середа, 27 червня 2012 р.

пʼятниця, 22 червня 2012 р.

Американська Бібліотечна Асоціація звітує

Опубліковано звіт за результатами щорічного дослідження наших американських колег:   Public Library Funding & Technology Access Study 2011-2012.
Погортайте, корисно і цікаво. Нині бібліотеки США:
-62.1% - пропонують публічні безкоштовні місця для роботи в Інтернет
- 89%  - пропонують WiFi
- понад 70% мають швидкість Інтернет - 1.5 Mbps  
- 16.4 публічних комп.місць в середньому в кожній публічній бібліотеці
-76% - позичають е-книги, а 39% - ще й е-читанки
- 98.7% - пропонують ліцензовані е-бази даних, 76.3% - е-книжки, 82.9% - аудіокнижки чи музику, 60.0% - відео.
- Бібліотечні документи не тільки випозичають, а вже 30.8% бібліотек мають онлайнові бібліотечні клуби для спілкувань-обговорень тощо
-90.2 - пропонують різні тренінги  для користувачів, а 34.8 - індивідуальні навчання. Причім із загальних треннігів найбільше (87.0%) найпростіших ("Як користуватися мишкою, клавіатурою тощо"), 86.5% (Інтернет та е-пошта). Лише 46.6% - користування е-каталогом. Але чимало й спеціалізованих (46.3% - з генеалогії,  39.4% - як працювати в соцмережах, 29.7% - як заповнити податкові декларації чи страховки; 20.3% - розібратися в продуктах чи споживчих послугах,  29.0% - як опрацьовувати цифрові фото тощо).  Причім 54.2% - пропонують такі тренінги в онлайні.
-92.2 % - допомагають користувачам у пошуках роботи, причім 76.0% - не лише у пошуці інформації, але й допомагають написати-розіслати  резюме чи аплікаційні форми тощо

-96.6% - у користуванні й доступі до урядових документів
- 18.1% - допомагають користувачам укласти бізнес-план 
-71% використовують соціальні мережі для реклами послуг та спілкування з користувачами, ще 37 - для поширення фото, 28 - відео
-88% комп. послуг надають нефахівці з IT (майже правило Паретто:-)
- 69.7% - мають віртуальні довідкові служби 
- 14.2% вже пристосували свої сайти для мобільних пристроїв
І т.д. і т.п. Такий собі статистичний зріз Америки Бібліотечної. А за ним - не тільки соціальний портрет сучасної публічної бібліотеки, але й тренди на майбутнє. Вчимось?

середа, 20 червня 2012 р.

Бібліотеки починають і ... програють



Знову принесла радість вболівальникам наша футбольна команда. Цього разу вона принесла радість британським вболівальникам:-(.  Ну що ж, наші таки програли й вилетіли. Жаль. Але грали достойно, еге ж?
Все ще достойно "грають" й бібліотеки на ринку "випозичання книжок".  Але з появою е-книг, на жаль, поки впевнено крокують до лав запасних. Е-книжку можна не лише легко зкачати на шару купити, але й досить легко позичити у видавця чи книгарні. І не лише у нас. Погляньте  ось на цього лідера на ринку випозичання підручників: Chegg.  
Вже давно підраховано, що середньостатистичний студент американського вишу витрачає за рік до $1000 на придбання підручників.  Chegg дозволяє скоротити ці витрати вдвічі, позичаючи підручник на семестр за півціни, потім книгу треба повернути. У термін до 20 днів навіть можна повернути повну вартість (мінус витрати на пересилання). Лише за один місяць навчального року цей нехитрий бізнес приносить кампанії біля $150 млн. Ну, ясна річ, бізнесмени не проспали появу е-книжок.  Переваги користування е-підручниками зрозумілі: закладки, нотатки, виділення тощо. От погляньте:

А що пропонують бібліотеки?

понеділок, 18 червня 2012 р.

Наша ціль - рік 2020!

На нещодавній конференції Nordbib Conference 2012 з питань відкритого доступу в Копенгагені було озвучено цілі Європейського Союзу:  60% публікацій у відкритому доступі до 2016, й 100% - до 2020! 
 Нагадую: нині у відкритому доступі все ще лише трохи більше 25% наукових публікацій.

Бібліотечна кулебяка

"...обобрав со щуки мягкое тело, изруби его и свари в воде с солью и перцем; потом пожарь луку в масле и смешай с тельным. После сего разсучи тесто лепешкою, клади на нее сперва тельное, а сверху оного несколько ломтиков семги, и завернув оною лепешкою оную начинку четвероугольно, посади в печь, а после вымажь маслом...."

Смачного!  І не питайте мене, чого це раптом на бібліотечно-орієнтованому блозі мене "занесло" покуховарити! Бо не мене. А колег з Білорусі. "Історія в рецептах"  - проект портала  TUT.BY та  Центральної наукової  бібліотеки ім. Якуба Коласа Національної академії наук Білорусі.  Ініціатори проектору впевнені, що "одним из пластов мировой культуры является и кулинарное искусство, нашедшее отражение в уникальных изданиях, хранящихся в фондах библиотеки", а знайомити читачів з кулінарними шедеврами планується в таких рубриках: "листая старинные поваренные книги; традиции белорусской кухни; популярное домоводство на рубеже XIX и XX веков; советская кухня: блюда со вкусом ностальгии". Про назву останнього розділу я би подискутувала, жодної ностальгії "совєтська" кухня у мене, наприклад, не викликає, хіба що інсталяція порожніх полиць в гастрономах...
Поза тим, новий  бібліотечний сервіс міг би бути таким:  "зіграємо в футбол в бібліотеці" "готуємо в бібліотеці":-)

субота, 9 червня 2012 р.

#crimea2012 : "И был вечер, и было утро: день шестой"


Ну що ж, професійна програма завершена.Як завжди, "лакуни" у планованій програмі: кудись не встиг, щось перенесли, натомість щось з незапланованого, зустрічі з старими друзями...  Підсумки підведені.  Нагороди вручені. Серед "наших" спеціальні нагороди Конференції отримали УБА, В.С.Пашкова, Н.Богза, В.Дригайло, О.Лугова. Містер та Місіс Конференція обрані ("наших" нема). Банкет й фейверк на завершення. Оргомітет ще лишається, "наказание невиновных, награждение непричастных" серед своїх попереду? А всі інші пакують валізки, особливо сміливі кидаються наостанок у холодні хвилі або допивають новосвітське шампанське.  До побачення, Крим-2012. До зустрічі на 20-й ювілейній наступного року.
 "И был вечер, и было утро: день шестой..".

четвер, 7 червня 2012 р.

#crimea2012 : день четвертий. "Облака - белогривые лошадки"

Я нині на секції "Використання інтернет-технологій в бібліотечно-інформаційній практиці". І навіть у якості співмодератора, разом з М.Гончаровим та О.Скалабаном.
Тренди : Інтернетизація "шагает по планете", а також планшети, мобільні технології, електронні бібліотеки, і , звичайно ж хмарні технології.
NB:  Вікіпедія нагадує: "Хмарні обчислення (Cloud Computing) — це модель забезпечення повсюдного та зручного доступу на вимогу через мережу до спільного пулу обчислювальних ресурсів, що підлягають налаштуванню (наприклад, до комунікаційних мереж, серверів, засобів збереження даних, прикладних програм та сервісів), і які можуть бути оперативно надані та звільнені з мінімальними управлінськими затратами та зверненнями до провайдера"
Вже ряд комерційних кампаній обіцють золоті гори пухнасті хмари (приватні чи публічні, до вибору, до кольору) тим, хто наважиться віддати на аутсорсинг свої дорогоцінні ресурси. Вам не треба тримати айті штат, піклуватися про безпеку, слідкувати за софтом, боятися затоплення-пожежі-цунамі-торнадо і т.д., і т.п. Що в сумі виходить начебто дешевше, а головне надіійніше. Бібліотекам пропонується скоріше поки "шматок слона" хмарних технологій: IAAS - інфраструктура як сервіс. Бібліотекарі підозріло  поки, питання лише  "чем докажете", або як довіряти й довірити найдорожче комусь?  Хоча, вчора на Нейконі Кузнецов сказав, що поки не вдалось йому в Москві знайти датацентр, який би відповідав всім вимогам для національного  архіву періодики. Що ж, розвиваємось. В одному з слайдів нині цікаве порівняння розвитку ІКТ технологій з розвитком автомобілебудування, коли ніхто на початку минулого вже століття не вірив в успіх, і популярність ("коні були, є і будуть!"), а інженери на Фордіввських заводах кілька перших років передбачали батіг в якості додатку до авта.:-) Тож, певно прийшов час. Поки поганяємо самі, і скоріше на волах, а не на конях. Час придивлятися до "хмарок". От таке.
Що ще? Наукова е-бібліотека eLibrary.ru почала продавати навіть окремі статті, а не тільки журнали. І працювати з приватними передплатниками.
Цікава прeзентація про SerialsSolution: ще один (вчора був EBSCO Discovery) софтик для управління е-ресурсами.  
Да, моя презентація сьогодні, звичайно, про Відкритий Доступ вже тут
Хто забув підписати Кримську Декаларацію Відкритого Доступу?
Далі буде.

середа, 6 червня 2012 р.

#crimea2012 : день третій. "Вони і ми: поруч чи разом"

Конференція вирує, а  +13 в морі сприяють майже 100% відвідуваності секцій-круглих столів:-). Я сьогодні на Дні NEICON, основного російсього консорціуму бібліотек-передплатників е-ресурсів. Відкрив це одноденне засідання під поетичною назвою ""Вони і ми (бібліотекарі та видавці): поруч чи разом"  виконавчий директор Консорціуму пан О.Кузнєцов, який перемежаючи презентацію цікавими картинками з творчости Копейкіна і Лобанова,  розповів про проекти Консорціуму. Основний: за симпатичним контрактиком на один мільярд рублів з російським Мінобром (Мін-вом освіти і науки РФ) буде створено національний архів наукової періодики. На власній платформі, на власних серверах. З контенту: вже прикупили глибокі (від першого числ) архіви 8  провідних видавців (Cambridge UP, IoP, Science та ін.) Але дивно, що в якости платформи чомусь обрали ..DSpace (обізвавши його чомусь канадійським:-), і що збираються прикрутити в якости лінк резолвера ще не ясно. Зовсім туманно у цьому випадку, як забезпечать навігацію-лінки-контентний пошук та інші необхідні речі. Поза тим, планують прикупити чи домовитися і з російськими видавцями, вже є перші ластівки, тож російський електронний "кіоск Союзпєчаті" теж буде.  Чому архіви? Ну, неначе вони продовжують бути актуальними у 30% випадків для всіх наук, і навіть до 20% у фізиці. Пропонується також Elpub.ru  в якості платформи для створення рецензованого журналу. Ну що ж пєсня не нова: в світі є PORTICO, наприклад, чи інші подібні.
Про діяльність Консорціуму й різні його активності розповідали ще Ірина Разумова  (грант (80 млн.рублів) Мінобрнауки РФ на передплату ресурсів  для 700-800 університетівв-НДІ, розподілено за принципом "Хто більше передплачує сам, той отримає найбільшу квоту на обрані ресурси,  бо справедливости в житті немає":-),  Вікторія Разіна, Світлана Петрова: навчальні програми, бібліометрія й наукометрія, проекти передплати й оцінки ресурсів тощо. Цікаво про різні наукові рейтинги: середній індекс цитування організації як  сума індексів цитування всіх співробітників за отанні 5 років, ділена на кількість наукових співробітників  в організаці.. Рейтинг патентний: кількість ПРОДАНИХ  патентів в галузі за 5 років, теж ділено на кількість наукових співробітників організації. До важливих показників:  кількість публікацій в галузі які увійшли в в число найбільш 200 цитованих робіт І т.д. Про це і багато більше неначе в книзі, яку коротко презентував Кузнецов ( С. В. Бредихина, А. Ю. Кузнецова "Методы библиометрии и рынок электронной научной периодики").
Програму продовжили "вони", тобто видавці-провайдери: від Elsevier, Sage, EBSCO, IoP, OUP і т.д. Особливо нового для нас нема. Хіба про все більше сервісів -застосунків для оптимізації роботи дослідника (skivers application) , аналізу інноваційності досліджень ( illumine 8) (з ким співробітничати, які потенційні проблеми  та  ризики, дослідити тенденції і перспективи,  оцінити технології і методи, порівняти організації-людей- підходи-продукти, і т.д.)   Нові (для мене) цікаві продукти:  Brain navigator для нейрохірургів (Elsevier),  Nazmat navigator, Oxford scholarship, Oxford medicine online, Oxford law online, New Oxford competition law і т.д. Звичайно ж, представнике EBSCO розповів про EBSCO Discovery,  його якісні критерії : масив проіндексованих ресурсів, якість метаданих (предметизації), яксть алгоритму оцінки релевантності, швидкість обробки запитів, можливість підключення локальних е-ресурсів, єдине пошукове вікно. Ця система має найбільш повний охват видавництв, ніж в будь-якій інший системі такої лінійки. До речі, Могилянка тестує зараз цей продукт, з головної сторінки можете спробувати його і ви.
Ну, і last but not the least! Знаменитий "адепт "бібліометрії Володимир Післяков, Московська Вища школа економіки: на цей раз не дуже цікаво, телеграфним стилем про результати своєї НДР про рейтинги цитування російських дослідників.Дізнались, в яких журналах, і в яких видавництвах найбільше російських високоцитованих статей ( Ellsevier (238), далі APS, Nature, Wiley, Springer). "Петька, приборы - Восемь!!-Что восемь? -А что приборы?" Ну, єдине, НДР фінансована знову ж таки державою, не жаліють коштів платників податків на бібліотечні проекти... Завершила не менш легендарна Катя Полнікова, Санкт-Петербурзький державний ун-т: Бібліотека має змінюватися, а е-ресурси та сервіси навколо них цьому сприяють.Не сперечаємось?:-)Далі буде!
PS/ До новин на завершення: Петицію  Президенту США на підтримку вільного доступувчора підписало 25 тисяч осіб! .

вівторок, 5 червня 2012 р.

#Crimea2012 : день другий

"Бачити легко, важко передбачати"
                                                    (Б.Франклін)

Цікавий проект презентували сьогодні російські колеги. Майже наша "Бібліотека 21", але вже втілена у наукову розробку і досить швидко розвивається... Одним словом, така історія: якось підозріло майже в один й той же час президентам двох сусідніх держав (точно на  якому самміті одну й ту ж презентацію бачили)  прийшо в голову:  створити вільний доступ громадян до всіх фондів бібліотек. Причім чіткої цілі чи розуміння, що мається на увазі під словами "вільний доступ" або  "до всіх фондів" висловлено не було. Тож приблизно за одним сценарієм в Україні "народився" проект "Бібліотека 21", оформлений в Державну програму. Як рухається проект, ми з вами знаємо, або думаємо, що знаємо. У росіян - теж фактичнов в Державну (Федеральну) програму, але якось прозоріше, а головне чіткіше.  Мін-во освіти й науки Росії  оголосило конкурс, і вже 30 вересня 2011 р. контракт на проект "Створення інформаційної системи доступу до каталогів бібліотек сфери освіти й науки як єдиний інтернет ресурс" (за точність назви не ручаюсь, вибачайте, але десь близько) було підписано. Бюджет проекту - 150 мілйонів рублів.  Головним виконавцем цього трирічного проекту стала ДПНТБ Росії. Серед вимог замовника: портал має бути платформі програмного забезпечення з відкритим кодом, тож, багатолітні напрацювання цієї книгозбірні з ИРБИС впровадити в цей проект не вдалось. Уточнена ціль проекту все ж така:  створення уніфікованого зведеного каталогу- єдиної точки доступу -  до бібліографічних метаданих 750 провідних університетів чи наукових інституцій Росії, а у  випадку існування повного тексту й до нього.  Зрозуміло, що найважчим виявляється забезпечення інтеграцї, адже е-каталоги різних бібліотек будувались в різний час, на різних платформах,різному  розумінні стандартів...
Одним словом, вже зроблено: технічне завдання, ескізний проект -макет системи (на 21 бібліотеку), значна організаційна робота (проектний офіс презентував теж сьогодні свою роботу, я щиро позаздрила...). Цього року планується  підключення 150 бібліотек, і в травні 2013 - 750 бібліотек Росії фактично презентуватимуть освітній та науковий ресурс країни  на цьому єдиному порталі. Крім основного завдання навігації по науковим та освітнім ресурсам, портал реалізує додаткові сервіси: антиплагіат, аналіз статистики використання тощо. Адреса проекту тутка!  От такий проект. Дискутуємо? У мене купа питань...  
  

#Crimea2012 : день перший

Необачно пообіцяла дописувати вам, шановні, а часу на писання тут не дуже. Тому поки телеграфним твіттерівським стилем,
Тож: 4 червня 19-а  Міжнародна Конференція "Крим 2012: Бібліотеки та інформаційні ресурси у сучасному світі науки, культури, освіти і бізнесу” – найважливіший світовий професійнтй форум для бібліотекарів та видавців, дослідників та викладачів, музейних та архівних працівників, представників бізнесу, права, закладів науки, культури та освіти ВІДКРИЛАСЬ!!! Гіп-гіп Урра! Респект невтомному Голові Оргкомітету проф.Я.Л.Шрайбергу!   


Відкриття зранку вітав "надежды маленький оркестрик"!
А ввечері ось така театральна імпреза, я б сказала "Олександр Перший і всі-всі".

Ну, а найцікавіше за сьогодні в професійній програмі, безумовно, головна доповідь Я.Шрайберга. Нема сенсу переказувати все, сподіваюсь, скоро виставлять у відкритому доступі (тим більше що Кримську декларацію Відкритого Доступу ми таки пустили в світ сьогодні!). Загальні враження: як завжди ретельно простежені тренди й наріжні камені сьогодення бібліотечно-інформаційного: авторське право, електронні книжки і е-читання, молодіжна цифрова культура, мобільні бібліотеки, нові сервіси, роль бібліотекаря...В цілому: формування майбутніх бібліотечно-інформаціних інфраструктур для людей, які народились в цифрову епоху.  І все з цифрами і цікавими прикладами, перемежоване численними цитатами (Бредбері, Борхеса, Брюсова, Боярського, М.Фрая, В.Вишневського і т.д.: "Є злочини гірші , ніж спалювати книжки: не читати їх","Стройные ряды стеллажей с книгами  — самая умиротворяющая разновидность бесконечности" etc. )та  уривками з фільмів-аніме й  іншими "шутками-прибаутками" . Ну, не обійшлось й без  його власних вже "нєтлєнок", на кшталт "Якщо у нас така благородна професія, і як казав Борхес "Бібліотека - це рай", то там ми з вами всі і зустрінемось...":-) І поетичне: "Світ на краю цифрового провалля", або футуристичне "Якщо бібліотекам лишити тільки гуманістичну місію (тобто не бігти за паровозом інформатизації), то вони швидко опиняться за межою інформаційного суспільства. От хай там собі гуманізують..."  
А ще сьогодні відкрилась виставка. А ще почали працювати цікаві секції, а ще... Але про це вже як мінімум  завтра. Спатоньки. Добраніч! 


пʼятниця, 1 червня 2012 р.

Кримська Декларація Відкритого Доступу

Понеділок починається в суботу. 

З першим днем ЛІТА всіх! А я завтра - на Кримську конференцію! Сподіваюсь, Інтернет працюватиме, тож обіцяю знайомити з новинами. Програму вже гортали?
Перші конференційні здобутки озвучені будуть лиш  в понеділок, на урочистому відкритті, але для вас, шановні читачі мого блогу, вже зараз ось таке. Пропонується прийняти ось таку спільну Кримську Декларацію Відкритого Доступу:


Кримська Декларація Відкритого Доступу

Ми, учасники 19-ї Міжнародної Конференції "Крим 2012: Бібліотеки та інформаційні ресурси у сучасному світі науки, культури, освіти і бізнесу” – найважливішого світового професійного форуму для бібліотекарів та видавців, дослідників та викладачів, музейних та архівних працівників, представників бізнесу, права, закладів науки, культури та освіти, підтримуючи Ініціативу Відкритого Доступу та принципи свободи доступу до інформації, заявляємо
Відкритий доступ до наукової інформації  - основа  сучасного Інформаційного Суспільства і Суспільства знань, розвитку науки, освіти, культури в глобальному світі.
Відкритий доступ до наукової інформації, як найважливіша умова інтеграції до світової наукової спільноти, особливо актуальна для науковців країн, що розвиваються та нових незалежних держав, де довгий час існували і продовжують існувати інформаційні бар’єри.
Ми з тривогою констатуємо факти обмеженого доступу до наукової інформації через бібліотеки у зв’язку з високими цінами на наукову літературу, особливо на наукові журнали, і неможливістю купувати та передплачувати усе необхідне, аби задовольнити потреби користувачів.
Ми з тривогою констатуємо факти обмеженого розповсюдження результатів наукових досліджень за традиційної моделі наукової комунікації, особливо в нових незалежних державах.
Ми упевнені в тому, що модель Відкритого Доступу (шляхом створення та використання відкритих наукових журналів та інституційних тематичних репозитаріїв) – не тільки успішний шлях наукової комунікації, але й найважливіша умова підвищення наукової, соціальної та економічної значущості наукових досліджень, розвитку колабораційних досліджень, інтеграції світової академічної спільноти.
Ми підтримуємо відомі ініціативи та міжнародні проекти Відкритого Доступу: зокрема, Будапештську та Берлінську декларації, заяви  IFLA, коаліції SPARC, асоціацій та програм LIBER, EiFL, COAR, OASPA, Асоціації Європейських університетів та ін.
        Ми звертаємось до дослідників  усіх країн із закликом розміщувати результати своїх досліджень (статей, звітів, дисертацій і т.д.) у відкритих наукових журналах та інституційних або тематичних репозитаріях.
Ми звертаємось до університетів та інших дослідницьких інституцій із закликом розвивати інституційні політики та стратегії відкритого доступу до повних текстів рецензованих наукових результатів (через відкриті наукові журнали та інституційні репозитарії); сприяти вільному використанню такої інформації для наукової та академічної діяльності.
Ми звертаємось до видавництв академічних журналів ставитись із повагою до авторських прав та не перешкоджати розміщенню вченими у відкритому доступі власних постпринтів без обмежень чи з мінімальним періодом ембарго.
Ми звертаємось до бібліотек із закликом популяризувати відкритий доступ серед користувачів. Університетських та академічних бібліотек ініціювати створення та розвиток інституційних та тематичних репозитаріїв як джерел забезпечення відкритого доступу до наукових матеріалів та сприяння підвищенню престижу університету чи наукової спільноти, забезпечення архівування й збереження наукових публікацій, гарантії їх незмінності. Публічних бібліотек забезпечити професійний пошук наукової інформації у відкритому доступі, ініціювати створення репозитаріїв місцевих громад. При створенні репозитаріїв, враховувати найкращий міжнародний досвід, інтероперабельність, сумісність з OAIPMH-протоколами.
Ми пропонуємо створити в якості одного з можливих кроків Кримський репозитарій  Відкритого доступу з використанням потенціалу Державної публічної науково – технічної бібліотеки Росії, Національного Університету «Києво – Могилянська академія» та Кримської республіканської установи «Універсальна наукова бібліотека ім. І.Я. Франка». Включити до його складу не лише праці усіх Кримських конференцій, але й публікації усіх бажаючих учасників Кримської конференції.

Для тих, хто буде в Криму, можна підписати під час Конференції. Хто не зможе, можна тут . Зауваження, пропозиції приймаються!!!