четвер, 24 квітня 2014 р.

27 квітня Вікіфлешмоб: запросіть до бібліотек!

27 квітня - вже в цю неділю - Фонд "Вікімедія -Україна" запрошує книгозбірні країни долучитися до «Вікіфлфешмобу» — дня написання статей в україномовний розділ Вікіпедії. 
Акція присвячена пам'яті загиблого 20 лютого під час подій Євромайдану студента-дописувача української Вікіпедії Ігоря Костенка, який запропонував ідею такої акції за півроку до загибелі.
Мета акції — залучити якомога більше людей до створення нових статей Вікіпедії у неділю 27 квітня. 
Акція допоможе українській Вікіпедії, найбільшій енциклопедії українською мовою, досягти загальної кількості статей у 500 тисяч (нині - 494924) .

Колеги, запросіть в цей день до своїх бібліотек всіх, хто хоче долучитися до редагування чи написання власних статей.  Для цього їм потрібні лише комп’ютери (можна приносити власні), а для їх публікації – інтернет. А для перевірки джерел - і всіляких уточнень: НАША ЛІТЕРАТУРА!

Організатори просять для флешмобу публікувати нові  статті  у Вікіпедії саме 27 квітня. Всі учасники акції, які створять корисну нову статтю Вікіпедїі у цей день отримають невеличкі пам'ятні сувеніри від ГО «Вікімедіа Україна». 

Підтримаємо, колеги! 

понеділок, 21 квітня 2014 р.

Послухаємо ...Книгу!

Якось не жваво в наші книгозбірні приходить аудіокнига. Погугліть самі сайти бібліотек, знайдіть,  хто пропонує? Отож:-(
А тим часом, звукова́ кни́га (звукокнига, книга вголос, аудіокнига, аудіо-книга) — озвучена і записана на матеріальний носій книга має все більше прихильників. І не тільки для осіб з вадами зору. В шаленому вирі часу купі людей просто нема коли читати. А от прослухати - в транспорті, в дорозі, коли не хочеться... жити читати...
 Кілька зауважень, адже читання (слухання!) аудіокниг має відмінності у сприйнятті текстів: 
1. Аудіокнижки допомагають усвідомити власну здатність контролювати увагу...
2. Суміщати прослуховування можна лише з діями, доведеними до автоматизму: дорога на роботу, спорт, прибирання... 
3.  Прослуховування заради прослуховування подібне медитації,ні? 
Що додасте, колеги? І як у Вашій книгозбірні з позичанням аудіо-книжки користувачам?  

четвер, 17 квітня 2014 р.

Ліцензія в управлінні е-ресурсами

Шлях е-ресурсу в бібліотеці має низку особливостей. Ліцензія - одна з них: документ, що обов'язково укладається між провайдером (видавцем, агрегатором) ресурсу та бібліотекою (університетом) та містить умови доступу та використання ресурсу (терміни, технічні особливості, кількість одночасних  користувачів, можливості віддаленого доступу, завантаження чи копіювання ресурсів, поширення з науковою та освітньою метою тощо). Всі розуміємо, що укласти вигідну для бібліотеки ліцензію, а не підписати запропоновану провайдером - важливо. Вчимось, колеги. В поміч - спеціальний ресурс від наших заокеанських колег - сайт LIBLICENSE.
Тут нині розміщено проект нової моделі ліцензії  LIBLICENSE Model License, читайте, обговорюйте (коментарі приймаються до 14 травня), а головне - використовуйте! 

LIBLICENSE - проект, започаткований у Yale Library ще у 1997, а з 2011 ним опікується Консорціум Center for Research Libraries. 

неділя, 13 квітня 2014 р.

Книжкова виставка як машина часу

Всі знають,  що  книжкові виставки бувають віртуальними.
А якими? Що Ви знаєте про виставку-плакат? чи виставку-ментальну карту? чи 3D -книгу? чи стрічку часу? чи музичну? А які застосунки нам у поміч при цьому? Про це і не тільки у  презентації Віри Короповської
Вузлик на пам'ять.

пʼятниця, 11 квітня 2014 р.

Karlsruhe Virtual Catalog (KVK)

Бачили це диво, колеги? Віртуальний каталог Karlsruhe Virtual Catalog (KVK): портал забезпечує мета-пошук серед 500 (!) млн. (!!!) книжок з усього світу!
Портал забезпечує доступ до каталогів бібліотек, університетів, консорціумів, видавництв, книгарень европейських країн  (передусім, Австрії, Швейцарії, Франції, Сполученого Королівства, Норвегії, Швеції та Іспанії).  
Хто заважає додати українські книгозбірні? 

неділя, 6 квітня 2014 р.

Ліхтарник і бібліотекар: знайди 10 відмінностей

Чи збережуться бібліотеки в цифрову епоху? Дискусії не вщухають. Від "книга і бібліотека - вічні" до "бібліотеки - помруть в найближчі 5 років".
Про книгу і читання в цифрову епоху -але при чім тут бібліотеки?  іншим разом. 

А про бібліотеки? 
Втрачаємо монополію, панове, втрачаємо. Визнаємо. Google-книжки вкупі з усіма легальними (!) й безкоштовними (!!!)  для користувача е-бібліотеками вже зараз перевищують фонди найбільших книгозбірень  світу. А Вашої найближчої районки  (яка працює до того ж як їй, а не Вам зручно)  й поготів. 
Університетські  - не радіємо, адже  "якщо академічна інформація стане повністю електронною, необхідності в місцевій університетській бібліотеці буде не більше, ніж у локальному  Google" (Стів Коффман).
І нікому не розказуйте, що вміємо краще, ніж Гугелко чи Вікіпедія виконувати довідки:-)  А танцювати-співати-займатися йогою - можна і не в бібліотеці:-) 
Якщо врахувати, що не більше 10% витрат йде власне на поповнення фондів в бібліотеках, а інші 90 - на персонал та комунальні послуги на обслуговування бібліотечних будівель, лишається риторичне питання, скільки це будуть терпіти наші платники податків?  І чому їх не цікавить поки, чому в Україні публічних бібліотек (із застарілими фондами) БІЛЬШЕ, ніж в США (18000 у нас проти 17 000 за океаном). 
Не думайте, що я песимістка геть якась особлива муха нині вкусила. Як і більшість моїх читачів тут, будую  цифрове  майбутнє для наших книгозбірень, сію "розумне, добре, вічне" на бібліотечній ниві. Але от, намагалась нині знайти свіжішу статистику про кількість "інтернетизованих" в країні бібліотек. І знову ганебні 11-12%. 
Ну що ж такого особливого треба  нині для підключення, га, колеги? Вже навіть і залізяки комп'ютера можна не мати - у читачів є андроїди та всілякі інші гаджети. Лише підключіть! Доведіть начальству, що це потрібно громаді або знайдіть спонсора сплатити трафік! І "впустіть" у Вашу будівлю мільйони безкоштовних ресурсів, розкажіть про них користувачам!
Або - не нарікайте, і готуйтесь, що Ваша бібліотека помре. 
Як от  давня професія  ліхтарника. 


До винаходу Інтернет електричних ламп, збирали-зберігали-видавали (або ні) у користування книжки запалювали-заправляли-загашували вогонь спеціальні люди: бібліотекарі ліхтарники. 
Ото ж.

субота, 5 квітня 2014 р.

Позичаємо додому...Інтернет

Поки вітчизняні книгозбірні "бадьоро" крокують до показника "Інтернет в кожній шостій п'ятій бібліотеці", заокеанські мають всі 100%. Аж їм цього мало. Віднедавна Нью-Йоркська Публічна бібліотека (та її численні віділення по всьому місту) почала позичати Інтернет користувачам додому. 
А точніше ось такий MiFi Hotspot. Береш додому - і 24 години на добу маєш доступ до Мережі. Статистика Великого Яблука свідчить, що 1,7 млн. жителів ще живуть за порогом бідності, і не можуть собі дозволити сплачувати за Інтернет.  От для таких (передусім, школярів, які до того ж беруть участь у навчальних програмах локальних бібліотек міста)  і розраховано сервіс.
Помріємо?  Запитайте у найближчій бібліотеці!

Джерело

Для довідки: "Кількість бібліотек (України) , що мають доступ до Інтернету становить 2 948 (16,4%),  і тільки 1 078 (7,4%) бібліотек сільської місцевості мають цей доступ".

середа, 2 квітня 2014 р.

Бібліотека Chersonessitana. Поки в доступі.


Анексія Криму: серед втрат - понад 300 музейних та культурних об'єктів. З 32 найцінніших за чутками (Херсонес, Бахчисарай, Генуезька фортеця) збираються вивезти тисячі безцінних експонатів, якими поповняться колекції Ермітажу та ін.музеїв Росії.
Тож, поки ще в доступі: користуємось!
Бібліотека Херсонесу. Власне підбірка періодики кінця XIX - поч. XX ст. та інших рідкісних книжок з колекції бібліотеки Карла Казимировича Косцюшко-Валюжинича (1847-1907) - засновника археологічного музею в Херсонесі. В одному із своїх листів в Імператорську Археологічну Комісію він писав: "... я не мыслю себе музей без библиотеки ". За кілька років йому вдалось зібрати унікальну колекцію видань з історії, археології, нумізматики, мистецтва, географії та ін. Кількість книжок бібліотеки Херсонесу нині - понад 30 тис.томів. Рідкісних та цінних серед них: більше половини. Але користування ними і було обмежене, а відтепер й зовсім...
Тож, дякуючи спільному проекту Херсонесу з Інститутом Класичної Археології Техаського ун-ту в Остіні (США) та при підтримці Гуманітарного Ін-ту Паккарда, було розпочато проект оцифрування рідкісних видань та розміщенню їх у вільному доступі в Інтернет.
Користуйтесь, а краще завантажте документи. Хто зна, що буде з ними завтра...І чи виставлять їх в Ермітажі, Бібліотеці Єльцина хоч де-небудь.