вівторок, 26 листопада 2013 р.

Від Майдану до УБА

Всім привіт! Мої  могилянські студенти від сьогодні на страйку! Але - життя продовжується, й насичене не лише євромайданськими подіями. За останні два дні - зустрічі з представниками Thomson Reuter (маємо гарні пропозиції по Web of Science для членів ELibUkr, а також по відповідним тренінгам для тренерів), ABE IPS (до вибору, до кольору! Будь-які ресурси, будь-які книжки: оперативно, доступно, зручно) та EBSCO (крім давніх пропозицій по базовому комплекту баз EBSCO за доступною ціною в гривнях! - до нових продуктів, наприклад е-книжки: дуже приваблива пропозиція!). І  про все це детально на нашій січнево-лютневій конференції в Могилянці, невже ще хтось не зареєструвався?:-) 
Але от вже післязавтра - четверг, 28 листопада, з 10 ранку: в Могилянській бібліотеці секція університетських бібліотек УБА збирається обговорити насущні проблеми, подискутувати про майутнє. А якщо чесно, хочу передати керування Секцією охочим.
Всю конференцію УБА, кажуть люде  можна дивитися в он-лайні. 
Тож приходьте, зголошуйтесь! Або пишіть, пропонуйте!  

субота, 23 листопада 2013 р.

Ласкаво просимо до європейських книжок, Україно!

У перерві між #євромайдан і #євромайдан...
Випадково зазирнула сюди, а тут Proquest дарує: " Welcome to Early European Books":   Якщо Ви з України - Вам безкоштовно!"
Колекція ранньоєвропейських книжок від початку книгодрукування до 1701 року. У гарній якості (400 ppi), з гарним описом. 
Заходьте, читайте, розкажіть користувачам! Європа -тут!   

неділя, 17 листопада 2013 р.

Свято неслухняності

Просто свято неслухняності якесь:  магазини та аптеки у Франції виборюють ПРАВО працювати більше, у вечірні чи нічні години, у вихідні...
От би нашим бібліотекам таке прагнення: бути відчиненими тоді, коли це потрібно клієнтам - громаді. 
А не коли зручно бібліотекарям. 
Хай книгозбірні і не комерційний проект... 

субота, 16 листопада 2013 р.

Наукові журнали: різні країни, подібні проблеми

Що таке публікаційна активність і чому це так важливо, чому російські журнали в переважній більшості ще не впливають на світову академічну громаду? Про це розмірковує П.Арефьєв, відомий російський дослідник в галузі наукометрії. А я не можу не потягти сюди, й не зазначити: як все схоже... Тож серед названих причин:
  • низька якість змісту журналів. Не всі проводять експертизу та рецензування рукописів. В інших рецензування декларується, але фактично зведено до домовленостей між авторами та редакторами... Журнальні публікації не презентують оригінальні дослідження, або, навпаки, презентують, але невисокого рівня.
  • низький рівень технологічного розвитку журналів. Більшість... не використовують для роботи автоматизовані системи управління журнальним контентом, на відміну від закордонних видавництв, які працюють в системах на кшталт Scholar One та подібних.... Журнали друкуються  на паперових носіях, з постійними порушеннями у термінах виходу. Електронна версія з'являється після паперової, що є абсолютним нонсенсом: журнальний процес спочатку он-лайн, потім папір!
  • відставання в технологічному розвитку не дає багатьом російським видавництвам публікувати свої журнали в он-лайн форматі, у більшості - сайти журналів представлені як веб-візитки. Тож не йдеться про публікації в онлайн не лише повних текстів, але і змістів журналів з метаданими та анотаціями...
  • більшість російських журналів не включені в процес міжнародної наукової комунікації, невідомі та неавторитетні у світовому співтоваристві. Щоб вивести журнал на міжнародний рівень, в редколегію слід включати ...закордонних вчених... Мало публікацій закордонних авторів;
  • мовна проблема – недостатня кількість журналів публікує метадані та анотації іноземними мовами (бажано англійською), вже не кажучи про публікації повних текстів"
Що ж, країни різні, проблеми спадкові?

четвер, 14 листопада 2013 р.

922 бібліотекарі і один песик: Звіт Бібліотеки Гарварду

Готуємось до звітів. І не лише офіційних: текстових, табличних, статистичних. Візуалізуємо,  створюємо інфографіку. 
В поміч як зразок: зовсім свіжесенький звіт університетської бібліотеки № 1 в світі (за рейтингами  університетів). 
Тож,  щойно опублікований звіт Бібліотеки Гарварду, вірніш, всіх 79 бібліотек Гарвардського ун-ту:

В яких працюють 922 професійних бібліотекарі


 Бібліотеки були відкриті для користувачів у цьому році 55 176 годин. 
І видано було 733 890 примірників (тут принагідно: в американських бібліотеках обліковують лише ті примірники документів, які видаються додому) . 
А до веб-сайту бібліотеки було 1,9 млн. звернень...  


А ще в бібліотеці натхненно  працював песик...



 І ще багато цікавого.  Дізнайтесь більше тут
Поділитесь своїми звітами?

неділя, 10 листопада 2013 р.

Бібліотекар як маяк та фільтр

Цікава інфографіка - портрет соціального бібліотекаря від Joe Murphy (@libraryfuture).

Цікаво? Тож, сучасний бібліотекар  - педагог та експериментатор,  фільтр та маяк, куратор та творець, промоутер та фасилітатор, коннектор... 
І все це не образливі слова:-). 

Бо ж і бібліотекарі, і користувачі бібліотек, і інформація, і бібліотека взагалі - всі нині онлайнові, цифрові та віртуальні, і кожен є соціальним елементом. Все це надихає на нові функції бібліотекаря... .

 Звідси (тут же постер в гарній якості). 

А це вже наш: Кіровоградська ЦБС. Не гірше! 
 

субота, 9 листопада 2013 р.

Картотека світових статей і не тільки

Я вам вже колись розповідала про JourmalTOC - безкоштовний сервіс пошуку статей з важливих академічних журналів світу. Підключили до своїх ресурсів? Розповідаєте користувачам?  Готова систематична картотека статей: розписані 23,176 назви журналів від 2051 видавництв світу( серед яких Elsevier, Springer-Verlag, Taylor & Francis, John Wiley and Sons, SciELO, Sage Publications, Redalyc, Walter de Gruyter, RMIT Publishing, Inderscience Publishers, Project MUSE, Hindawi, Cambridge University Press, Emerald, Oxford University Press  та ін.  В тому числі ж 6000+ журналів відкритого доступу. Тож, навіть якщо не маєте зовсім коштів на передплату -одним кліком включіть хоча б журнали відкритого доступу до Ваших бібліотечних колекцій!  

четвер, 7 листопада 2013 р.

середа, 6 листопада 2013 р.

Гугл знає мільйони відповідей, бібліотекар знає правильні?

Катерина Диса, викладачка НаУКМА, стурбовано про "Труднощі з історією". Не можна не погодитися. Особливо з цим: "..при тому, що сучасні студенти не мають проблем з доступом до інформації, в головах у них все одно, в гіршому випадку, – інформаційна порожнеча, а в кращому – інфомраційний хаос. Відсутність базису, закладеного у школі – це лише одна з причин такої ситуації. Друга причина – завелика кількість доступної інформації. 
І далі: Студенти живуть у суспільстві, де на них щоденно навалюються неперетравні масиви інформації, яка зазвичай, доходить навіть не з других, а з п’ятих і десятих вуст, але якій, тим не менше, всеціло довіряють – критичне ставлення до інформації їм теж доводиться прищеплювати. Окрім того, інформація ця, знову ж таки, через свою неохопність і доступність не є обов’язковою для запам’ятовування, адже завжди можна ввести у магічну пошукову стрічку фразу – і хоп! потрібна інформація у тебе в кишені! Навіщо ж тоді морочитись і щось запам’ятовувати?"
Бібліотеки, ми на це впливаємо? Чи займаємо місце спостерігачів?   

вівторок, 5 листопада 2013 р.

Просто лиспопад?

"Кажуть люде" завтра буде ось таке: "КИЇВ. 5 лиспопада (орографію  збережено - Т.Я.).  УНН. 06 листопада 2013 р. з 15:30 до 18:00 у приміщенні Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та інформаційних технологій (за адресою вул. Садова, 3а) відбудеться засідання круглого столу для обговорення можливостей використання модернізованих публічних бібліотек у впровадженні державних пріоритетів розвитку країни"
Гей, колеги! Напишіть,хто причетний і про що йтиметься?" 

понеділок, 4 листопада 2013 р.

"БІбліотека - аптека для душі"

"Бібліотека - аптека для душі". Цю давню тезу фараона Рамзеса в Києві сприйняли буквально, і 1 листопада на Осокорках відкрили ось такий комплекс. 
А що, кому не вистачило ліків, зазирніть-но на поверх вище! Бібліотерапія - давно відома...
 
   


неділя, 3 листопада 2013 р.

Як буде "Мурзилка" англійською?

Це нехай за морями-океанами невтомні дослідники вбиваються - проводять дні і ночі в лабораторіях, студіюють-аналізують -узагальнюють, а потім презентують результати на конференціях та  у вигляді статей у наукових peer-review журналах. Виборюють право (через незалежну ("сліпу"!) експертизу) на таку публікацію, до якої в авторитетних журналах досить суворі вимоги:  не лише до якості власне  дослідження, але й до викладення інформації та стилю-формату для такої публікації... Виборюють право опублікуватися в журналах з вищим імпакт-фактором, бо ж це впливово... Отримують відмови (у деяких журналах до 90% ), і знов удосконалюють-подають... Бо "публікуйся, або помри": жорстокий закон академічного світу у всьому світі. 
Крім України. 
Наші 1700 + назв академічних журналів "живуть" собі своїм життям. Не знають, здебільшого,  про них у світі? Так,  це ж "не наша!" проблема! :-)        
Але "не спить" наше пильне Міністерство затемнення, нагадує повсякчас, інколи кумедні й комічні речі  ("треба  публікуватися в наукометричних базах!"), інколи сумні ("всім передплатити SCOPUS, і буде щастя!"). Аж от нині вигадало ще легший й простіший спосіб включення вітчизняних публікацій в міжнародний академічний простір: а взяти, й перекласти англіцкою мовою наші нєтлєнки: "Міністерство ...доручало керівникам вищих навчальних закладів призначити особу на кожній кафедрі, відповідальну за переклад наукових праць та їхню публікацію англійською мовою". А хто не перекладатиме, "отключімга": "Одним із напрямків стимулювання вищих навчальних закладів до збільшення частки цитування є включення індексу цитування до державних вимог з акредитації магістрів та вищого навчального закладу за IV рівнем акредитації; включення індексу цитування до критеріїв, які використовуються для розміщення державного замовлення на підготовку магістрів". Повний текст тут.
От тільки лише відсутність перекладів нам заважало... 
Ох, застав ду щось страшно мені від таких ініціатив. А Вам?