пʼятниця, 31 грудня 2010 р.

З НОВИМ РОКОМ!!!

З Новим роком! З Різдвом!

Шановні колеги!

Щирі вітання з Новим Роком від Могилянської Бібліотеки та Секції університетських бібліотек Української Бібліотечної Асоціації!

Всім успіхів, натхнення, творчих злетів, здійснення задуманого у новому році, а щоб все збулося - міцного здоров"я та гарного настрою! Родинного затишку та добробуту, вірних друзів, любові і злагоди! Всім університетам України, ї їх головним творчим лабораторіям - Бібліотекам - процвітання на ниві науки та освіти!
Гуртуймося, бо ми того варті:-)
 
Всім натхнення, удачі, Божого благословення на усі добрі справи!

В подарунок: "Нова історія Різдва через соціальні мережі" на YouTube ОСЬ ТУТ

вівторок, 28 грудня 2010 р.

Про Бібліотеку в універмазі Macy' s

Новорічні вітрини найбільшого в світі універмагу MACY's  в New York - тема для окремого посту: це завжди активна  мінівистава на 2-3 хвилинки, яка заворожує не лише дітлахів, але - і здебільшого!, дорослих. Ось одна з вітрин цьогорічних: мудра бібліотекарка дає поради і підбирає книжечки діткам про Санта Клауса, літаючи між стелажами на драбинці (майже як на мітлі:-) (Жаль нема відео в моїй камері, тому тільки фото). 

Новий сайт УБА

Вітаємо Українську Бібліотечну Асоціацію з новим сайтом!
Як новорічний подарунок всій професійній спільноті бібліотекарів України у Мережі з"явився оновлений (або майже зовсім новий!) сайт чи портал УБА.
Гарно організований, сучасний дизайн, можливості спілкування тощо.
Завітайте! http://ula.org.ua
Приєднуйтесь до УБА!

понеділок, 27 грудня 2010 р.

Українська Силіконова долина: займаємо 4 місці в світі за кількістю IT-фахівців

 За даними дослідження  IT Outsourcing in Central and Eastern Europe 2010, українські університети щороку випускають 14,000 IT-фахівців.
Україна займає ЧЕТВЕРТЕ  місце в світі за кількістю  IT-фахівців після США, Індії та Росії.
Чому ж ніхто не знає про українські програмні продукти? 
Адже програми, розроблені в Україні, використовуються в інформаційних системах провідних світових банків, в системі управління Boeing, в біллінгових системах провідних операторів звязку... Але, як правило, про український інтелектуальний внесок в IT-галузь, здебільшого знає лише замовник...
Отже, вітчизняна Силіконова долина - безіменна на світовому ринку.
Причім, як відомо, офшорне программування є досить закритою галуззю, складається,здебільшого,  з непублічних кампаній, тож дані цього ринку є досить приблизні, і залежать від джерела, але приблизно це від півмільярда  до мільярду доларів на рік.
 

Джерело: http://bsanna-news.ukrinform.ua/newsitem.php?id=15033&lang=en; 
http://www.it4business.ru/business/2149/

Українську Бібліотеку в Москві сьогодні закрили!

Після другого обшуку Бібліотеку української літератури в Москві сьогодні  закрили, повідомив УНІАН.
Кілька днів раніше, 23 грудня,  відділ боротьби з екстремізмом МВС Росії вилучив з Бібліотеки української літератури в Москві понад 50 книг "для проведення психолого-лінгвістичної експертизи". Це, зокрема, книги про митрополита Андрія Шептицького, про ОУН-УПА, про діяльність руху «Пора», а також екземпляри газет «Нація і держава», «Шлях перемоги», «Українське слово».
Про це ще тут: http://ua.korrespondent.net/bbc/1153210-u-rosiyi-zakrili-edinu-ukrayinsku-biblioteku

неділя, 26 грудня 2010 р.

SPARC про відкритий доступ


  SPARC оприлюднив грудневий випуск Бюлетеню з Відкритого доступу (SPARC Open Access Newsletter) – http://www.earlham.edu/~peters/fos/newsletter/12-02-10.htm
            Петер Субер (Peter Suber) в грудневому випуску Бюлетеня пропонує дві статті. 
Першу присвячено проекту SCOAP3, власне ініціативі  Консорціуму підтримки публікацій з питань фізики елементарних частинок у відкритому доступі, що об’єднує відповідні дослідницькі інституції, видавців цих журналів та бібліотеки  з 24 країн світу (от би у нас таку єдність!).  Власне ціль проекту – довести, що перехід до зеленого шляху відкритого доступу (трансформація від комерційної журнальної моделі до відкритого е-журналу), може бути «мирною революцією», побудованою на співробітництві, домовленостях та врахуванні спільних інтересів всіх зацікавлених сторін. До речі, до Консорціуму в жовтні приєднався російський Інститут ядерних досліджень в Дубні, про що було повідомлення тут - http://scoap3.org/news/news80.html
AD VOGEM: Завжди заздрила фізикам, з їх проектами від CERN, їхньому arXiv з понад півмільйонною колекцією статей тощо, здається в жодній іншій галузі знань немає такої професійного гуртування.
 Другу статтю присвячено роздумам на тему, як вплинуть результати виборів в США в жовтні на рух відкритого доступу. «Барама лишається Президентом, але мусить працювати з новим Конгресом». нагадаємо республіканці отримали більшість, і з 3 січня матимуть на першому засіданні 55 %. Як це впиває на  бюджет країни та чи підтримає новий Конгрес проекти з Відкритого доступу, також читайте тут.
Цікаво запитати у наших депутатів, навіть неважливо якої партії, чи вони знають про рух відкритого доступу та відкриті електронні архіви та відкриті е-журнали? І «сколько-сколько» буде закладено в бюджет країни на це?Хіба тільки «Как пройти в библиотеку», та й то лише окремих з них. Але куди їм до бібліотек нині, треба ходити в спортзали, нарощувати мязи до нових боївJ 
         Третю частину бюлетеню складає «скромний» (153 події!!!) огляд новин, зі світу відкритого доступу за листопад 2010р. Серед важливих, як на мене: Політехнічний Інститут в Мадриді, Університет в Лісабоні, ще один факультет в Гарварді і ще купа університетів та академічних інституцій прийняли  у себе мандати (політики) відкритого доступу, за якими публікації учених ун-ту обов’язково розміщуються в інституційних репозитаріях. Ще низка університетів доповнили свої політики, наприклад щодо обов’язковості розміщення тез і дисертацій. Нагадаю, у нас таку політику обов’язкового само архівування має лише Тернопільський національний технічний ун-т ім.Пулюя, інші політики 15 зареєстрованих вітчизняних репозитаріїв ( в т.ч. і в Могилянці, н а жальL) носять рекомендаційний характер.
      Ще – низка видавництв оголосили про створення чи трансформацію у відкритий доступ своїх наукових журналів – подивіться, долучіть їх до своїх колекцій, це корисні ресурси, зокрема Beilstein Journal of Nanotechnology, Health Care, Disease Models & Mechanisms, Pakistaniaat: A Journal of Pakistan Studies, нові журнали від PLoS, і навіть один новий журнал для юнацьких бібліотек - The Journal for Research on Libraries and Young Adults

Читайте, завантажуйте, підписуйтесь на розсилку, дописуйте вітчизняні новини в Бюлетень!

Nota bene:
SPARC (Scholarly Publishing and Academic Resources Coalition) – Коаліція з  питань видань накових праць та академічних ресурсів) -  http://www.arl.org/sparc/about/index.shtml
Про Проект SCOAP3 - http://www.scoap3.org/
Про Відкритий Доступ: Open Access Overview - http://www.earlham.edu/~peters/fos/overview.htm
Або Університетські бібліотеки України підтримують Ініціативу відкритого доступу до наукової інформації / Тетяна Ярошенко. // Вища школа. - 2009.  - № 7. - С. 64-75. - http://www.ekmair.ukma.kiev.ua/handle/123456789/553

пʼятниця, 24 грудня 2010 р.

Предметний доступ до бібліотечної колекції: Дослідження нашої землячки за океаном

 За океаном якось починаєш шукати старі контакти.  Один з віднайдених несподівано привів до досить цікавого дослідження:  Пані Оксана Заваліна, наша колєжанка,  влітку завершила свої докторські студії в Університеті Ілліной (Урбана-Шампейн), і захистила дисертацію на здобуття доктора філософії в бібліотечних науках "Рівні предметного доступу до колекцій: використання та застосування метаданих" (Collection-Level Subject Access in Aggregations of Digital Collections: Metadata Application and Use". 
Пані Оксана  закінчила бакалаврат з бібліотечних студій Київського інституту культури в 1993 р., трохи згодом здобула магістерський диплом з економіки та бухгалтерського обліку Державної академії культури в Києві. Працювала в Національній парламентській бібліотеці України, розпочавши в 1992 р. з посади бібліографа, із 1996 – головного бібліографа. Мала можливість короткотермінового стажування  в університетах США (Іллінойському та Йельському), до першого подалась на навчання і в 2002 р. отримала ступінь магістра бібліотечних та інформаційних наук . В 2002-2004 роках, повернувшись в Україну,  очолювала невеличку бібліотеку Магістерської програми з економіки при НаУКМА. З 2004 навчалась в Докторській Школі Бібліотечних та Інформаційних наук Університету Іллінойс в Урбані-Шампейн, одночасно працюючи на різних посадах в бібліотеці цього ж університету. За цей час пані Оксана підготувала ряд цікавих публікацій, виступала на різних конференціях, допомагала у викладанні, приймала участь у дослідженнях (в т.ч. з 2006 р. проекту «Цифрові колекції та зміст» Центру Інформаційних Ресурсів Науки у своєму університеті).
Здобуття докторату в американських університетах – це справді складна і натхненна праця, що триває від 5 до 7 років, і включає крім власне дослідження,  причім доглибинного й багатоаспектного,  ще й обов’язково здобуття досвіду викладання, оприлюднення результатів своїх досліджень на різних конференціях, професійне удосконалення тощо. Власне, дисертація, що розглядається – результат цієї наполегливої праці пані Оксани, яскраво свідчить, що професіонал, дослідник відбувся!
Проблеми організації предметного доступу до інформаційних систем, в тому числі бібліотечних, були і залишаються актуальними для бібліотекознавства. Дослідники завжди звертали увагу на складнощі в такому доступі, недосконалість чи нерелевантність їхніх пошукових запитів отримуваним результатам тощо. Бібліотекарі ж в свою чергу, завжди говорили про недостатній рівень знань, навичок, умінь користувачів у формуванні їхніх пошукових запитів. Як же вирішити цю проблему? Особливо, з урахуванням того, що бібліотечні колекції все більше мають цифрову складову (електронні журнали, електронні книги, бази даних тощо). Яким чином метадані можуть стати посередником у доступі до таких колекцій?    
             Власне, ці питання і лежать в площині дослідження пані Оксани.Студія базована на поглибленому порівняльному контент-аналізі метаданих кількох відомих проектів чи електронних бібліотек: «Відкрита Історія» (Opening History), «Пам'ять Америки» (American Memory) та «Європіана»  (European Library); проаналізовано пошукові запити  користувачів (на прикладі цифрової колекції «Відкрита історія»; проведені   інтерв'ю та спостереження  вчених-істориків (щодо цифрових колекцій «Відкрита історія» та «Пам'ять Америки»). Дослідниця встановила,  що предметно-орієнтовані пошуки значною мірою визначаються якістю та багатством метаданих. Такі «збагачені» метадані можуть бути не лише на рівні опису предметів колекції, але й представляють предмет у різних полях метаданих, а також у полі вільного тексту метаданих (free-text Description field), додаючи відомостей не лише про предмет, але й про види та типи цифрових об’єктів колекції, їхні жанри, географічні та часові ознаки тощо. Аналіз взаємодії користувачів з цифровими колекціями доводить, що користувачеві найчастіше потрібен не опис всієї колекції, а окремих об’єктів у ній. При цьому користувач використовує частіше «перегляд», аніж власне «пошук», в тому числі перегляд предметів. Більшість пошукових запитів  потрапляють в 3 групу FRBR (Functional Requirements for Bibliographic Records): об'єкт, концепція,  місце. Отже, пошук в цифрових колекціях найчастіше відбувається саме за переглядами предметних рубрик, тому предметні словники мають містити інформацію не лише про предмет та його часові та географічні ознаки (Temporal Coverage, Geographic Coverage, Subjects, and Objects), але і «витягати» інформацію з полів вільного тексту метаданих, що збагачує пошуки. Дисертація насичена фактичним матеріалом, і буде корисною всім, хто студіює проблеми каталогізації, предметного пошуку в бібліотечно-інформаційних системах, метаданих, цифрових колекцій тощо. 
        Повний текст дисертації знаходиться у відкритому електронному архіві (інституційному репозитарії) Університету Іллінойс в Урабана-Шампейн - https://www.ideals.illinois.edu/handle/2142/16620
Нині пані Оксана працює викладачем в Департаменті Бібліотечних та Інформаційних наук Університету Північного Техасу (США),.а ми щиро вітаємо землячку із отриманням цієї посади та успішним дослідженням, яке стане у нагоді і бібліотечним фахівцям України. 

PS. Рецензію на дисертацію також надіслано до "Бібліотечної планети"
 

четвер, 23 грудня 2010 р.

Бібліотеки Колумбійського ун-ту "йдуть" на різдвяні канікули...

Моя улюблена  Батлерівська бібліотека в Колумбійському університеті за кілька годин вже всіх вижене (хоча вже й так напівпорожня, студенти роз"їхалися на вакації). І буде зачинена від завтра до 28, а тоді з 31 грудня аж до 4 січня! ( Хоча зазвичай працює цілодобово, і вдень треба пошукати вільного місця). А загалом в цьому університеті  22 бібліотеки, об'єднані в мережу, можна  працювати в будь-якій, залежить від колекцій).  А колекція тут:
  • 10.4 млн. книг
  • 144,787 назви (!) журналів
  • 6,379,196 мікрофільмів
  • 26 мільйонів рукописів (в архіві) та 979,096 рідкісних книжок
  • 174,032 урядових документів 
  • 850 баз даних 
  • 115,000 e-журналів
  • 1,014,000 e-книжок
  • 645,000 e-зображень...і ще купа всього. 
Ну і як я майже цілих два тижні майже без цього?

До речі на всі ці 22 бібліотеки, 10 мільйонний фонд та 3,5 користувачів щорічно, тут працює всього лише 130 (!)  професійних бібліотекарів, які, здебільшого, засідають в комітетах і всіляких проектних групах: планують, дискутують, мудрують, обговорюють, вдосконалюють, сприяють і т.д.  Традиційну ж (у нашому розумінні:-) бібліотечну роботу  (циркуляція, довідка, розстановка тощо) виконує так званий технічний та адмінперсонал (тобто без бібл.освіти), яких тут ще 185. Ну, і купа студентів (200-300 щороку)  або підробляють парттайм, або волонтерами (тут це дуже популярно - майже як у Могилянці:-). Звичайно, левову частку кадрових ресурсів у наших вітчизняних книгозбірнях забирають сховища, в які ми вперто не пускаємо користувачів ("зіпсують! вкрадуть! пошкодять! переплутають!"), тут же ВСІ ФОНДИ (крім архівних і рідкісних, звичайно) ВІДКРИТІ. Розташування досить легке, я зорієнтувалась одразу. Для особливо "непонятливых":-), всюди схеми розташування фондів (+оголошення, що таку схему можна завантажити на свій I-PAD:-) Статистику втрачених не оприлюднюють, правда:-) Звичайно, на вході сидить суворий дядько у формі, і без університетського ID не зайдеш...
Бібліотеки Колумбійського університету - цілий світ, зі своїми правилами, шляхами, населенням, цікавий й інколи несподіваний.
Далі буде!

середа, 22 грудня 2010 р.

Продаж електронних книг в Amazon.com в 2010 р. перевищив продажі паперових. Kindle vs iPad.

Подобається нам, чи ні, але використання електронних книг (і пристроїв для їх завантаження/ читання) невпинно зростає. От і у вчорашній статті в Businessweek ("Amazon.com Kindle Sales Are Said to Exceed Estimates"http://www.businessweek.com/news/2010-12-22/amazon-com-kindle-sales-are-said-to-exceed-estimates.html) йдеться про те, що продаж електронних книг в Амазоні вже перевищує продажі паперових (друкованих), а пристроїв  для читання е-книг (Kindles) продано в 2010 р. 5 мільонів (для порівняння минулого - 2,4млн.).  Хоча Apple  з часу квітневого дебюту свого супергаджета iPads, який вміє все:-), в т.ч. дозволяє читати е-книжки,   до вересня продав їх 7.46 мільйонів (і у мене таке враження, що всі ці щасливці живуть (чи приїхали на візит) в Нью-Йорк, бо всюди - в університеті, в метро, в спортзалі, на вулицях - читають, шукають, мандрують з навігатором...  Але ж вартість поки не порівняти.. Kindle в Амазоні буває трьох типів і коштує:  $139 (завантаження книг, журналів, газет лише через Wi-Fi), $189 (і Wi-Fi, і 3G). І найдорожчий - Кindle DX -  $379 ("виглядає, як справжній папір" - з реклами). Останній ну дужжжже приглянувся:-). Особливо, в рекламних цілях вони ватажать туди "Алісу", і це справді інтерактивне дійство, а не просто текст:  треба перевертати, торкатися, втручатися, щоб відбувалась дія і рухався сюжет, справді захоплююче. Всі ці рідери тут (в США)  в кожному книжковому магазині, ну і, звичайно, через сайт Амазону.
В жовтні також Амазон оголосив, що готується програмне забезпечення, що дозволяє читати е-книги через операційну систему Microsoft Corp.’s Windows Phone 7 для мобілок, користувачі вже можуть заватажувати також е-книжки до iPad, iPod Touch та iPhone...
Прогнозується, що ринок електронних книг до 2015 р. становитиме 2, 8 млрд.доларів..
В один Kindle можна завантажити до 3500 книжок. Бібліотекарі, готові працювати з е-книгами або втратити читача, який до них неминуче перейде за кілька наступних років?  

79-е оновлене е-видання бібліографії джерел з питань цифрового середовища для досліджень

79 версія  Scholarly Electronic Publishing Bibliography  - доступне тут:  
http://www.digital-scholarship.org/sepb/sepb.html 


Це досить повний перелік джерел ( 3,880 статей, книг, технічних звітів тощо), доступних також в Мережі. Всі праці - англомовні. Наступна версія буде опублікована в червні 2011 р.



Як налаштувати RSS : корисні посилання

Як відомо, RSS (Really Siple Syndycation) - формат трансляції (автоматичного надсилання) інформації в Інтернет. Бібліотеки використовують мітки RSS для слідкування (підписки) користувачів  на новини та події з сайту бібліотеки, огляди нових надходжень до бібліотеки чи передплати нових ресурсів, слідкування за новими сервісами чи змінами в режимі роботи, передплаті періодики, тренінгами та іншими навчальними послугами бібліотеки, появою нових довідок у віртуальному обслуговуванні, нових постів на бібліотечному блозі тощо. Є досить велика кількість додатків для створення RSS міток на сайті: 
Бібліотеки можуть використовувати RSS для перепублікації на своїх сайтах корисних її користувачам публікацій (наприклад, огляди кращих книг з  New York Times Book Review), використовуючи такі додатки як: 
Є додатки, що дозволяють «змішувати» мітки, створюючи нові: 
 Зрештою, можна додати RSS мітки до адреси своєї е-скриньки, використовуючи: 

Чи витримає конкуренцію бібліотека в епоху Інтернет?


Без коментарів: В 2010 році вже майже третина українців – понад 20 мільйонів осіб - активно використовували Інтернет. Користувачами ж  публічних бібліотек є в 14 разів менше  українців – лише менше півтора мільйони українців (щоправда, статистичні дані роком «старші», див. табл.6 "Бібліотечна Україна в цифрах» - http://profy.nplu.org/articles.php?lng=uk&pg=2084).
"Підростає" покоління Google-покоління українців, які не знають, що таке БСЭ чи Британніка, але знають Вікіпедію. Які словом "книга" називають гаджет для читання електронних текстів.Які всю інформацію звикли шукати в Мережі, а не в сусідній бібліотеці.Чи витримає конкуренцію бібліотека в епоху Інтернет?