вівторок, 29 листопада 2011 р.

"Зберігайте свої твіти"!

   "Сами расскажете, или мне в социальных сетях поискать? "
    "Сохраняйте свои твиты, они помогут психиатру с диагнозом" :-).

 Twitter,Facebook, Google+, як відомо, не дають можливості зберігати  Вам всі власні твіти, вони швидкоплинні, а отже Ви втрачаєте контроль над власним контентом. Що, де, коли і як Ви "процвірінькали", і в якому гуморі Ви були при цьому, не повернеш...  Ну хоча б зберегти та мати можливість проаналізувати? Ось таку програмку придумали наші закордонні колеги: ThinkUp - вільне ПЗ з відкритим кодом. Якраз для упорядкування, зберігання та збереження всього, що "нацвірінькали".   Ну, і не тільки Ви, але і Ваша бібліотека. Програмку можна використовувати також як певний метричний інструмент для статистики, оцінки ефективності, пошукових функцій  тощо. Для Університету, наприклад, за допомогою програмки можна зібрати в один репозитарій все, що опублковано в різних соцмережах і з різних акаунтів. Для Публічної бібліотеки - так само, наприклад, якщо "твітяться" різні відділи чи філії бібліотеки.ThinkUp - в бібліотеках, переконані розробники, забезпечить виконання їхньої місії: зберігати "память" громади . Для національних бібліотек - країни. Кому це потрібно? Певно, потрібно, як відомо Бібліотека Конгресу США "архівує"  весь Тwitter, нещодавно про подібний проект з архівування всього контенту латвійською оголосила Латвійська національна бібліотека... Щоб не спливла цифрова пам"ять людства!

 Подивитися як це працює,можна тут:  my ThinkUp install

 

неділя, 27 листопада 2011 р.

"Кіна не буде"?

"Кадры, в фильме, решают все!":-)


 Стільки вже про стереотипи професії бібліотекаря написано-досліджено, а ось російський кінематограф знов туди ж... Фільму "Як пройти в бібліотеку"  можна буде побачити вже наступного року. Сюжет  "незатейливый": "Владелец сети ночных клубов Олег Баринов по пути на работу заезжает в районную библиотеку, чтобы отдать ненужные книги, которых дома у него накопилось много, а выбрасывать их на помойку ему не позволяет воспитание...В библиотеке он знакомится с Аллой — невзрачной, незаметной девушкой-библиотекарем" Далі можна не читати не дивитися, але  за "невзрачную" Аллу вже абіднаа...
     От би навпаки. 
    Ну хоча б так:  "Яскрава і успішна бібліотекарка Алла (в анамнезі Гарвард, Сорбонна,  Могилянка - на вибір) по дорозі на роботу (Бентлі, Майбах, Ауді - на вибір) (центр міста, модерне приміщення, ну от як тут хоча б) або, ще краще! по дорозі на летовище (відрядження на бібконференцію в Дублін, Сідней, Лондон  - на вибір) заїжджає в нічний клуб (за містом, обшарпане сіреньке приміщення),  щоби зробити благодійний внесок  запропонувати перетворити нічний клуб в бібліотеку-ігротеку. Всіляких інтелектуальних ігор повно  у неї в бібліотеці, особливо після 7 раунду конкурсу, вже нема де складати, а викинути на смітник не дозволяє  начальниця професійна етика. І знайомиться з власником нічного клубу  Олегом,  "невзрачным, незаметным"... Олег з дитинства мріяв стати бібліотекарем, але ж не всім так щастить, особливо, чоловікам..І
Ось таке кіно,га?

пʼятниця, 25 листопада 2011 р.

"Киты, да убогие, ткни и потонут»

"- Рано или поздно папирус убьет глиняные таблички.
– Жаль. Мне так нравится чувствовать вес табличек и ощущать запах свежей глины":-)
 
Б. Н. Стругацкий вчора: "Престиж бумажной книги если сегодня и сохраняется ещё, то стоит всего лишь на двух «неверных» китах: на вековой привычке да на сравнительной дешевизне бумажной книги (точнее, относительной пока дороговизне электронной). Но привычка дело наживное, а со стремительным дешевением электроники мы знакомы. Так что «киты, да убогие, ткни и потонут». Ось так.
Повний текст інтерв'ю тут

Бібхокку

Сьогодні мій маленький син
         вперше прийшов до бібліотеки.
Чим не перше причастя?


Зінаїда Мадей, завідуюча відділом обслуговуванням Погребищенської ЦРБ, переможець Всеукраїнського конкурсу літературних творів бібліотечних працівників.
Звідси . Де би почитати всі твори-переможці?

четвер, 24 листопада 2011 р.

SHERPA/RoMEO інформує

 Новини від SHERPA/RoMEO: 94% з 19 000 назв академічних журналів вже дозволяють самоархівування авторами статей, вже опублікованих в журналах, у  інституційних чи тематичних репозитаріях. З них 60% - негайне, без будь-якого ембарго та інших обмежень. Десь чверть журналів дозволяють архівувати PDF-версію (відрецензовану, опубліковану) від видавця.
   Гарні новини, гарний проект. Є де перевірити  правомірність самоархівування для закордонних журналів, жаль, що фактично ніде і ніяк для наших...









середа, 23 листопада 2011 р.

Google - добре, а Бібліотеки - краще -2


Google нині порадував, не якась там турка до американського свята, а ігровий doodle за мотивами книги Станіслава Лема! Звідси.
Молодці, граємо? Хай порахують, як " минулого разу, коли Google замінив своє лого на гру з Пекмена, втрати часу працівників у грошовому виразі становили $120 млн".
А всі памятають, що Лем народився у Львові? Хай би про це десь... І не вистачає бук-трейлера з "Шукайте книгу в бібліотеках міста", і геолокацію на найближчу, а?

вівторок, 22 листопада 2011 р.

Книжки - селу!

 Гарна новина, просто копіюю:   Міжнародний фонд «Відродження» оголосив конкурс  для поповнення фондів сільських бібліотек та активізації їх культурно-просвітницької роботи з дітьми та молоддю.  У конкурсі можуть брати участь бібліотеки у сільській місцевості (шкільні, сільські, селищні та районні бібліотеки), а також громадські організації та благодійні фонди, що реалізуватимуть проекти у партнерстві з бібліотеками у сільській місцевості. Детальніше про конкурс  -  на сайті Міжнародного фонду «Відродження» .  Кінцевий термін подачі проектних пропозицій   17 грудня 2011 року.  Встигніть податися до Миколая! 

понеділок, 21 листопада 2011 р.

Як оцінити статтю у відкритому доступі

Серед частих запитань щодо впливу публікацій у відкритому доступі на індекси цитування, часто звучить скептичною нотою: як  це оцінювати? як відстежити використання? за кількістю завантажень? Хто вимірює це і як? Традиційно відомо, як це працює в традиційній  для наукових журналів метриці.  А як для відкритого доступу? а як оцінити цитування з матеріалів, розміщених в репозитаріях?
Тут вам і
  • Статистика використання статей   -к-ть  переглядів в  HTML, чи  завантаження в PDF чи XML
  • Дані про цитування з Web of Science, PubMed Central, Scopus  та  CrossRef
  • Соціальні закладки з  CiteULike та Connotea
  • Коментарі чи нотатки, що залишають читачі статей 
  • Нотатки чи замітки в блогах, в т.ч. з Nature Blogs, Bloglines та ResearchBlogging.
  • Рейтинги  – знову ж з вимірювання попудярності (затребуваності) тіє чи іншої статті
Щоправда, слід зізнатися що подібних метричних "забавок" ще не часто зустрінеш у видавців чи агрегаторів, до того ж автори цього проекту теж зазначають про деякі похибки, бо ж перші спроби... А про те, що метрики онлайнової  інформації  різняться і для різних типів статті, і від галузі знань, і від піків "активності" звернень тощо - ми з вами знаємо.Про деталі цієї метричної системи можна не тільки почитати, а й подивитися різні відео. (А ще мені подобається, як працює на цьому сайті слайдер:-) 
Ну що ж, вітчизняний проект "Наукова періодика України" вже теж експериментує  з подібними метриками. Може і вималюються скоро стандарти. 

    субота, 19 листопада 2011 р.

    Мільйон блогерів


          В Україні 1,1 млн блогерів, каже Яндекс, а за ним Watcher. І хоч стверджується, що блогосфера загалом починає здавати позиції (соціальні мережі заповнюють потребу у оперативному розповсюдженні інформації та швидкому її обговоренню), все ж щодня українські блогери роблять близько 370 тисяч дописів. Здається, бібліотечна блогосфера перебуває у щасливому невіданні занепаду, а кількість блогів тільки зростає, бо ж "Сегодня библиотека осваивает новые пространства – парки, скверы, площади, виртуальные миры".  Не заблукати б?

    пʼятниця, 18 листопада 2011 р.

    Про бібліотеки у Мюнхені та в Києві

    Насичений конференційний тиждень. Початок - в Мюнхені, на засіданні Робочої групи Світової Цифрової Бібліотеки.  Цікаво, корисно, чітко, нічого зайвого. Розвиток системний, нові партнери (5 з України), новий контент, переклад вже на 7 мов, розповідатиму потроху. .
    Нині - на Міжнародному Конгресі  з розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та розбудови інформаційного суспільства в Україні. Все  навпаки:-( (1-2 гарних доповіді скоріше були виключенням).  Чому так?   А головне, нічого про цю вже міфічну Бібліотеку 21... Нащо збирали? Риторичне питання...

    четвер, 17 листопада 2011 р.

    Алло, Бібліотека?

    Вийшов свіжий номер Квартальника LIBER. Шукайте  багато цікавого і корисного. Наприклад, мобільні застосунки для бібліотек. Так ось (зліва) виглядає мобільна версія  сайту однієї з університетських бібліотек в Іспаніїї: Gabriel Ferraté Library (BRGF) of the Universitat Politècnica de Catalunya (UPC-Barcelona Tech) in Barcelona, Spain   А праворуч - цінні та рідкісні книжки з фонду Баварської Бібліотеки  на екрані телефонів.  А як виглядає Ваша бібліотека на смартфонах користувачів?  

    четвер, 10 листопада 2011 р.

    Google - добре, а Бібліотеки - краще!

    Такий чудовий ролик трапився нині, не могла не потягти в блог, і запропонувати вам, колеги - друзі! Отож : "Google is good. Libraries are better".

     



    середа, 9 листопада 2011 р.

    Новий сайт COAR

    Сьогодні досить типовий дзвінок-запит від одного з університетів : "Ми хочемо створити репозитарій, але нічого про це не знаємо. З чого почати?", навів на думку все ж створити не тільки перелік корисних ресурсів в цій царині, не лише викладати тут в блозі корисні поради-події,  не лише презентувати тему на всіх конференціях-семінарах і т.п. , але і упорядкувати якийсь  посібник з теми.  Як думаєте? Може вікі? Хто в співавтори?    
          А поза тим, до корисних лінків. Конфедерація Репозитаріїв Відкритого Доступу (The Confederation of Open Access Repositories (COAR) анонсувала щойно свій  новий сайт:  крім оновленого контенту,тут додані вебдванульні застосунки, зокрема: онлайновий дискусійний  форум, лінки до COAR Facebook та Twitter, RSS  до нового контенту та ін. Опубліковані й такі корисні речі як Кейс по Інтероперабельності репозитаріїв ( The Case for Interoperability for Open Access Repositories), мапа членів Конфедерації, всілякі оголошення і новини.  Нагадую -  COAR - асоціація 60 партнерів-ініціаторів репозитаріїв з 24 країн світу. Нам приєднатись поки зась - індивідуальне членство  2.500 €, а консорціумне ще дорожче:-( Але знайомитись з досвідом багатших колег - можна! Що і робимо.  

    вівторок, 8 листопада 2011 р.

    "Не умеешь петь - не пей"

    Оце верховенство права в дії, порушив закон - відповідай. Хай ти навіть ... Директор Бібліотеки:-). І навіть такої поважної як Нью-Йоркська Публічна. 
         Свіжа новина з New York Times: Призначеного в липні нового директора , вірніше Президента NYPL пана Карла Ентоні Маркса (Anthony Marx) позавчора затримала поліція за водіння в нетверезому стані.Та ще й на авто, що належить бібліотеці. Нагадаю, що за океаном таки трохи дозволено за кермом того..., але у пана Ентоні ця дозволена норма була перевищена вдвічі. .Ну щось "Выпил меньше, чем больше половины". .Ай-йя-яй, пане Директоре, негарно. Оце так удар по репутації Бібліотеки й професії. Хіба що, це особлива форма піару? :-)  Суд відбудеться 9 грудня, подивимось.

    Facebook в бібліотеці

    Цікава презентація на тему "Навіщо  Фейсбук Бібліотеці"від David Lee King з Topeca & Shavnee Public Library (США) Рекомендує Американська Ббілотечна Асоціація, а я приєднуюсь:-). Зверніть увагу на кількість "друзів" цієї бібліотеки - 3400+ (а у Вашої бібліотеки скільки?), кнопочку "Подаруй", геосервіси, прив"язку Facebook до віртуальної довідки  т.п.  Ще раз автор презентації нагадує, що для Бібліотеки ця  соцмережа може бути корисна для: 
    - інформування про дії - події (і відразу можна збагнути,хто це підтримав і навіть поширив у власних фейсбучних тенетах) 
    - місце для дискусій - обгворень - запитань - відповідей 
    - площина для навчання користувачів 
    - публікація фото та відео  та багато іншого. 
    В офф-лайні до кожного свого сервісу і відповідного  оголошення  на сайті Ви можете привязати фейсбучну кнопку "Подобається", і мати і зворотній звязок, і швидке поширення вашої бібліотечної  інформації  (зазирніть принагідно на Могилянський сайт бібліотечний, ми таке зробили, тішусь, бо працює!)  
    Читайте,використовуйте!  Йдемо туди, де наші користувачі! 

    Про Фейсбук в бібліотеці ще тут і тут    

    понеділок, 7 листопада 2011 р.

    "Сяйва" не буде?

    Здавалось би, ця вже одна з небагатьох давніх книгарень в центрі міста, після тривалих судів - відбою рейдерських атак таки відвоювала право на життя. Аж ні, виявляється. Ось майже повністю текст (надійшов е-поштою) звернення від директора ТОВ Книгарня «Сяйво» : " ... В СЕРПНІ ПОТОЧНОГО РОКУ НОВА КОМАНДА РЕЙДЕРІВ-ПРИБУЛЬЦІВ КМДА ЗНОВУ ЗАХОПИЛА ПРИМІЩЕННЯ Й ЦИНІЧНО 7 ЛИСТОПАДА, В ДЕНЬ ВИЗВОЛЕННЯ КИЄВА ВІД ФАШИСТСЬКИХ ЗАГАРБНИКІВ,  ПЛАНУЄ ВІДКРИТИ НА МІСЦІ СЛАВЕТНОЇ КНИГАРНІ «МУНІЦИПАЛЬНИЙ АБИРВАЛГ» (КП «МІСЬКИЙ МАГАЗИН » - «КИЇВРИБА»).  КОЛЕКТИВУ КНИГАРНІ «СЯЙВО»  В ПРАЦЕВЛАШТУВАННІ ВІДМОВЛЕНО! КНИГАРНЮ ОЧОЛИТЬ МАЙСТРИНЯ З ПЕРЕРОБКИ МЕТАЛОБРУХТУ... "
         То риба чи книга, все ж таки? Погуглила трохи, виявляється все ж книгарня, але муніципальна. А як же ж "Янукович підписав закон про заборону приватизації приміщень бібліотек, книгарень та видавництв"? До того ж в книгарню " куплять диво-машину, яка друкуватиме книжки на очах здивованої публіки". Цікаво, як цей "друк на замовлення" узгоджується з акторським правом? і чи хтось подбає про право автора і як? Мдда, дійсно АБИРВАЛГ.

    субота, 5 листопада 2011 р.

    Вхід платний. А вихід?

    "У него столько денег, что он в них книги прячет...":-)

    Знаєте скільки коштує за океаном поговорити про бібліотечні справи? Незбагненно, але ось ця, наприклад, дводенна конференція в з Сірої Літератури (Thirteenth International Conference on Grey Literature: From Social Networking to Wealth Creation), Library of Congress, Washington D.C., USA, December 5-6, 2011) "хоче" 595 баксів з учасника (+ще 75 штрафу за пізню реєстрацію), а якщо би Ви працювали на Уряд, то 20% знижки... Уявляєте нашого чиновника, який добровільно (!) реєструється (!!)  на бібліотечну (!!!)  платну (!!!!)  конференцію? :-) Уявляєте нашого бібліотекаря, який може сплатити такий реєстраційний внесок? :-(
         Програма (кому цікаво) тут. Може хоч з секції з Відкритого Доступу викладуть безкоштовно матеріали:-)  

    пʼятниця, 4 листопада 2011 р.

    І це про нас...

    "...Мы с вами можем отправиться в библиотеку и наугад рыться в различных каталогах в поисках названий книг, содержащих материал, представляющий для нас интерес. После этого мы обнаружим, что нам надо обратиться куда-то еще, что такой книги еще не напечатали, или она не выдается, или отсутствует в библиотеке. Мы потратим полдня, тогда как, обратившись к библиотекарю, мы в течение нескольких секунд будем наблюдать абсолютное отсутствие выражения на его лице, потом – как будто монетка проскочила в автомат – он придет в движение и выдаст вам книгу с необходимой информацией".

    Рампа Лобсанг (Lobsang Rampa). З книги
    «Зажечь Огонь»

    четвер, 3 листопада 2011 р.

    Бібліотека = Школа?

    Кажуть люди: наближається ІІІ Всеукраїнська Школа методиста. Цілих п'ять днів говоритимуть про "осмислення теорії, практичну цінність і особливості використання", а загалом розкриють всі секрети того, як методична служба забезпечує ефективну та якісну роботу публічної бібліотеки. Успіхів колегам! І все ж, якісну і ефективну роботу публічної бібліотеки забезпечують, як на мене, ресурси і сервіси для користувачів... Ну,хоча б такі ось: тренінги і навчання. Якраз сьогодні ж трапились свіженькі результати дослідження "Цифрова грамотність та публічні бібліотеки США" (у нас є подібні  студії?). Так от,
    • 79 % публ.бібліотек США  проводять неформальні начання - тренінги користувачів
    • 38 % - формалізовані регулярні групові заняття (класи)
    • 30 % - онлайнові навчання-тренінги
    • 28 % - індивідуальні (один-на-один, в призначений час) інструктажі-навчання
    • і лише 13% не проводять таких тренінгів зовсім
    Ті 38%, які регулярно проводять такі цільові навчання, найчастіше за тематикою:
    • 94 % - загальні засади користування Інтернет (в т.ч. користування е-поштою)
    • 93 % - загальні комп'ютерні навички (в т.ч. "секрети" користування мишкою чи клавіатурою...).
    • 82 % - пошуки інформації у Web та базові навички користування офісним ПЗ .
    • 80 % - використання окремих офісних програм (н-д, word processing, spreadsheets).
    • Понад 50% - як користуватися бібліотечним каталогом та онлайновими ресурсами (менше, ніж "мишкою і клавою"!)
    • 48% - як шукати роботу, створювати резюме та інша "кар'єро-орієнтована" інформація (у 2009 р. таких б-к було всього лише 27%,  криза примусила? оце читачецентризм в дії: потреба користувача - відповідь (сервіс-ресурс) бібліотеки! (Завтра по дорозі зазирнути в яку районну бібліотеку, попросити допомоги  укласти резюме чи пошукати вакансію? Експериментуємо?)   
    Ну а тепер, цифри. 52 мільйони користувачів (!!!) отримали допомогу бібліотекарів і бібліотек в навчаннях-тренінгах, з них 16 мільйонів - пройшли навчання от в таких класах за програмами бібліотек. Там, де бібліотеці важко зібрати користувачів фізично в своїх стінах, працювали мобільні тренінгові центри ("тоді ми йдемо до Вас":-) Особливу увагу бібліотеки звертають на такі групи користувачів, як сільське населення, соціально незабезпечені верстви, і, гм, скажімо так, нацменшини (але, які ж то меншини, якщо іспаномовного населення,н-д, в Каліфорнії більше, ніж англомовного...): "для кращої підготовки до економічних та освітніх можливостей". Понад 1млн.200 тис. таких користувачів отримали навички користування Інтернет...
    Цікаві дані, правда ж? І найкраще "осмислення" теорії.

    Джерело: Digital Literacy in US Public Libraries

    середа, 2 листопада 2011 р.

    Ваша бібліотека може зрости на 2 млн.+ книг

    Недавно деякі наші університети тестували World eBook Library - одну з найбільших в світі наразі електронних колекцій книжок, е-документів та аудіофайлів: 2,100,000 (2 мільйони+!) назв eКниг та 23,000 аудіокнижок. Статистика була промовисто гарна (найвища у ХНУРЕ та ЛНБ ім.Стефаника), отже колекція справді потрібна "і фізикам, і лірикам". Колекція - універсальна, класичні твори в багатьох галузях. Всі можна вільно завантажувати і поширювати серед користувачів бібліотеки без жодних обмежень. Ба, більше того, ВСІ потрібні Вам книги залишаться в бібліотеці НАЗАВЖДИ, якщо ви сплатите річний доступ. Бонус: MARC-записи на книги, які легко поповнять ваші каталоги. Вартість - напишу за запитом, не впевнена, що можу розголошувати на весь світ. Але, повірте, ціна просто смішна для такого ресурсу. І по силі навіть невеличкій публічній бібліотеці.

    вівторок, 1 листопада 2011 р.

    Про тринадцятий критерій і не тільки

    Всім вітання в цей чудовий (принаймні в Києві теплий !) осінній день з магічною датою: 1.11.11! Завжди незбагненно любила листопад найбільше за всі інші пори року, можливо за особливий шурхіт осіннього листя? особливу вдячність останнім теплим сонячним промінчикам? за насичені літньою енергетикою стиглі грона винограду ? Чи з почуття провини перед місяцем, який ніхто не любить (нема свят, дощить, передчуття довгої зими), і не помічає як бездомного  пса?...
      Але ж гарно як нині після напруженого робочого дня та всіляких інших буденних клопотів-справ, заварити свіжого чаю (шоколаду?), і почитати щось особливо приємне-цікаве! Ну, а якщо ще й корисне...
    Рекомендую: Цілих дві цікаві статті архівовані в ELibUkrOA від дослідника з Національного Аграрного Університету Анатолія Шостака: Індекс Хірша і авторитет вченого та Наукометрія як засіб інтеграції у світовий інтелектуальний простір. Перша присвячена "одному з 28-и критеріїв (Для оцінки дослідницького університету) , а саме – тринадцятому, де сказано: університет повинен опублікувати у середньому протягом року не менш як 150 статей у фахових виданнях, що входять до міжнародних наукометричних баз даних (Web of Science, Scopus) за останні 5 років". Якщо чесно, не тільки цьому, автор намагається відповісти на здавалось би риторичні питання: "Чи потрібна Україні власна національна система науково-технічної інформації і яка роль держави в її управлінні? Чи потрібні Україні власні генератори інформаційних ресурсів і якщо «так», то які інформаційні ресурси повинні підтримувати інноваційну економіку? Чи потрібна Україні власна наукометрична система, а може достатньо використовувати зарубіжні, у першу чергу Science Citation Index (SCI) фірми Thomson Scientific і Scopus ..., для прогнозування української науки і оцінки продуктивності українських вчених? ".
    Отож, смачного чаювання й читання. Обговоримо?