014 р.

Повна КОРДБА в наших каталогах

 
Сьогодні з студентами КНУКіМ мали приємність попрацювати над темою "Вітчизняні каталоги бібліотек з точки зору пересічного користувача".
Спочатку довго шукали, де ж той каталог взагалі на сайті книгозбірні знайти?



Потім з'ясовували, що таке "традиційний", що таке "електронний". І чому електронний - нетрадиційний? :-)

Тоді міркували, навіщо користувачу інфо про вартість видання? його наклад у 1991 році? Його ISBN? Його ІНВЕНТАРНИЙ НОМЕР? (І чому "Імєюцца екземляри" важко було перекласти укр.? і взагалі купу підказок в ІРБІСівських, МАРКівських каталогах - важко перекласти???)
І на біса користувачу інфо в якому саме закутку сховищі у вас цей примірник , якщо отримає він його все одно лише в читальній залі?




Тоді пробували розібратися (sic! з точки зору користувача дитячої бібліотеки!) що таке "пошук у БД", "Терми", "Бібл.рівень"...

 І чому у пошукових полях ДИТЯЧОЇ Бібліотеки нема "КНИГА", "Стаття", а є ( і що це?!!) "Мовн.матерИал" і яка така дво- і тривимірна графіка у дит.б-ці? і невже така купа рукописних нот ? манускриптів?

Ну, і про загадкову чупакабру кордбу в каталозі тієї ж дитячої б-ки - я , каюсь, не змогла відповісти.

А Ви знаєте, що таке КОРДБА?
 Звісно, старі звичні карткові каталоги такі були кращі: ,

Офф-топ: зауважте, це ми ще до функціоналу не добрались, і до імідж-каталогів (думаю, показувати студентам, чи не псувати карму?:-)