середа, 29 лютого 2012 р.

Знайомтесь: DOAB

"Писать о феврале навзрыд" лишилось всього лише кілька годин. А завтра - В-Е-С-Н-А!!!  Вітання всім!
Аж останній день зими 2012 таки увійде в історію, бо нині в Гаазі  OAPEN  оголосив: створюється Директорія Книжок Відкритого Доступу - DOAB  (Directory of Open Access Books). Про подібний сервіс для журналів - DOAJ всі знають, сподіваюсь. DOAB так само слугуватиме брамою доступу (з пошуковими функціями, звісно, метаданими та іншими "комбайновими"перевагами) до повних текстів наукових монографій, розміщених на сайтах видавництв чи інституційних репозитаріях. Серед перших очікуються видавництва - члени OAPEN Library (Amsterdam University Press, Göttingen University Press, Open Humanities Press, MPublishing, Athabasca University Press).Обіцяють, що бета-версія сервісу ось-ось вже буде доступною. Ну що ж, будемо слідкувати, чекаємо з нетерпінням! Сподіваємось, що можна буде стягти ще й записи  собі в каталог...

понеділок, 27 лютого 2012 р.

Британські дисертації у вільному доступі

Чи доступні британські докторські дисертації у відкритому доступі, з яким періодом ембарго, чи всі представлені у British Library’s electronic thesis service -EThOS, як розвиваються відповідні політики університетів, які метрики використовуються, про плагіат як бар'єр до  розміщення  .- про це і багато більше - в   опублікованому щойно звіті "Electronic Doctoral Theses in the UK" (A comprehensive report on policies, practices, and barriers to Open Access of doctoral theses in the UK, released by the UK Council for Graduate Education). Вузлик на пам'ять.

пʼятниця, 24 лютого 2012 р.

Е-бібліотеки: "всякие нужны"?


"Скромненько" так, аж захоплює подих від "креативності": ну нащо авторам книжок гонорари, ну нащо журнальна модель публікацій взагалі,(морочитись з рецензіями та іншою "єрундою"), ну нащо університетам будувати власні репозитарії чи електронні бібліотеки, ну нащо кошти державні вкладати в Бібліотеку 21... Просто податися на конкурс: "Україно-російська електронна бібліотека "ЛІб" оголошує конкурс на надання своїх площ для розміщення підручників і навчальних матеріалів навчальними закладами України" . І якщо Вам (Вашому університету) "страшенно пощастить", то "Переможець отримає право до 30.03.2014 року безкоштовно розміщувати необхідну навчальну літературу для забезпечення ефективного навчального процесу, публікувати наукові статті та дослідження". "Грузите апельсины...". Склад Конкурсної Комісії, що розглядатиме Вашу заявку, не розголошується... Зворушує питання анкети (для університетів!): " Чи є в вашого учбового закладу власний сайт?" Право!!! Віват, Бібліотека ЛІБ! "Не надо оваций!"

четвер, 23 лютого 2012 р.

Скасовано тендер на книжки та передплату періодики!

Нарешті!   ЗАКОН УКРАЇНИ "Про внесення змін до статті 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (щодо придбання документів для бібліотечних фондів)"!

Законодавчим актом встановлено не поширювати дію Закону "Про здійснення державних закупівель" на випадки, якщо предметом закупівлі є "книги, періодичні видання та інші документи на паперових та електронних носіях інформації для поповнення бібліотечних фондів"!

22 лютого  Верховна Рада ухвалила у першому читанні та в цілому Проект Закону про внесення змін до статті 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (щодо придбання документів для бібліотечних фондів) (р.н.1915), поданий народними депутатами Миколою Томенком та Ігорем Єреськом («за» проголосувало 342 народних депутати).

Джерело

середа, 22 лютого 2012 р.

Вернадка в хмарах

Звідси: " ...вибір НБУВ програмного комплексу Open Journal Systems (OJS) з метою реалізації ядра нової технологічної платформи для проекту «Наукова періодика України». Таке рішення передбачає набір інструментальних засобів, необхідних для забезпечення технологічного супроводу повного циклу публікації наукових журналів та подальшого використання електронної бібліотеки періодичних видань. При цьому НБУВ як генеральному технологічному інтегратору проекту належить виконати функцію основної «хмари», яка здійснює в масштабах країни програмно-технологічний супровід науково-видавничої та бібліотечно-інформаційної діяльності, а також виступити в ролі «хмарного» сховища даних".
    І все ж питання, навіщо платформа Open Journal Systems лише як сховище? "Обрізати" навпіл весь функціонал журнального циклу (завантаження автором рукопису статті, автоматичне надсилання рецензенту (-там), редагування, уточнення, зрештою публікація...)? Як сховище можна було би взяти DSpace чи EPrint, чи Fedora? Або як спонукання редакцій журналів використовувати Open Journal Systems?

вівторок, 21 лютого 2012 р.

"Збагачені публікації" в OJS

Гарна новина сьогодні від Kuil, van der Annemiek з SURFfoundation: відомий журнальний софт Open Journal Systems "прикрутив" до системи плагіни для створення "збагачених публікацій" (Enhanced Publications) . Як ми розуміємо,  новітні технології дозволяють "збагатити" наукову статтю, яка тепер не лише текст з описом результатів дослідження, але і набір додаткових даних, які дозволяють дослідникам детальніше презентувати власне хід дослідження, а читачам прослідкувати хід його виконання, переглянути різні моделі, алгоритми, зрештою програмні продукти, які були задіяні, відео чи аудіо тощо. Проект "Збагачені журнали: це легко" ( The Enhanced Journals…Made Easy), фінансований  SURF, якраз і забезпечив тестування втілення ідеї "збагачених" публікацій для журналів відкритого доступу  на платформі  Open Journal Systems, яка нині використовується вже для понад  10,000 журналів. Отож, автори та редактори журналів на платформі OJS зараз можуть легко (автоматично) додавати дані до статей, створювати додаткові метадані тощо. Тестування нових можливостей відбулось поки для двох журналів: 
 • Journal of Archaeology in the Low Countries ( Amsterdam University Press (AUP)
International Journal of the Commons (UBU/Igitur Publishing).
Більше інформації тут
            Хтось зустрічав "збагачену" публікацію у якому вітчизняному мурз часописі?  

понеділок, 20 лютого 2012 р.

Обов'язковий примірник - бібліотекам!

Затверджені поправки до Закону України «Про обов’язковий примірник», якими вводяться штрафні санкції за ненадання обов’язкового примірника! Див. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо доставляння обов’язкового безоплатного примірника документів, зокрема: "  Недоставляння або порушення строку доставляння обов’язкового безоплатного примірника документів - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб, фізичних осіб - підприємців від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян". Сподіваємось, це поліпшить ситуацію з гарантованим отриманням обов'язкового примірника бодай національними бібліотеками! Передайте видавцям, а якщо Ваша бібліотека випускає сама якісь посібники-покажчики, подбайте про їх  відсилання до зазначених Законом центрів. Щоб не сплачувати штрафи  зберегти друковане Слово для майбутніх поколінь!

неділя, 19 лютого 2012 р.

Ідеальні книгарні

 Книгарня в церкві? в  театрі?  чому б і ні, якщо за справу беруться справді закохані в Її Величність Книгу майстри. Які переконані: "книгарня - не лише стелажі з книжками. В першу чергу, це - особлива атмосфера інтелігентності, причетності  до таємниць книг та покою.  Приходити в книгарню - особливий ритуал, якій так цінують ті, для кого важливі паперові видання з їхнім власним запахом та тактильними відчуттями". Тому власники книгарень намагаються зробити свої магазинчики неповторними!. Дивіться всі 20 найкрасивіших книгарень світу. Використовуємо ідеї!

Бібліотека VS Інтернет


Ось такі  "впізнавані" реклами читання та  бібліотеки запропонували наші заокеанські колеги з Публічної Бібліотеки Мілуокі (США).  Майже соціальні закладки YouTube, Facebook та Twitter, але з бібліотечно-книжковими закликами, було створено внаслідок рекламної кампанії (з "скромним" бюджетом 39 тис.доларів), щоб повернути молодь, передусім, із віртуальних просторів реалій книжкових.  Використовуйте!  

субота, 11 лютого 2012 р.

Український CLOCKSS: помріємо?

Невже я Вам нічого не розповідала про проект CLOCKSS? (Controlle for Lots of Copies Keep Stuff Safe) - неприбутковий проект - ініціатива провідних видавництв та бібліотек світу у спільному збереженні на незалежній площадці та довготривалому зберіганні наукових журналів (останнім часом і е-книжок та інших цифрових документів). Час від часу якесь сумлінне видавництво повідомляє:всьо, "товарищи-ученые, доценты с кандидатами", сайт журналу закривається, архів журналу тепер тут, на CLOCKSS. От, щойно The American Medical Association таке анонсувала для 2 журналів "Archives of Family Medicine" та “JAMA Français”.... Нашого контенту там вже теж трохи є,але не від бібліотек чи видавництв, East View постаралось і стало першим агрегатором, яке архівує в CLOCKSS відповідний україномовний контент. .
Участь в цьому гуртку "зберігачів" наукової інформації - небезкоштовна, і для видавців, і для бібліотек. Деталі на сайті, але ціни помірні дійсно Ідея ж дійсно класна! Подумалось, а може ну його з цією ідею українського безкоштовного Web of Science на базі порталу "Наукова періодика України". Може взяти за модель CLOCKSS? Чи Вернадка б просто вступила в CLOCKSS з усіма нашими журналами? Га? Максим Стріха, до речі, збирає на 29 лютого обговорення щодо українських наукових журналів, може запропонувати?

пʼятниця, 10 лютого 2012 р.

Читаємо!

"Труднее всего предсказать чье-либо прошлое" (Станислав Ежи Лец)

А Ви прочитали всі Найкращі твори останніх двох століть: вибір авторитетних письменників? 

Десять найвизначніших літературних творів ХХ століття:

«Лоліта» — Володимир Набоков;
«Великий Гетсбі» – Френсіс Скотт Фіцджеральд;
«У пошуках втраченого часу» – Марсель Пруст;
«Улісс» – Джеймс Джойс;
«Дублінці» – Джеймс Джойс;
«Сто років самотності» – Габріель Гарсіа Маркес;
«Шум і лють» – Вільям Фолкнер;
«На маяк» – Вірджинія Вульф;
«Повне зібрання оповідань» – Фланнері О’Коннор;
«Бліде полум’я» – Володимир Набоков.

Десять найвизначніших літературних творів ХIХ століття
«Анна Кареніна» – Лев Толстой;
«Мадам Боварі» – Гюстав Флобер;
«Війна і мир» – Лев Толстой;
«Пригоди Гекльберрі Фінна» – Марк Твен;
Оповідання Антона Чехова;
«Міддлмарч» – Джордж Еліот;
«Мобі Дік» – Герман Мелвілл;
«Великі надії» – Чарльз Діккенс;
«Злочин і кара» – Федір Достоєвський;
«Емма» – Джейн Остін.

Десять авторів за кількістю творів, що потрапили у «топи»
Вільям Шекспір – 11
Вільям Фолкнер – 6
Генрі Джеймс – 6
Джейн Остін – 5
Чарльз Діккенс – 5
Федір Достоєвський – 5
Ернест Хемінгуей – 5
Франц Кафка – 5
Джеймс Джойс – 4
Марк Твен – 4
Десять найвизначніших письменників усіх часів (за загальною кількістю набраних очок)
Лев Толстой (327);
Вільям Шекспір (293);
Джеймс Джойс (194);
Володимир Набоков (190);
Федір Достоєвський (177);
Вільям Фолкнер (173);
Чарльз Діккенс (168);
Антон Чехов (165);
Гюстав Флобер (163);
Джейн Остін (161).

четвер, 9 лютого 2012 р.

Студенти візьмуться за Вікіпедію?

Як тільки добра воля волонтера-експерта обернеться обов'язком, нехай і студента престижного університету, як на мене, прощавай якість...  І так ту Вікіпедію критикують на всіх перехрестях...  Ех,  а можна ж було якось інакше, ніж таке :в ун-те Т.Шевченка "обсуждается проект введения альтернативы стандартным рефератам - написание статей в украинский сегмент интернет-энциклопедии Википедии". Єдине з чим погоджуюсь: "бессмысленное, по сути, написание бесконечных рефератов превращается в полезный и конструктивный процесс".  Може би якось інакше примусити студентів "конструктивно мислити"? 

середа, 8 лютого 2012 р.

Як покращити доступ до знань в Європі

Всі чули про ініціативи чи гасла Євросоюзу, зокрема, ЄС як "Інноваційний Союз", "Цифрова агенда для Європи", Європейська Дослідницька площина  (ERA)?  Дбає, дбає матінка-Європа про науку, а відтак, і про розповсюдження-збереження результатів наукових досліджень. Читайте: Європейська Комісія оприлюднила звіт опитування "Наукова Інформація в Цифрову Епоху" (Online Survey on Scientific Information in the Digital Age). 1140 відповідей експертів (урядовців, дослідників, видавців, бібліотекарів  і т.п.) з 42 європейських країн. Намагались з'ясувати: як покращити доступ до знань, і що не менш важливо, збереження знань на теренах Європи. Серед важливих пропозицій: 83 % респондентів називають прийняття відповідних політик на рівні ЄС, а  86 % - розвиток мережі репозитаріїв... Печально, що з доступом до наукової інформації, виявляється, проблеми не лише в пострадянських країнах: 84 % європейських респондентів вказують, що МАЮТЬ подібні проблеми. 89% -жаліються на високі журнальні ціни, 85% - обмежені бюджети бібліотек. 90% респондентів підтримують ідею вільного доступу до результатів досліджень, фінансованих публічними коштами, а те що відкритий доступ покращує наукові комунікації в цілому, погоджуються майже всі респонденти (91%).... Ще багато цікавого і корисного. Раджу!     

понеділок, 6 лютого 2012 р.

"Кто не верит в чудеса, скажет: Nevermore!"

Ну от, зимно, холодно, сумно. До найближчого свята аж цілий тиждень.А до Весни - й взагалі... На роботі купа невирішених проблем-напіввирішених справ-витрачених нервів. І теж холодно:-(  Аж тут ввечері несподіваним "бібліогопачним" сюрпризом: опа!  "віртуальний флеш-моб. Мені передали естафету, то ж тепер моя черга, тримайте! "
Отож, тримаю! Передаю! І за процедурою: 
1. Дякую, PNB!  Вітання й подяка за "Бібліотечний гопак"!
Не сподівалась, що потраплю колись ще й в в категорію "чудо":-)  І Вас з тим же!
2.Передаю естафету іншим українським блогам, в які зазираю:
- Блог пані Наталі Библиотека без барьеров
- Блог пані Юлії Бібліотечний гопак

2. "Семь вещей о себе" ( гмм, а чому тільки сім?:-) - ну, ні, не так одразу:-)  "Во всем надо соблюдать меру, даже в скромности":-) 
Всім добраніч!

неділя, 5 лютого 2012 р.

Культура та економіка в епоху Інтернет

Культура та Економіка в епоху Інтернет (Culture and the Economy in the Internet Age) - нова книга від  Philippe Aigrain, (with contribution of Suzanne Aigrain) щойно вийшла в університетському видавництві Амстердаму і вільна до розповсюдження!  Вільне розповсюдження контенту, особливо, "творчого" - музики, фільмів і т.п. -в інтересах суспільства та сприяє збагаченню культурної економіки, вважає автор і коментує це в книзі. Якби хтось переклав тим, хто закрив всенародно улюблений файлообмінник:-) .  . 
Завантажуйте і собі, і в свої каталоги для читачів, розповсюджуйте!  Дозволено ліцензією Creative Commons.

субота, 4 лютого 2012 р.

Сприяємо адитивності!

"— Чтение детерминирует вербальную аддитивность.
Баста поперхнулся Кока-Колой, которую только что глотнул из бутылки.
— Что? — проговорил он, откашливаясь.
— Вербальную аддитивность, — деловито повторил Плосконос, листая книгу. — Увеличивает словарный запас.
— Что? — Тупо переспросил Баста, изумлённо уставившись на приятеля.
— А, ничего, — отмахнулся тот и поднялся со скамьи. — Тебе это всё равно не грозит, ты не читаешь."

пʼятниця, 3 лютого 2012 р.

"Жадібність - шлях в нікуди"!

"Як тільки я знайшов всі відповіді, змінились всі запитання" (П.К.) 
За завірюхою справ пропустила атракційне закриття ex.ua та "наш ответ Чемберлену" , як і інші наступи (SOPA, PIPA etc.) на "вільний доступ до інформації". І хоч, "мы чтим уголовный кодекс!", кілька фідбеків не можна оминути.: Улюбленець багатьох читачок публічних бібліотек і відомий бразильський письменник Пауло Коельйо приєднавсь до проекту торрент-порталу The Pirate Bay, й надав для безкоштовного зкачування з файлообміннику декілька своїх книжок: "Прошу , завантажуйте мої книжки безкоштовно, а якщо вони вам сподобались –  купуйте паперові версії! Це спосіб показати (медіа) індустрії , що жадібність – шлях в нікуди"! ... Підпис у цьому зверненні: "З любов"ю, Ваш пірат П.Коельо". 

четвер, 2 лютого 2012 р.

Скільки коштує публікація у журналі відкритого доступу

Два дні семінару, змерзли трохи, але, здається було цікаво. Всім хто був: СПАСИБІ! Потроху викладатиму презентації й коментарі. Фото вже тут
А нині: - Гостьовий пост від І.К. на одне з питань, що обговорювалось: скільки коштує публікація у журналі відкритого доступу, або про страшилки про тисячі доларів, що стягають з бідного дослідника, і як можна цього уникнути.  Про це ми колись вже говорили.І ще тут. Отож: 
" Традиційна модель видання наукових журналів ґрунтується на покритті витрат шляхом передплати і, відповідно, обмеженого доступу до повнотекстових публікацій.  Журнали відкритого надають безплатний доступ до повнотекстових статей і відшкодовують свої витрати іншими шляхами (див. Income Models for Supporting Open Access). Одна з таких моделей – плата за обробку статті, яку вносить організація, в якій працює автор статті, або, рідше, автор. Таку модель застосовують небагато видавців журналів відкритого доступу, наприклад, 73% журналів, які видають наукові товариства та організації, не вимагають плати за обробку статей (див. Open access journals from society publishers. (Українські - також, можливо, окрема історія з аспірантськими статтями - Т.Я.). Низка наукових організацій, які фінансують наукові дослідження, дозволяє використовувати їхні грантові кошти на покриття витрат на публікацію у комерційних журналах відкритого доступу (наприклад, Сьома Рамкова Програма ЄС (див. 'paid' Open Access, article II.16.4 'other activities'), з більш повним переліком можна ознайомитися тут.
Багато науково-освітніх організацій запровадили спеціальні фонди, які їхні співробітники можуть використовувати, щоб покрити витрати на публікацію у комерційних журналах відкритого доступу (див. перелік тут) . Більшість журналів передбачає скасування плати за обробку статей, якщо організація автора чи автор не мають коштів, щоб покрити ці витрати. Наприклад, автори з України, які планують видавати свої статті у журналах BioMed Central, автоматично отримують можливість не вносити таку плату. Інший видавець журналів відкритого доступу – PLoS – пропонує зробити відповідну нотатку в процесі подання статті до друку, де зазначити, що автор не має коштів, щоб покрити витрати на обробку статей.  Порівняльну таблицю вартості витрат на обробку статей комерційних журналів відкритого доступу можна переглянути тут .
Пам'ятайте, що більшість видавців журналів відкритого доступу наголошують на тому, відсутніть коштів на покриття витрат на обробку статей, не має бути перешкодою для видання статей і завжди існує можливість скасувати таку плату для українських авторів".

Отак от. "Нема туману, з якого б не було виходу"!